79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" травня 2016 р. Справа № 909/968/15
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий-суддя Кузь В.Л.
судді Галушко Н.А.
ОСОБА_1
розглядаючи матеріали апеляційної скарги від 24.03.16 Приватного акціонерного товариства “С.В.Т.А” , м. Київ
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2016 р.
у справі № 909/968/15
за позовом: ОСОБА_2 акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "С.В.Т.А.", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод", м. Івано-Франківськ
про стягнення 336818895 грн. 69 коп., шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки
представники сторін - не з'явилися (належним чином повідомлені).
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 909/968/15 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Орищин Г.В. та судді Галушко Н.А.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2016 р. у справі № 909/968/15 (суддя Неверовська Л.М.) матеріали справи № 909/968/15 за позовом: ОСОБА_2 акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ до відповідача ПАТ "С.В.Т.А.", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод", м. Івано-Франківськ про стягнення 336 818 895 грн. 69 коп., шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки надіслано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі ч. 3 ст. 16, ч. 1 ст. 17 ГПК України ГПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2016 р. у справі № 909/968/15 та направити справу до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду по суті.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано, що іпотечні договори, на підставі яких позивач звернувся з даним позовом до суду були укладені за участі відособленого підрозділу позивача - Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ «Брокбізнесбанк». За таких обставин, як зазначає скаржник, відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 15 ГПК України та з врахуванням факту укладення іпотечних договорів за участі відособленого підрозділу позивача, дана справа повинна розглядатися у Господарському суді Івано-Франківської області.
Сторони участі своїх уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується реєстром списку згрупованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду за 29.04.2016 р.
Перед початком розгляду справи на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від відповідача від 10.05.2016 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що у нього була відсутня можливість забезпечити участь представника у судове засідання на 10.05.2016 р., та зазначає про надання йому можливості слухати справу в режимі відеоконференції через Господарський суд міста Києва.
З огляду на те, що ухвалою від 28.04.2016 р. Львівського апеляційного господарського суду участь представників сторін обов'язковою не визнавалася, суд обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги, встановленим ст. 102 ГПК України, а в поданому клопотанні скаржник не зазначив про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів, суд не встановив підстав для задоволення клопотання відповідача від 10.05.2016 р. та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2016 р. у справі № 909/968/15 відсутні, зважаючи на таке:
Як вбачається з матеріалів справи ПАТ "Брокбізнесбанк", м. Київ звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ «С.В.Т.А.», м. Київ про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами від 30.04.2013 р. за реєстровим за № 540, та від 30.04.2013р. зареєстрованим за № 537 шляхом продажу іпотечного нерухомого майна в ході прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною в рішенні суду на підставі оцінки, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності на стадії судового розгляду в рахунок погашення заборгованості за генеральним договором кредитної лінії № 2298 від 12.05.2006 р.
В обґрунтування підстав позову, позивач посилається на невиконання ПАТ “ "Івано-Франківський арматурний завод", м. Івано-Франківськ (третьою особою у справі) кредитного договору № 2298 від 12.05.2006 р., укладеного з позивачем, виконання якого (договору) було забезпечене договорами іпотеки від 30.04.2013 р. №№ 537,540, відповідно до яких ПАТ "С.В.Т.А." (відповідач у справі/іпотекодавець), місцезнаходженням якого є м. Київ, передало в іпотеку ПАТ "Брокбізнесбанк" (позивачу/іпотекодержателю) спірне нерухоме майно.
Обґрунтовуючи подання позову саме до Господарського суду Івано-Франківської області, позивач зіслався на ч. 3 ст. 16 ГПК України, відповідно до положень якої справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Передаючи справу за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, Господарський суд Івано-Франківської області виходив з того, що за приписами ст. 15 ГПК України, спори про звернення стягнення на майно шляхом реалізації цього майна в ході прилюдних торгів в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором, мають розглядатися за місцезнаходженням відповідача, а не за місцезнаходженням майна. Щодо посилань позивача на ч. 3 ст. 16 ГПК України, суд першої інстанції зазначив, що даний спір, виходячи з предмету позову, не відноситься до виключної підсудності, врегульованої вказаною нормою.
Львівський апеляційний господарський суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке:
Відповідно до приписів п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" у вирішенні питань, пов'язаних з прийняттям позовних заяв, господарським судам слід розрізняти поняття підвідомчості і підсудності справ. Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України). Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до компетенції певного господарського суду (статті 13, 15 і 16 ГПК).
Згідно з ч. 2 ст. 15 ГПК України, якою встановлені загальні правила територіальної підсудності, тобто, розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих господарським судам, за територіальною ознакою, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вказувалося вище, предметом спору є звернення стягнення на майно іпотекодавця (відповідача у справі) шляхом реалізації на прилюдних торгах у зв'язку з невиконанням позичальником (третьою особою у справі) кредитного договору, а тому, є вірним висновок суду першої інстанції про передачу даної справи за місцезнаходженням відповідача, а саме, до Господарського суду міста Києва, а не за місцезнаходженням спірного майна, яким є м. Івано-Франківськ, оскільки, дана справа не підпадає під ознаки справ, які мають розглядатися за правилами виключної підсудності, передбаченої у ст. 16 ГПК України. Тобто, звернення стягнення заборгованості на майно, яким забезпечувалось виконання основного зобов'язання, не визначено у ст. 16 ГПК України як підстава виключної підсудності.
Стосовно доводів скаржника про те, що іпотечні договори від 30.04.2013 р. №№ 537,540 зі сторони позивача були укладені за участі відособленого підрозділу позивача - Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк", а тому дана справа за територіальною підсудністю повинна розглядатися у Господарському суді Івано-Франківської області, судова колегія зазначає наступне:
Згідно з ч. 4 ст. 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
Організаційна структура підприємств врегульована ст. 64 ГК України, згідно з положеннями якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів чи функціональних структурних підрозділів апарату управління, функції, права та обов'язки яких визначаються положеннями про них, а також має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.
Зокрема, філією відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦК України є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Вказана стаття у ч.ч. 3, 4 також передбачає, що філії та представництва не є юридичними особами; вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення; керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
У силу ч. 4 ст. 28 ГПК України повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, договори іпотеки від 30.04.2013 р. за реєстровими №,№ 537 та 540 було укладено ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі керуючого Івано-Франківським регіональним відділенням ПАТ "Брокбізнесбанк" - ОСОБА_3, який діяв на підстав довіреності посвідченої нотаріусом Київського міського нотаріального округу, договори укладались від імені не відокремленого підрозділу, а від юридичної особи представником за довіреністю. Окрім цього, ПАТ «Брокбізнесбанк» є позивачем у справі.
При цьому, як зазначалося вище предметом спору є звернення стягнення на майно іпотекодавця (відповідача у справі) шляхом реалізації на прилюдних торгах у зв'язку з невиконанням позичальником (третьою особою у справі) умов кредитного договору, а відтак дана справа підлягає розгляду Господарським судом міста Києва за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до наведеного, ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2016 р. у справі № 909/968/15 є правомірною та такою, що відповідає матеріалам справи та нормам процесуального права.
Враховуючи вищенаведене та відповідно до ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2016 р. у справі № 909/968/15 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу від 24.03.16 Приватного акціонерного товариства “С.В.Т.А” , м. Київ залишити без задоволення.
3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 11.05.2016 р.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Галушко Н.А.
Суддя Орищин Г.В.