ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10 травня 2016 року Справа № 913/424/16
Провадження № 5/913/424/16
За позовом Публічного акціонерного товариства “Дельтабанк” м. Харків
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Альянс-Строй”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Спецтехстрой”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про звернення стягнення на майно
Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.
Секретар судового засідання - помічник судді Гуленко К.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 28.03.2016 № б/н;
від відповідача - представник не прибув;
від третьої особи - представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу в рахунок погашення заборгованості ТОВ “Спецтехстрой” перед позивачем за кредитним договором № 13/008/2011-КЛТ від 28.09.2011 в сумі 116781 грн. 60 коп., що складається з: 99200 грн. 00 коп. кредитної заборгованості, 17581 грн. 60 коп. процентів, звернути стягнення на предмет застави, а саме:
1) кутозачисний станок для ПВХ профілю, трьохсторонній (4 групи фрез та ножів) Orbit I;
2) одноголовочний зварювальний станок Orion I;
3) автоматичний дренажно-фрезерний станок (3 фрези) OMEGA;
4) відрізний станок з нижньою подачею диск 400 мм METEOR;
5) автоматичний імпостів станок Polar III;
6) потрійний копірувально-фрезерний станок Galaxy ІІ;
7) штапікорез Orca;
8) відрізний станок з диском 300 мм Alfa;
9) ручний імпостів станок Polar I;
10) копірувально-фрезерний станок Star;
11) компресорна установка,
згідно із договором застави № 13/008/3002/2011 від 28.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 2319, належне відповідачу на праві власності, та встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу через прилюдні торги у виконавчому провадженні, за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження.
Представник позивача виклав позовні вимоги, проте усіх витребуваних судом документів не надав.
Відповідач та третя особа правом на участь своїх представників в судовому засіданні не скористалися.
Відповідно до абз. 2 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 2.1 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (зі змінами) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Пунктом 3.9.2 вказаної постанови Пленуму передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, суд розглядає справу за наявними матеріалами, враховуючи наступне: сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду цієї справи; будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача не надходило; явка сторін не була визначена судом обов'язковою; нез'явлення відповідача у засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Господарський судом Луганської області розглядалася справа № 913/708/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Спецтехстрой" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альянс-Строй" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 13/008/2011-КЛТ від 28.09.2011, в редакції додаткового договору від 17.10.2012, в сумі 116781 грн. 60 коп., яка складається із: заборгованості за простроченим кредитом в сумі 99200 грн. 00 коп., заборгованості за простроченими процентами в сумі 17581 грн. 60 коп.
Рішенням від 05.10.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Спецтехстрой" про стягнення 116781 грн. 60 коп. задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Спецтехстрой" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за простроченим кредитом в сумі 99200 грн. 00 коп., заборгованість за простроченими процентами в сумі 17581 грн. 60 коп. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альянс-Строй" про стягнення 116781 грн. 60 коп. відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2015 рішення першої інстанції залишено без змін.
Так, у вказаному судовому рішенні суд встановив наступне.
28.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Спецтехстрой" укладено кредитний договір № 13/008/2011-КЛТ, за умовами якого ПАТ "Кредитпромбанк", за договором банк, зобов'язався надати кредит в загальній сумі 130000 грн 00 коп. на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності, а ТОВ "Спецтехстрой"- I-й відповідач у справі, за договором позичальник, повернути кредит, сплатити проценти, комісію, інші платежі у порядку встановленому кредитним договором (а.с. 15-18).
Згідно пункту 1.2 кредитного договору зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів виникають з моменту укладання сторонами додаткових угод, в яких зазначається сума кредиту (траншу), строк повернення, процентні ставки річних за користування кредитом.
Порядок нарахування процентів визначено пунктом 2.8 кредитного договору, за змістом якого:
- розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня зарахування сум кредитів на позичкові рахунки, відкриті банком для обліку заборгованості позичальника за кредитами, наданими згідно з цим договором та додатковими угодами до нього (підпункт 2.8.1);
- проценти нараховуються за кожним кредитом, наданим згідно з додатковою угодою, 20 числа кожного місяця, в останній робочий день місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідній додатковій угоді, виходячи із суми заборгованості за кредитом, яка обліковується на позичковому рахунку, та процентної ставки, яка встановлена у відповідній додатковій угоді. Якщо 20 число припадає на вихідний або святковий день нарахування процентів здійснюється наступного робочого дня за вихідним (святковим) днем. У разі непогашення заборгованості за кредитом, наданим згідно з відповідною додатковою угодою, у термін, встановлений такою додатковою угодою, останнє нарахування процентів за користування таким кредитом здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у додатковій угоді як кінцевий термін повернення позичальником суми кредиту, в подальшому проценти за користування таким кредитом не нараховуються (підпункт 2.8.2).
Пунктом 3.4.5 договору встановлено обов'язок позичальника повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 26 вересня 2014 року.
До кредитного договору № 13/008/2011-КЛТ від 28.09.2011 сторони уклали:
- додаткову угоду № 1 від 28.09.2011, за змістом якої банк надав позичальнику кредит в сумі 130000 грн 00 коп., який позичальник зобов'язується повернути не пізніше 26.09.2012, процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 21 відсоток річних;
- додатковий договір № 2 від 17.10.2012, за змістом якого банк надає позичальнику на поповнення обігових коштів кредит в сумі 120000 грн 00 коп., який позичальник зобов'язується повернути не пізніше 16.10.2013, дотримуючись наступного графіку обслуговування кредиту (траншу): з листопада 2012 року по вересень 2013 року (включно) щомісячне погашення кредиту рівними частинами, не пізніше 25 числа кожного місяця, у сумі не менше 5200 грн. 00 коп., у жовтні 2013 року (не пізніше 16 числа) погашення кредиту 62800 грн. 00 коп. Процентна ставка за кредитом, який надається за цим додатковим договором, встановлюється у розмірі 26,00 процентів річних. Комісія за надання кредиту (траншу) - 2,00 (два) процента від суми кредиту;
- додатковий договір № 3 від 12.03.2013, яким сторони змінили з 12.03.2013 процентну ставку за користування кредитом, встановивши її в розмірі 27 відсотків річних.
27.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" як покупцем - позивачем у справі та ПАТ "Кредитпромбанк" як продавцем було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги (далі по тексту - договір купівлі-продажу), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2466.
Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.
Права вимоги переходять від продавця до покупця (далі - по тексту - відступлення), та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги (пункт 2.3 договору купівлі-продажу).
Згідно пункту 7.6 договору купівлі-продажу покупець зобов'язався:
- надіслати кожному позичальнику повідомлення про відступлення права вимоги, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник, в порядку, встановленому чинним законодавством;
- надіслати кожній особі, що надає забезпечення, повідомлення про відступлення права вимоги, в порядку, встановленому чинним законодавством.
Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги зазначені в додатку № 1 до договору купівлі-продажу.
До зазначеного переліку включений кредитний договір № 13/008/2011-КЛТ від 17.10.2012 (17.10.2012 - дата укладення додаткового договору № 2) з ТОВ "Спецтехстрой" з сумою непогашеного кредиту в розмірі 99200 грн 00 коп., нарахованих та несплачених процентів в розмірі 16117 грн 38 коп. Загальна сума невиконаних грошових зобов'язань становить 115317 грн 38 коп., яка відповідає купівельній ціни.
Повідомлення про відступлення права вимоги від 10.10.2013 за № 10429/ КРМ/10102013-173 надіслане ПАТ "Дельта Банк" позичальнику - ТОВ "Спецтехстрой" було повернуто 16.11.2013 відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.
На підтвердження виконання банком та позичальником додаткового договору № 2 від 17.10.2012 до кредитного договору № 13/008/2011-КЛТ від 28.09.2011 позивачем подані заява позичальника - ТОВ "Спецтехстрой" від 26.09.2012 на отримання кредиту, виписка по особовому рахунку позичальника на підтвердження отримання кредитних коштів, нарахування процентів за користування кредитом за період з 17.10.2012 по 17.10.2013.
Доказів погашення заборгованості або часткової оплати сум, заявлених до стягнення, ТОВ "Спецтехстрой" суду не подав.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судових рішень у справі № 4/29. Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 “Совтрансавто-Холдінг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 “Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами у справі укладено договір застави від 28.09.2011 № 13/008/3002/2011.
Відповідно до вступної частини договору застави предметом застави є
1) кутозачисний станок для ПВХ профілю, трьохсторонній (4 групи фрез та ножів) Orbit I;
2) одноголовочний зварювальний станок Orion I;
3) автоматичний дренажно-фрезерний станок (3 фрези) OMEGA;
4) відрізний станок з нижньою подачею диск 400 мм METEOR;
5) автоматичний імпостів станок Polar III;
6) потрійний копірувально-фрезерний станок Galaxy ІІ;
7) штапікорез Orca;
8) відрізний станок з диском 300 мм Alfa;
9) ручний імпостів станок Polar I;
10) копірувально-фрезерний станок Star;
11) компресорна установка.
Загальна заставна вартість предмета застави визначена за погодженням сторін і становить 115290 грн. 00 коп. (п. 1.4 договору застави).
Згідно п. 2.5 договору застави майно залишається у володінні заставодавця та зберігається за адресою: м. Луганськ, 1й Оборонний проїзд, б. 1
Порядок звернення стягнення на майно та його реалізації визначено у статті 4 договору застави.
За п. 4.1. договору застави за рахунок майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі,який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із простроченою виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, витратами, пов'язаними із зверненням стягнення на майно, витратами, пов'язаними з утриманням та зберіганням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.
Відповідно до п. 4.2 договору застави заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно у випадку порушення боржником умов кредитного договору або порушення заставодавцем умов цього договору.
Загальна сума заборгованості позичальника за кредитом становить
116781 грн. 60 коп. та складається з:
- заборгованості за кредитом - 99200 грн. 00 коп.;
- заборгованості за нарахованими відсотками - 17581 грн. 60 коп. та встановлено судом у справі № 913/708/15.
На день подачі позову до суду заборгованість не сплачена. Відповідних доказів відповідач у справі та третя особа суду не надав.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Предметом застави відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Згідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно
ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду (ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч. 7 ст. 20 Закону України «Про заставу»).
Так, відповідно до приписів ст. 20 Закону України «Про заставу» та п. 4.2 договору застави у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надав, розрахунок заборгованості не оспорив.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Щодо встановлення способу реалізації предмету застави шляхом продажу через прилюдні торги у виконавчому провадженні, за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження, слід зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:
1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;
2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;
3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;
5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;
6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).
Так, реалізація предмету застави має проводитися шляхом його продажу на публічних торгах.
Щодо визначення початкової ціни продажу предмету застави, то слід зазначити наступне.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне встановити ціну продажу предмету застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження, оскільки це буде відповідати загальним засадам цивільного законодавства (справедливості, добросовісності й розумності (ст. 6 ЦК України) та в змозі ефективно захистити права та інтереси сторін у даній справі, враховуючи, що на даний час існують об'єктивні та суб'єктивні перешкоди в виконанні судового рішення по даній справі (перебування предмету застваи на тимчасово окупованій території, фактична неможливість визначення її оцінки, тощо). Після ж усунення перешкод для фактичного виконання судового рішення, можуть істотно змінитися обставини, що в т.ч. можуть вплинути на початкову ціну предмету іпотеки.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у складі: 1378 грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Дельтабанк” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Альянс-Строй” про звернення стягнення на майно задовольнити повністю.
2. Звернути стягнення на майно ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Альянс-Строй” (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Радянський, б. 21, к. 202, ідентифікаційний код 33923377), а саме: кутозачисний станок для ПВХ профілю, трьохсторонній (4 групи фрез та ножів) Orbit I, одноголовочний зварювальний станок Orion I, автоматичний дренажно-фрезерний станок (3 фрези) OMEGA, відрізний станок з нижньою подачею диск 400 мм METEOR, автоматичний імпостовий станок Polar III, потрійний копірувально-фрезерний станок Galaxy ІІ, штапікорез Orca, відрізний станок з диском 300 мм Alfa, ручний імпостовий станок Polar I, копірувально-фрезерний станок Star, компресорна установка, на користь Публічного акціонерного товариства “Дельтабанк” (01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, 38, ідентифікаційний код 34047020), в рахунок погашення заборгованості ТОВ “Спецтехстрой” (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Радянський, б. 21, к. 202, ідентифікаційний код 30642737) перед позивачем за кредитним договором № 13/008/2011-КЛТ від 28.09.2011 в сумі 116781 грн. 60 коп., що складається з: 99200 грн. 00 коп. кредитної заборгованості, 17581 грн. 60 коп. процентів.
3. Встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу через прилюдні торги у виконавчому провадженні, за ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчого провадження.
4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Альянс-Строй” (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Радянський, б. 21, к. 202, ідентифікаційний код 33923377), на користь Публічного акціонерного товариства “Дельтабанк” (01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, 38, ідентифікаційний код 34047020): витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. Наказ видати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано - 13.05.2016.
Суддя ОСОБА_5
Надр. 4 прим.
1 - до справи
2 - позивачу за адресою: 61072, м. Харків, пр. Леніна, 43 “Б”
3 - відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою: 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Радянський, б. 21, к. 202
4 - третій особі рекомендованим листом з повідомленням за адресою 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Радянський, б. 21, к. 202