номер провадження справи 34/6/16
10.05.2016 Справа № 908/498/16
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.
За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 352/12 від 03.02.2016 р.; від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 04.03.2016 р.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/498/16,
за позовом: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А);
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Новомиколаївський молокозавод” (70100, Запорізька обл., смт. Новомиколаївка, вул. Леніна, 9);
про стягнення суми,
Сутність спору:
Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області заявлено вимоги про відшкодування шкоди Приватним акціонерним товариством “Новомиколаївський молокозавод” внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 15519 грн. 00 коп.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/498/16 присвоєно номер провадження 34/6/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 09.03.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.03.16. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.03.16. о 14-15.
На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошена перерва до 06.04.2016 р. на 14 год. 15 хв.
На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошена перерва до 20.04.2016 р. на 14 год. 45 хв.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2016р. на підставі ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору у справі продовжено на п'ятнадцять днів, судове засідання призначено на 10.05.2016р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у період: з 26.05.2014 р. по 27.05.2014 р. Інспекцією було проведено позапланову перевірку ПрАТ «Новомиколаївський молокозавод», за результатами якої було складено акт. В ході перевірки було встановлено, що в період: з 18.06.2011 р. по 24.10.2011 р. відповідач здійснював забір води з підземного водонасосного горизонту (шахтного колодязя №1) без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст. 44, 49 Водного Кодексу України. За вказаний період було забрано 300 м3 води, що підтверджується довідкою Відповідача від 25.06.2014 р. вих. № 84. Відповідно до «ОСОБА_1 розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 20.07.2009 року за № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, за період: з 18.06.2011 р. по 24.10.2011 р. розмір шкоди, заподіяної державі ПрАТ «Новомиколаївський молокозавод», внаслідок забору підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування становить 15 519 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області посилається на ст.ст. 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст. 47, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 1, 49, 54, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов Державної екологічної інспекції у Запорізькій області задовольнити у повному обсязі.
ПАТ “Новомиколаївський молокозавод” у відзиві на позов зазначило, що не погоджується з висновками інспекції, оскільки дозвіл не спеціальне водокористування від 13 червня 2005 року, згодом було продовжено до 31 грудня 2011 року. У червні 2011 року назву ВАТ «Новомиколаївський молокозавод» було приведено у відповідність вимог чинного законодавства. Спосіб правового регулювання, застосовуваний в Перехідних положеннях Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року, стосовно приведення у відповідність з ним правового статусу акціонерного товариства являє собою зобов'язування. Відповідно, ці відносини регулюються імперативними нормами. Приписи законодавця зводяться до обов'язковості здійснення таких дій: 1) внесення змін до статуту акціонерного товариства, зокрема щодо зміни найменування; 2) приведення внутрішніх положень акціонерного товариства у відповідність із вимогами Закону. Виконання вимог закону щодо приведення у відповідність правового статусу акціонерного товариства є обов'язковим, а процедура отримання дозволу на спеціальне водокористування триває декілька місяців. Зміна назви підприємства не є підставою для припинення права спеціального водокористування і здійснювалась не з ініціативи товариства, а на вимогу Закону України. Говорити про факт здійснення діяльності без дозволу немає підстав, оскільки підприємство, якому було видано дозвіл, не припинилося, а продовжує існувати. Збір за спеціальне використання поверхневих та підземних вод сплачувався протягом всього 2011 року, що підтверджується копіями платіжних доручень згідно поданих звітів про використання води за 2011 рік. Збитки - це позадоговірна цивільно-правова відповідальність, в зв'язку з чим позивачу треба довести наявність цивільного правопорушення.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції у Запорізькій області.
За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період: з 26.05.2014 р. по 27.05.2014 р. було проведено позапланову перевірку ПрАТ «Новомиколаївський молокозавод», за результатами якої було складено акт.
В акті перевірки встановлено, що в період: з 20.06.2011 р. по 24.10.2011 р. відповідач здійснював свою діяльність без дозволу на спеціальне водокористування, що є самовільним використанням водних ресурсів та є порушенням ст. 110 ВКУ.
За поясненнями позивача, ПрАТ “Новомиколаївський молокозавод” здійснював забір води з підземного водонасосного горизонту (шахтного колодязя №1) без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст. 44, 49 Водного Кодексу України. За період: з 18.06.2011 р. по 24.10.2011 р. було забрано 300 м3 води, що підтверджується довідкою відповідача від 25.06.2014 р. вих. № 84.
Згідно «ОСОБА_1 розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 20.07.2009 року за № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, за період: з 18.06.2011 р. по 24.10.2011 р. розмір шкоди, заподіяної державі ПрАТ «Новомиколаївський молокозавод», внаслідок забору підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування визначено позивачем в сумі 15 519 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Згідно ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Відповідно до ч. 8 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені, по - батькові фізичної особи - підприємця є підставою для переоформлення документа дозвільного характеру.
Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).
Таким чином, зміна назви типу (з відкритого на публічне) акціонерного товариства є зміною найменування суб'єкта господарювання, оскільки найменування включає в себе: назву, організаційно-правової форми (акціонерне товариство), типу (публічне чи приватне) та назву, яка береться у лапки.
Відповідно до ч.13 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (в редакції від 22.03.2012 р.) у визначених законом випадках правонаступник суб'єкта господарювання має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих такому суб'єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру на правонаступника такого суб'єкта господарювання.
Згідно з ч.1 ст.104 та ст.108 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Пунктом 4 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).
Відповідно до абзацу 7 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.
Відтак, виходячи з системного аналізу змісту ч. 1 ст. 104, ст. 108 ЦК України та абзацу 7 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства», зміна найменування акціонерних товариств не входить до передбачених законом видів реорганізації, внаслідок яких виникає правонаступництво новоутвореної юридичної особи по відношенню до ліквідованої юридичної особи.
Отже, у ч. 13 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» йдеться про конкретно визначені законом випадки можливого використання правонаступником дозволу свого правопопередника, але відповідач не довів, що зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи, як підстава для переоформлення дозволу, відноситься до таких випадків (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 10.12.13 р. по справі № 919/593/13).
Крім того, з врахуванням принципу незворотності дії закону в часі норма ч. 13 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (в редакції від 22.03.2012 р.) не може бути застосована до спірних відносин, правопорушенням в яких вчинено в 2011 році.
Приватне акціонерне товариство "Новомиколаївський молокозавод" зверталось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправними дій посадових осіб та визнання розрахунку, за яким заявлено шкоду у даній справі, безпідставним, незаконним.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.15 р. по справі № 808/8293/14 в задоволенні позову відмовлено.
Судом встановлено, що ПрАТ «Новомиколаївський молокозавод» у період: з 18.06.2011 р. по 24.10.2011 р. здійснювало господарську діяльність без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.
Таким чином, факт порушення встановлений постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.15 р. по справі № 808/8293/14.
Щодо самого розрахунку шкоди, суд дійшов висновку, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) не є рішенням органу державної влади, нормативним актом чи актом індивідуальної дії та не створює, не припиняє права та обов'язки особи, а лише фіксує певні обставини, виявлені при проведенні перевірки. Жодних прав та обов'язків позивача складанням розрахунку не порушується.
У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Згідно ч. 8 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі виникнення підстав (в даному випадку зміна найменування суб'єкта господарювання) для переоформлення документа дозвільного характеру, суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців). Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.
В даному випадку суд дійшов висновку, що ПрАТ “Новомиколаївський молокозавод” не доведено відсутність своєї вини у допущеному порушені, письмових доказів своєчасного звернення до відповідного органу для переоформлення документа дозвільного характеру не надано.
Державна реєстрація зміни найменування відповідача відбулась 09.06.2011 р., що підтверджується статутом ПрАТ “Новомиколаївський молокозавод”, відповідно товариством мало звернутись для переоформлення дозволу протягом п'яти робочих днів з вказаної дати.
Клопотання про погодження умов і отримання дозволу на спеціальне водокористування датоване 20.08.11 р., висновок з умов погодження спец водокористування № 60 датовано 15.09.11 р. Інші письмові докази вчинення відповідачем дій щодо оформлення нового дозволу суду не надано. Дозвіл видано тільки 25.10.11 р.
Таким чином, ПрАТ “Новомиколаївський молокозавод” порушено приписи ч. 8 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Разом з тим судом встановлено, що розмір шкоди позивачем визначено без врахування статті 58 Конституції України (Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи).
Згідно статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Частиною 2 статті 5 ЦК України передбачено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення (вказана правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 29.09.15 р. № 908/53/15-г).
В даному випадку в акті перевірки Державної екологічної інспекції у Запорізькій області встановлено період порушення: з 20.06.2011 р. по 24.10.2011 р., тобто час здійснення порушення визначено. Однак, норму Податкового кодексу України (ст. 325.2), для розрахунку шкоди застосовано в редакції станом на дату складення розрахунку - 23.07.14 р., тобто різниця в часі - три роки. При цьому ставка збору за спеціальне використання підземних вод змінилась з 39,12 грн. на 51,73 грн., що значно збільшує відповідальність правопорушника.
Таким чином, суд перераховує розмір шкоди з урахуванням статті 58 Конституції України та загальних засад цивільного законодавства (п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України) виходячи зі ставки ст. 325.2 Податкового кодексу України в редакції станом на дату порушення. Справедливим розміром шкоди в даному випадку є сума 11736 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо порядку зарахування коштів, отриманих як компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища слід зазначити наступне.
На виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 20.04.2016 по справі № 908/498/16 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області повідомлено наступне. Відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" надходження за кодом бюджетної класифікації доходів 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті у Головному управлінні за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами". Зазначені рахунки відкрито у розрізі територій.
Згідно з пунктами 2.5, 2.6 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 за № 291/22823, платники перераховують платежі до державного бюджету у готівковій або безготівковій формі на відповідні рахунки за надходженнями, відкриті в органах Казначейства, за місцезнаходженням (місцем проживання) платника, якщо інше не встановлено законодавством. Перерахування грошових коштів, сплачених платниками до державного бюджету, здійснюється через Систему електронних платежів Національного банку України (далі по тексту - СЕП НБУ) на рахунки, відкриті в органах Казначейства відповідно до законодавства.
На підставі Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 № 128, кошти, які надійшли за день На рахунки 3311, у регламентований час розподіляються Головним управлінням в автоматичному режимі за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
Відповідно до Бюджетного кодексу України надходження за кодом бюджетної класифікації доходів 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" розподіляються наступним чином:
- 30 відсотків до доходів спеціального фонду Державного бюджету України;
- 20 відсотків до спеціального фонду обласного бюджету;
- 50 відсотків до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно з законом та перспективним планом формування територій громад).
Після розподілу кошти у відповідних обсягах засобами програмного забезпечення перераховуються за належністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Новомиколаївський молокозавод” (70100, Запорізька обл., смт. Новомиколаївка, вул. Леніна, 9, ідентифікаційний код юридичної особи: 05500144) 11736 (одинадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зарахувавши кошти в наступному порядку: 30 відсотків, що складає 3520 (три тисячі п'ятсот двадцять) грн. 80 коп. до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, 20 відсотків, що складає 2347 (дві тисячі триста сорок сім) грн. 20 коп. до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області, 50 відсотків, що складає 5868 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. до спеціального фонду місцевого бюджету смт. Новомиколаївки Запорізької області; код бюджетної класифікації доходів 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності"; рахунок 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами", відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькій області, стягувач: Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 34975515.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Новомиколаївський молокозавод” (70100, Запорізька обл., смт. Новомиколаївка, вул. Леніна, 9, ідентифікаційний код юридичної особи: 05500144) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 34975515) 1042 (одна тисяча сорок дві) грн. 09 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.05.2016р.
Суддя А.О. Науменко