іменем україни
24 лютого 2016 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мостової Г.І.,
суддів: Кузнєцова В.О.,
Кадєтової О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із втратою працездатності, за касаційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Майтака Ігоря Валерійовича - на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2015 року,
У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із втратою працездатності.
На обґрунтування вимог ОСОБА_2 посилався на те, що працював у шкідливих умовах праці на шахті «Октябрька» на підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком» машиністом скреперної лебідки, гірничим робітником очисного вибою, черговим слюсарем з ремонту устаткування. Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини 14 січня 2015 року ОСОБА_2встановлено професійне захворювання. 20 лютого 2015 року адміністрацією ПАТ «Кривбасзалізрудком» складено акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4. Згідно із висновком медико-соціальної експертної комісії від 21 квітня 2015 року серії 12 ААА № 003940 позивачу встановлена втрата працездатності на 40 % у зв'язку з професійними захворюваннями та ІІІ група інвалідності з переоглядом 01 березня 2016 року. Позивач вважав причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища та важкості трудового процесу і несприятливого мікроклімату, тому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 243 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 15 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 липня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 20 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі представник ПАТ «Кривбасзалізрудком» - Майтак І.В. - порушує питання про скасування рішення апеляційного суду із направленням справи на новий розгляд до цього ж суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював у підземних умовах праці 28 років 4 місяці, у період: з 03 жовтня 1986 року по 22 квітня 2015 року на підприємстві ПАТ «Кривбасзалізрудком» на посадах: машиніста скреперної лебідки, гірничого робітника очисного вибою, чергового слюсаря з ремонту устаткування.
Згідно із даних санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, підготовленої Державною санітарно-епідеміологічною службою України Криворізького міського управління головного управління Держсаніпідслужби у Дніпропетровській області від 24 квітня 2014 року ОСОБА_2 виконував роботи, які характеризуються дією на організм пилу, шуму та вібрації, що перевищують гранично допустимі нормативи.
Рішенням лікувально-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 14 січня 2015 року ОСОБА_2 було встановлено діагноз: радикулопатія попереково-крижова, шийна, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартозу, деформуючого остеоартрозу ліктьових суглобів та колінних суглобів.
Відповідно до акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 20 лютого 2015 року форми П-4 встановлено, що причиною виникнення професійного захворювання є робота на якій позивач працював протягом 27 років в умовах впливу шкідливих факторів, тобто умови праці, характеризувались перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Умови праці підземного чергового електрослюсаря (слюсаря) з ремонту устаткування за важкістю праці відносяться до ІІІ класу 2 ступеня шкідливості, важкість праці - маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну: 35 кг при гранично допустимій до 30 кг. Робоча поза, знаходження у нахиленому положенні до 30 % понад 30 % зміни: 52,3/7,4 при гранично допустимій до 25/0. Нахили корпуса (вимушені, більше 30), кількість зазміну: 210 при гранично допустимих до 100.
Згідно із висновком медико-соціальної експертної комісії від 21 квітня 2015 року ОСОБА_2 вперше встановлена втрата професійної працездатності на 40 % та ІІІ група інвалідності. Визначена наступна дата переогляду 01березня 2016 року.
22 квітня 2015 року ОСОБА_2 звільнений із підприємства узв'язку з виходом на пенсію за ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно із ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши, що причиною професійного захворювання є робота на якій працював ОСОБА_2 в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, у зв'язку із цим втратив 40 % професійної працездатності, визнаний інвалідом ІІІ групи, дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 у сумі 20 000 гривень.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Майтака Ігоря Валерійовича - відхилити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2015 рокузалишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді: В.О. Кузнєцов
О.В. Кадєтова