Ухвала
іменем україни
11 травня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ КасьянО.П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Южного міського суду Одеської області від 11 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 лютого 2016 року у справі за позовом комунального підприємства «Готельно-житловий комплекс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У березні 2015 року КП «Готельно-житловий комплекс» звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 10 018 грн 17 коп., 3 % річних у сумі 228 грн 60 коп. та інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 8 125 грн 24 коп.
На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що ОСОБА_2 є наймачем кімнати АДРЕСА_1. КП «Готельно-житловий комплекс» являється балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування зазначеного будинку, а також приймає від жителів плату за комунальні послуги, для розрахунку з підприємствами, що постачають комунальні послуги. Між позивачем та ОСОБА_2 встановлюється зобов'язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг.
Відповідач не сплачує своєчасно та в повному обсязі отримані житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед КП «Готельно-житловий комплекс».
Заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 11 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 лютого 2016 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Готельно-житловий комплекс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 10 018 грн 17 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 228 грн 60 коп., а також інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 8 125 грн 24 коп.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити з таких підстав.
Задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що ОСОБА_2, будучи споживачем житлового-комунальних послуг в кімнаті АДРЕСА_1, свого обов'язку по їх оплаті не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.
Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при їх ухваленні.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на заочне рішення Южного міського суду Одеської області від 11 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 лютого 2016 року у справі за позовом комунального підприємства «Готельно-житловий комплекс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Додані до скарги матеріали повернути заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ О.П. Касьян