Ухвала
іменем україни
12 квітня 2016 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ КасьянО.П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 662 грн 94 коп.
На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що 10 серпня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний догорів, за яким банк надав відповідачу 6 000 грн встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість у розмір 20 662 грн 94 коп., яка складається з: 5 999 грн 81 коп. - заборгованість за кредитом, 10 283 грн 16 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2919 грн 83 коп. - заборгованість за пенею та комісією, 1460 грн 14 коп. штраф.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2016 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 5 999 грн 81 коп. заборгованості за кредитом, 9 131 грн 95 коп. заборгованості за відсотками, 500 грн комісії за користування кредитом, 500 грн пені та 1 306 грн 59 коп. штрафу, а всього 17 438 грн 35 коп. У решті позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити з таких підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що внаслідок невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором, утворилася заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк», розмір якої відповідачем не спростовано.
Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при їх ухваленні.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ О.П. Касьян