22 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Лященко Н.П.,
Романюка Я.М..,
Яреми А.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування, визнання права сумісної власності подружжя на квартиру та її поділ,
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 8 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16 вересня 2015 року, позов задоволено частково: визнано недійсним договір дарування, укладений 18 січня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6; визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частини квартири за вищевказаною адресою. У задоволенні позовних вимог про визнання права власності на Ѕ частини вказаної квартири за ОСОБА_5 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено: рішення Київського районного суду м. Одеси від 8 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 вересня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухваленого у справі рішення суду касаційної інстанції з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України підстави - невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_4 посилається на постанову Верховного Суду України від 21 січня 2015 року.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції скасував рішення суду першої та апеляційної інстанцій та передав справу на новий розгляд з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зазначена ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі і не може бути переглянута з зазначених заявниками підстав.
За викладених обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування, визнання права сумісної власності подружжя на квартиру та її поділ до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.
Судді: Н.П. Лященко
Я.М. Романюк
А.Г. Ярема