19 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Лященко Н.П.,
Сімоненко В.М.,
Яреми А.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_7, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державного акта про право власності на земельну ділянку, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, треті особи: відділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, ОСОБА_7, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки; за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, відшкодування моральних збитків, зобов'язання вчинити певні дії; за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку,
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2014 року, позов ОСОБА_5 задоволено, позов ОСОБА_6 задоволено частково: визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,4782 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, укладений 16 липня 2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою Т.А., зареєстрований в реєстрі за № 1973 (Договір № 2 від 16 липня 2009 року); скасовано державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, серія НОМЕР_2, виданий 19 серпня 2009 року на ім'я ОСОБА_4 У решті позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання дійсним договору № 1 від 15 липня 2009 року, визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку, яка набута ним на підставі договору № 1 від 15 липня 2009 року відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4, відхилено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2014 року залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду касаційної інстанції та передачу справи на новий розгляд з передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального права України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 182, 203, 210, 215, 216, 330, 334, 387, 388, 392, 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 3, 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2011 року, 26 жовтня 2012 року, 30 січня 2013 року, 5 березня, 25 червня, 30 липня, 1 жовтня 2014 року, 25 лютого, 25 березня 2015 року та ухвалу Вищого господарського суду України від 30 квітня 2013 року.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
У справі про перегляд якої подано заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що при укладенні договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки 16 липня 2009 року продавець ОСОБА_6, від імені якого діяв ОСОБА_7 не мав права її відчужувати ОСОБА_9, оскільки право продажу належить його власнику, а станом на 16 липня 2009 року ОСОБА_6 власником спірної ділянки вже не був, оскільки 15 липня 2009 року ОСОБА_6 в установленому законом порядку продав земельну ділянку ОСОБА_10
Разом з тим, у справах, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в яких надані заявником для порівняння, зокрема - від 27 квітня 2011 року, судом розглянуто вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень та визнання права власності на них;
від 26 жовтня 2012 року - про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку;
від 5 березня 2014 року - про визнання недійсним договору купівлі-продажу адміністративного будинку та витребування майна з чужого незаконного володіння;
від 25 червня 2014 року - про визнання недійсними договору міни земельних ділянок та державних актів на земельні ділянки, витребування земельної ділянки;
25 лютого 2015 року - про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади.
Отже, у справі про перегляд якої подано заяву та у справах, судові рішення в яких надані заявником для порівняння, наявні різні предмет та підстави позову, встановлено різні фактичні обставини, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.
Не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права і постанова Вищого господарського суду України від 30 квітня 2013 року, оскільки у справі про перегляд якої подана заява та у справі господарського суду в якій ухвалена надана для порівняння постанова, судами встановлені різні фактичні обставини, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що позивач не будучи власником земельних ділянок та стороною відповідних договорів неправильно обрав спосіб захисту.
Надані як приклад неоднакового застосування норм матеріального права ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року, 30 липня, 1 жовтня 2014 року, 25 березня 2015 року не можуть бути прикладами неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував рішення судів та передав справу на новий розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За викладених обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_7, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державного акта про право власності на земельну ділянку, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, треті особи: відділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, ОСОБА_7, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки; за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, відшкодування моральних збитків, зобов'язання вчинити певні дії; за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Судді: Н.П. Лященко
В.М. Сімоненко
А.Г. Ярема