10 травня 2016 р. справа №310/4821/15-а(2-а/310/280/16)
Суддя-доповідач Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Юрко І.В.,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2016 року у справі №310/4821/15-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Торез Донецької області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди,-
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2016 року позов задоволено частково.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
За приписами частини 5 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше.
Відповідно до частини 3 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчується печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга підписана в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Т.А.Барановою.
Апелянтом до апеляційної скарги додано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.08.2015 року №114, яким, крім іншого, визначено повноваження начальника, першого заступника та заступників начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо підпису документів від імені головного управління без окремої довіреності.
З пункту 2 додатку 4 до зазначеного наказу вбачається, що Перший заступник начальника головного управління Баранова Т.А. має повноваження підписувати від імені головного управління без окремої довіреності будь-які документи у разі виконання нею обовязків начальника головного управління.
Проте, апелянтом не надано суду документа про виконання Т.А.Барановою обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. В матеріалах справи відсутній інший оформлений належним чином документ про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.
Згідно частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
01.09.2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. №484-VIII, яким внесено зміни в Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI (далі по тексту - Закон України "Про судовий збір") та, крім іншого, змінено ставки судового збору та перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно із п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання адміністративного позову), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі була встановлена у розмірі 1218 гривень.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті позивачем за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру складав 73,08 грн. (1218*0,06 = 73,08 грн.).
Таким чином, апелянту при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 80,39 грн. (73,08*110% = 80,39 грн.).
Апелянтом документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додано та заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що апелянт не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. На підтвердження зазначеної обставини апелянт надав суду копію тимчасової лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 1 квартал 2016 року, копії тимчасових кошторисів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на 1 квартал 2016 року (а.с.61-63).
Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.
З цього приводу судом враховуються висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» та полягають в тому, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).
Крім того, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.
Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, суд зазначає, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, складає 80,39 грн. та не є значною або надмірною, не становить непропорційного обмеження права доступу до суду.
Суд не бере до уваги надані апелянтом копії тимчасової лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 1 квартал 2016 року, копії тимчасових кошторисів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на 1 квартал 2016 року, оскільки на час подання апеляційної скарги 1 квартал 2016 року вже минув.
У відповідності до роз'яснень, викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду №2 від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №364-VI «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Крім того, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Також суд зазначає, що сплата судового збору є невід'ємною частиною такої процесуальної дії, як подання апеляційної скарги, тобто є процесуальною дією, вчинення якої регулюється приписами Кодексу адміністративного судочинства України.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ; код банку отримувача (МФО): 805012; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету; код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101; __ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ___ (ПІБ чи назва установи, організації апелянта), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2016 року у справі №310/4821/15-а залишити без руху.
Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду засвідченого належним чином документа про виконання Т.А.Барановою обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та документа про сплату судового збору в сумі 80,39 грн.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - сім днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суддя-доповідач повертає апеляційну скаргу, що не позбавляє апелянта права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя-доповідач І.В.Юрко