ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.04.2016Справа №910/5473/16
За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "САКУРА І"
про стягнення 29 942, 89 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Бриль П.О.
від відповідача: не з'явились
Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району міста Києва» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САКУРА І" про стягнення заборгованості за комунальні послуги за договором № 294 від 01.04.2007 р. з 30.11.2010 р. до 13.05.2011 р. в сумі 28 346,16 грн., 209,10 грн. - інфляційні витрати, 1 306,63 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати наданих послуг позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2016 р. порушено провадження у справі № 910/5473/16, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.04.2016 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У даному судовому засадні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог суду не виконав про поважні причини неявки суд не повідомив.
При цьому суд відзначає, що ухвала суду направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу та отримана його представником, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Між тим, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що учасники були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 25.04.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та, відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (п.п. 1.1, 1.2 статуту).
Відповідно до п. 2.2.1 статуту, основними напрямками діяльності підприємства, зокрема, є забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо-будинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо зі споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг.
Товариство з обмеженою відповідальністю "САКУРА І" є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 26, на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2008 р. та споживає комунальні послуги, які надає виконавець послуг Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».
14.11.2003 р. позивачем укладено договір з Публічним акціонерним товариством «Київенерго» на постачання теплової енергії у гарячій воді № 320016, за умовами якого Публічне акціонерне товариство «Київенерго» зобов'язалось виробляти та поставляти теплову енергію позивачу для потреб опалення та гарячого водопостачання.
01.04.2007 р. між Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САКУРА І" було укладено договір № 294 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників, за умовами якого Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" зобов'язалось здійснювати нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті Товариством з обмеженою відповідальністю "САКУРА І" комунальні послуги.
Відповідно до п.3.1.1 договору відповідач зобов'язаний в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг.
Договір, відповідно до п.п. 5.1.,5.4. діє з моменту укладення по 31.12.2007 р. та вважається щороку продовженим у разі відсутності заяви сторони за місяць до закінчення строку його дії.
01.04.2007 р. сторони підписали додаток №1 до договору №294 від 01.04.2007 р. про транзитний збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь постачальників.
Позивач звернувся до відповідача за претензією від 16.07.2015 р. про погашення заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 28 346,16 грн.
Відомостей щодо надання відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує що відповідач належним чином не виконує зобов'язання за договором №294 від 01.04.2007 р. щодо оплати комунальних послуг, у зв'язку з чим Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до суду про стягнення заборгованості у розмірі 28 346,16 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням забов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом забов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.
Суд звертає увагу, що умовами договору №294 від 01.04.2007 р. передбачено сплату відповідачем спожитих комунальних послуг не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, а відтак строк оплати таких послуг є таким, що настав.
За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
При цьому, відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Частиною 3 статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач правом надання відзиву не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів наявності об'єктивних причин неможливості виконання зобов'язань щодо оплати послуг за договором №294 від 01.04.2007 р., суду не надав, заперечень щодо отримання таких послуг не навів.
Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за договором №294 від 01.04.2007 р. у розмірі 28 346,16 грн.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 290,1 грн. - інфляційних витрат та 1 306,63 грн. - 3 % річних за прострочення оплати комунальних послуг за договором №294 від 01.04.2007 р.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на те, що ст. 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.
Тож, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №294 від 01.04.2007 р.
Згідно з розрахунком позивача розмір інфляційних втрат складає 290,10 грн.
Розрахунок позивача перевірено судом та встановлено, що заявлені позивачем до стягнення суми не перевищують нараховані судом.
Перевіривши правильність нарахування позивачем заявленої до стягнення суми 3% річних судом встановлено, що останнім допущено помилку в методиці розрахунку, при цьому, відповідно до розрахунку суду, здійсненого у відповідності до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та Господарського кодексу України розмір 3 % річних складає 1 284,17 грн.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати по сплаті судового бору при частково задоволені позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В той же час, приймаючи до уваги, що у даному випадку судовий збір сплачений за мінімальною ставкою, суд покладає його на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САКУРА І" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 61, ідентифікаційний код 23712358), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса. 10/8, ідентифікаційний код 31731838) заборгованість у розмірі 28 346,16 (двадцять вісім тисяч триста сорок шість грн. 16 коп.) грн., 290,10 (двісті дев'яносто грн. 10 коп.) грн. - інфляційних витрат, 1 284,17 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири грн. 17 коп.) грн. - 3 % річних та 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) грн. - судового збору.
3.В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 04.05.2016 р.
Суддя Пригунова А.Б.