"20" квітня 2016 р. м. Київ К/800/274/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
за участю: секретаря Шевчук П.О.,
представника відповідача Репехи О.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лефида» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 у справі №2а/2570/961/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лефида» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лефида» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.11.2011 №0005222320, від 02.11.2011 №0005202320, від 02.11.2011 №0005212320.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лефида» 20.12.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.02.2013 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частини першої та третьої статті 203, статті 208, частини першої та другої статті 215, статей 216, 228 Цивільного кодексу України, підпункту 7.3.6 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.5.1, 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Чернігові на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідно до постанови слідчого СВ ПМ ДПА в Чернігівській області від 16.05.2011 проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лефида» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.06.2010 по 30.06.2011, іншого законодавства за період з 22.06.2010 по 30.06.2011.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у місті Чернігові складено акт від 19.10.2011 №2990/23/37095103 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.11.2011 №0005202320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1800280,00грн., від 02.11.2011 №0005222320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1653948,00грн., від 02.11.2011 №0005212320, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 816740,00грн.
Задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено реальність здійснення спірних господарських операцій
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні договори позивача з контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже є такими, що вчинені виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Проте, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як вбачається з акту від 19.10.2011 №2990/23/37095103, перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Лефида» проводилася на підставі постанови слідчого СВ ПМ Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 16.05.2011, тобто призначена відповідно до кримінально-процесуального закону в рамках кримінальної справи.
Відповідно до приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Вказаною нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки від 19.10.2011 №2990/23/37095103, що призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Разом з тим, згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до нього внесено запис від 04.12.2014 за №10641170011007534 про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Лефида» (ідентифікаційний код 37095103).
За змістом статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна процесуальна правоздатність визнається за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до частини другої статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств» юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 157 суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
Відповідно до частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Таким чином, припинення підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лефида», яке було позивачем у даній справі, є підставою для закриття провадження у справі та скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012.
Керуючись пунктом 5 частини першої статті 157, статтями 160, 210, 211, 220, 221, 223, 228, 230, 231 та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 у справі №2а/2570/961/12 скасувати.
Провадження по справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв