"20" квітня 2016 р. м. Київ К/800/2595/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,
за участю: секретаря Шевчук П.О..,
представників позивача Ніколаєнко О.О., Щербака О.Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм» та Київської регіональної митниці на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 у справі №2а-4695/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм» до Київської регіональної митниці про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм» до Київської регіональної митниці про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.03.2012 №73 та №74.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2012 скасовано в частині визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012 №73 та №74 щодо нарахування штрафних санкцій та податкових зобов'язань за 2011 рік, позов в цій частині залишено без задоволення. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2012 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкорм» та Київська регіональна митниця 02.01.2013 звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який ухвалами від 22.01.2013 та 20.02.2016 прийняв їх до свого провадження.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкорм» просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкорм» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статей 1, 3, 4, 11, 14, 69 Митного кодексу України, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
В касаційній скарзі Київська регіональна митниця просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог Київська регіональна митниця посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 67 Конституції України, статей 3, 4, 11, 14, 15, 69, 70, 72, 81, 86 Митного кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Київської регіональної митниці задоволенню не підлягає, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм» необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Київською регіональною митницею було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми «Балкорм» вимог законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товарів: «Ронозим» та «Ровабіо Ексель АП» за кодом 3507909000 згідно з вимогами УКТ ЗЕД, «Мікровіт Д3 Промікс 500» та «Мікровіт К3 Промікс МНБ» за кодом 2936299000 згідно з УКТ ЗЕД за період з 01.03.2009 по 31.01.2012.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Митного кодексу України та Закону України «Про Митний тариф України», а саме: невідповідність заявленого коду товару згідно УКТЗЕД при декларуванні товарів Ронозим», «Ровабіо Ексель АП», «Мікровіт Д3 Промікс 500», «Мікровіт К3 Промікс МНБ», імпортованого в Україну з 2009 року по 2011 рік.
За результатами перевірки Київською регіональною митницею складено акт від 24.02.2012 №н/12/100000000/30861140 та прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 21.03.2012 №73 та №74, якими позивачу визначено суми суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та за ввізним митом.
Відповідно до пунктів 35 та 19 статті 1 Митного кодексу України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур
Митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.
Відповідно до пункту 54.5 пункту 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно зі статтею 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
З аналізу зазначених норм вбачається, що митний контроль можливий після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
Разом з тим, зазначених обставин у цій справі не встановлено і в рішеннях судів попередніх інстанцій не наведено.
Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час здійснення митного оформлення та контролю за розмитненням вищевказаного товару у відповідача були відсутні будь-які зауваження щодо порушення відповідачем законодавства України, а також і щодо невірного визначення коду товару.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати перевірки та на положення підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
За таких обставин, Київською регіональною митницею безпідставно прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.03.2012 №73 та №74.
В той же час, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012 №73 та №74 щодо нарахування штрафних санкцій та податкових зобов'язань за 2011 рік помилково застосував положення пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, оскільки митний орган самостійно відніс товар, що ввозився позивачем на митну територію України, до певного коду товарної номенклатури на підставі належної документації позивача, у зв'язку з чим згідно з пунктом 54.5 пункту 54 Податкового кодексу України платник податків не може нести відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування сум грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012 №73 та №74 щодо нарахування штрафних санкцій та податкових зобов'язань за 2011 рік, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню із залишенням в цій частині в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкорм» задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 у справі №2а-4695/12/2670 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень від 21.03.2012 №73 та №74 щодо нарахування штрафних санкцій та податкових зобов'язань за 2011 рік, залишити в цій частині в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2012.
В решті позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 у справі №2а-4695/12/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв