Номер провадження: 22-ц/785/3397/16
Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О. Доповідач Громік Р. Д.
20.04.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів -Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.,
при секретарі - Томашевській К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ЕК Одесаобленерго», третя особа - Обслуговуючий кооператив «Добра Родина» про зобов'язання укласти договори,
встановила:
До Київського районного суду м. Одеси звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вимогами (відповідно до зміни позову від 25.02.2016 року) до Публічного акціонерного товариства «ЕК Одесаобленерго», третя особа - Обслуговуючий кооператив « Добра Родина» про зобов'язання ПАТ «ЕК Одесаобленерго» укласти з позивачами типові договори про постачання електричної енергії до квартири №1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та до квартири №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3, від свого імені та як представник співвідповідача ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх тим, що позивачам на праві приватної власності належать квартири, однак, з ними як споживачами, ПАТ «ЕК Одесаобленерго» відмовляється укладати окремі договори про споживання електричної енергії, а уклало договір з Обслуговуючім кооперативом «Добра родина» , на балансі якого начебто знаходиться пансіонат сімейного типу, у зв'язку із чим позивачі вимушені сплачувати за спожиту електричну енергію по тарифам юридичної особи.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, наполягала на відсутності як правової так і технічної можливості укласти із позивачами окремі договори на постачання електричної енергії.
Представник третій особи - ОСОБА_4, не заперечувала проти задоволення позову, однак, пояснила про відсутність темничної можливості виконання такого договору.
Рішенням суду в задоволенні позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі просять рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити їх позов в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, та вірно послався на діюче законодавство.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.
На підставі договору від 07.05.2004 року, укладеного між Виконкомом Одеської міської ради та ТОВ «Чисте місто», останнє отримало право забудови розташованої за адресою: АДРЕСА_3, земельної ділянки загальною площею 13001 кв. м. для проектування, будівництва, експлуатації та обслуговування пансіонату сімейного відпочинку і благоустрою території. 18.03.2009 року Виконкомом Одеської міської ради видано ТОВ «Чисте місто» свідоцтво №42 про відповідність забудованого об'єкту проектної документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на будівлі пансіонату сімейного відпочинку. В подальшому право власності на приміщення пансіонату за цивільно-правовими угодами перейшло до інших осіб, в тому числі і до ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Відповідно до акту приймання-передачі від 27.10.2012 року ТОВ «Чисте місто» передало на баланс ОК «Добра Родина» зданий в експлуатацію Пансіонат сімейного відпочинку (59 житлових котеджів), побудований за адресою: АДРЕСА_4 для експлуатації та обслуговування.
Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 12.07.2012р., ДАБК було прийнято в експлуатацію чотири житлових квартири, які були створені після реконструкції споруди № 38 пансіонату сімейного відпочинку.
Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.07.2012р. № 527, за заявою власника споруди № 38 пансіонату сімейного відпочинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, було встановлено нумерацію квартир за адресою: АДРЕСА_4/38 - квартира № 1, № 2, № 3, № 4 відповідно та запропоновано оформити на них право власності у передбаченому законом порядку.
При цьому, з метою приєднання новозбудованих електроустановок до електричних мереж, до ПАТ «ЕК Одесаобленерго» звертався забудовник з відповідною заявою з метою отримання технічних умов на приєднання до мереж електроенергетики.
На час будівництва котеджного містечка ПАТ «ЕК Одесаобленерго» були видані технічні умови № 990/П-32(2-ТУ) від 31.08.2005 року, які виконані забудовником не були. Побудовані електроустановки не введені в експлуатацію. Висновок про виконання технічних умов та акт допуску на приєднання до електричних мереж не складались.
З метою організації енергозабезпечення за постійною схемою та забезпечення розрахункової потужності пансіонату сімейного відпочинку, ПАТ «Одесаобленерго» були видані технічні умови від 27.02.2014р. № 74-14, які також не виконані.
Постачання електричної енергії до обслуговуючого кооперативу «Добра Родина» здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії від 15.02.2010р. № 375С/с25, укладеного між ПАТ «ЕК Одесаобленерго» та ОК «Добра Родина». Далі саме кооператив постачає електричну енергію безпосередньо до квартир, відповідаючи за обслуговуючи внутрішні мережі.
Все вищеозначене унеможливлює укладання зі споживачами фізичними особами договорів на підставі Правил користування електричною енергією для населення, оскільки укладанню договорів, на підставі яких буде здійснюватись постачання електричної енергії, передує виконання технічних заходів, таких як: проектування, будівництво, монтаж та введення в експлуатацію зовнішніх та внутрішніх електромереж об'єкту, з подальшим врегулюванням взаємовідносин з власником (балансоутримувачем) будівель.
Нормами чинного законодавства визначений чіткий порядок укладання договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Взаємовідносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальником регулюються Правилами користування електричною енергією для населення.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28 (надалі - Правила).
В той же час, енергозабезпечення багатоквартирного будинку в цілому здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії укладеного енергопостачальником з власником (балансоутримувачем) будівлі, який регулює відносини з постачання електричної енергії на технічні цілі та укладається на підставі розділу 5 Правил.
Енергопостачання власникам квартир багатоквартирного будинку здійснюється на підставі договору про користування електричної енергії, укладеного з кожним наймачем (власником) квартири (п. 5 Правил для населення).
Враховуючи вимоги розділу 12 Правил, укладанню договорів про користування електричної енергії з власниками квартир, передує укладання договору про постачання електричної енергії з власником (балансоутримувачем) будівлі в цілому.
При цьому, не важливо чи є споживач - фізична особа членом обслуговуючої будівлю організації, оскільки законодавцем передбачені такі категорії споживачів як: споживач населеного пункту та споживач на території населеного пункту.
В даному випадку, невиконання нормативно-технічних вимог норм чинного законодавства при будівництві котеджного комплексу в частині енергозабезпечення робить неможливим укладання договорів про користування електричної енергії з власниками квартир.
Зобов'язання ж ПАТ «ЕК Одесаобленерго» в судовому порядку укласти відповідні типові договори буде суперечити встановленому Правилами порядку та поставить під загрозу надійність постачання електричної енергії іншим споживачам, оскільки енергетичне господарство не відповідає нормативно-технічним вимогам, про що також зазначила Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Одеській області в листі від 21.02.2014р. № 11/6-265.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно до статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.
Таким чином обраний позивачами спосіб захисту своїх прав - з фактичними вимогами про встановлення факту що їх квартири відносяться до житлового фонду та не можуть відноситься до нежитлових приміщень, шляхом зобов'язання укласти окремі договори постачання електричної енергії з ПАТ «ЕК Одесаобленерго» не передбачений діючим законодавством, а тому дійсно не підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та дійшов до правильного висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянти не довели обставини, на які посилалися як на підставу своєї апеляційної скарги.
Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи і докази не спростовують встановлених вище правильних висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М.Драгомерецький
В.О. Панасенков