Номер провадження: 22-ц/785/2349/16
Головуючий у першій інстанції Жуган Л. В.
Доповідач Процик М. В.
26.04.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,
суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,
при секретарі Сідлецькій Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 січня 2016 року,-
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 302947,65 грн., а саме: заборгованості за кредитом - 275452,91 грн., заборгованості по відсоткам - 27494,74 грн., а також компенсації понесених судових витрат.
В обґрунтування позову представник позивача посилався на те, що між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_2 31.08.2012 року був укладений кредитний договір № 30/22-1462/2012, за умовами якого ПАТ «Банк Кіпру» надав відповідачу кредит у розмірі 295800 грн., а відповідач зобов'язалась сплачувати проценти за користування кредитом, та повернути кредит в строк до 30.08.2022 року. 21.07.2014 року між ПАТ «Неос Банк», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «Банк Кіпру», та ПАТ «Альфа - Банк», укладено Договір факторингу №1, за умовами якого ПАТ «Неос Банк» відступило, а ПАТ «Альфа - Банк» прийняло право вимоги за кредитним договором №30/22-1462/2012 від 31.08.2012 року до позичальника ОСОБА_2 У зв'язку з тим, що боржник неналежним чином виконує взяті на себе умови договірних зобов'язань, виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 16.06.2015 року склала 302947,65 грн.
Представник відповідача позов не визнавала, посилаючись на неправильність визначення розміру заборгованості.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 січня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ «Альфа-Банк», 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004, заборгованість за кредитним договором №30/22-1462/2012 від 31.08.2012 року у загальному розмірі 302947 (триста дві тисячі дев'ятсот сорок сім) гривень 65 копійок, що складається із: 275452 (двісті сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) гривні 91 копійка - заборгованість за кредитом; 27494 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 74 копійки - заборгованість по відсотках, та стягнуто понесені судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду від 20 січня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Альфа-Банк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, в частині стягнення розміру відсотків та загальної суми боргу, з наступних підстав.
За правилами ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову банку до відповідача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що банк свої зобов'язання перед позичальником належно виконав, проте позичальник належно свої зобов'язання перед банком не виконує, що вимоги позивача в частині дострокового повернення кредитних коштів до відповідача є правомірними, і є підстави для стягнення заборгованості у повному обсязі.
З основними висновками суду колегія суддів погоджується, не погоджуючись з визначеним розміром відсотків по кредиту на момент ухвалення рішення.
За змістом ст.ст. 1046-1048, 1054 ч.1, 1050, 611 ч.1 п.3 ЦК України за кредитним договором банк… зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. В разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець вправі вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати належних процентів, та сплати неустойки.
Із матеріалів справи вбачається, що за кредитним договором №30/22-1462/2012 від 31.08.2012 року ПАТ «Банк Кіпру» надало ОСОБА_2 на споживчі потреби кредит у розмірі 295800 грн., а ОСОБА_2 зобов'язалась здійснювати щомісячне ( за графіком) погашення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 23,99 % річних за строковою заборгованістю, і 26,99 % річних (п.1.1), в разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, передбачені цим договором, з кінцевим терміном повернення кредиту 30.08.2022 року. (п.1.1.2) (а. с. 7-14) Згідно з п. 2.6 вищевказаного кредитного договору сторони домовились, що нарахування процентів за кредитом здійснюється у валюті кредиту впродовж всього строку користування кредитом до повного повернення заборгованості за кредитом, щомісячно 21 (двадцять першого) числа кожного місяця, за період з 21 (двадцять першого) числа минулого місяця по 20 (двадцяте) число поточного місяця, на фактичні залишки заборгованості за кредитом за фактичний час користування. Відповідно до п. 2.7 договору, зазначено, що у разі прострочення повернення заборгованості за кредитом, проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення. Згідно з п. 5.1.1 кредитного договору, визначено, що позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та всієї заборгованості за цим договором на умовах, передбачених цим договором, в тому числі достроково здійснити повернення кредиту, сплатити проценти та інші платежі і заборгованість за цим договором у випадках, передбачених цим договором та/або передбачених чинним законодавством України. Відповідно до п. 5.1.1.1 договору, у випадку вимоги кредитора про дострокове повернення заборгованості за цим договором, позичальник зобов'язаний здійснити таке повернення/сплату впродовж 30 (тридцяти) днів з дня надіслання кредитором на адресу позичальника відповідного листа - повідомлення (вимоги).
Встановлено і сторонами не оспорюється, що кредитні кошти позичальнику були видані. Натомість позичальник умови договору виконувала не систематично.
21.07.2014 року між ПАТ «Банк Кіпру» та ПАТ «Альфа - Банк» було укладено договір факторингу №1, за умовами якого ПАТ «Банк Кіпру» відступило, а ПАТ «Альфа - Банк» прийняло право грошової вимоги до позичальника за кредитним договором №30/22-1462/2012 від 31.08.2012 року. (а.с.25-34)
У зв'язку з відступленням прав та у зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору 25.07.2014 року за вих. № 407541 ПАТ «Альфа - Банк» направляло відповідачу ОСОБА_2 повідомлення з одночасною пропозицією погасити борг.(а.с.43-44; 46-48)
15.01.2015 року за вих.№3242-34-б/б, ПАТ «Альфа - Банк» направило ОСОБА_2, вимогу про досудове врегулювання спору, якою повідомило ОСОБА_2, про те, що станом на 21.11.2014 року вона має перед ПАТ «Альфа - Банк» заборгованість у розмірі 293278,06 грн.; окрім того в зазначеній вимозі банк вимагав від боржника ОСОБА_2 у 30-денний строк з дати отримання вимоги достроково повернути кредит та сплатити нараховані проценти за кредитом... (а.с.21-24)
За наданим ПАТ «Альфа-Банк» розрахунком заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16.06.2015 року становить 302947 (триста дві тисячі дев'ятсот сорок сім) гривень 65 копійок, яка складається із: 275452 (двісті сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) гривні 91 копійка - заборгованість за кредитом; 27494 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 74 копійки - заборгованість по відсотках. (а.с.20,95-100)
Водночас представником відповідача були надані суду копії квитанцій, зокрема від 27.07.2015 року, № 88487 від 26.06.2015 року, від 27.04.2015 року, №26029 від 26.05.2015 року, від 16.02.2015 року, №51696 від 26.03.2015 року, №1-362К від 28.07.2014 року, №75496 від 27.08.2014 року, №12072292 від 27.05.2014 року, №1-612К від 02.07.2014 року, №11199608 від 27.03.2014 року, №11680802 від 28.04.2014 року, №9740758 від 26.12.2013 року, №10199501 від 27.01.2014 року, №9222046 від 27.11.2013 року, №8790282 від 01.11.2013 року, №8671347 від 28.10.2013 року, №8502954 від 17.10.2013 року, №7866446 від 27.08.2013 року, №8159498 від 27.10.2013 року, №7209611 від 27.05.2013 року, №7654271 від 29.07.2013 року, №6795731 від 27.03.2013 року, №7034682 від 29.04.2013 року, №6159139 від 26.12.2012 року, №5919191 від 27.11.2012 року, №5702056 від 26.10.2012 року, №5496269 від 27.10.2012 року, за змістом яких вбачається, що ОСОБА_2 умови договору виконувала, але не у повному обсязі, час від часу допускала прострочення, що також підтверджується розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, розрахунком заборгованості за кредитом у гривні станом на 16.06.2015 року, розрахунком за нарахованими процентами за період з 31.08.2012 року по 18.07.2014 року, розрахунком за нарахованими процентами за період з 21.06.2013 року по 20.07.2014 року, розрахунком процентів на прострочену частину кредиту за період з 31.08.2012 року по 20.07.2014 року та розрахунком заборгованості за кредитним договором №30/22-1462/2012 станом на 21.07.2014 року, які апеляційним судом у повному обсязі перевірено. (а.с.69-82; 95-100) Підстав сумніватися в наданих банком розрахунках колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановленим строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З огляду на встановлене, суд першої інстанції правильно вважав, що зобов'язання зі сторони позичальника були порушені, і це є підставою для дострокового стягнення кредитної заборгованості, відповідно до умов договору.
Разом з тим, вбачається, що суд першої інстанції ухвалив рішення у січні 2016 року, тоді як після складеного банком розрахунку заборгованості ( за станом на 16.06.2015р.) позичальником задля погашення кредитної заборгованості були внесені грошові кошти, зокрема за квитанцією від 27.07.2015 року у сумі 6500 грн., та за квитанцією № 88487 від 26.06.2015 року у сумі 6500 грн. ( разом 13 тис. грн.), що залишилось поза увагою суду при стягненні кредитної заборгованості.А між тим, згідно зі ст.ст.10 ч.4,212 ЦПК України на суд покладено обов'язок сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи…, та ґрунтуючись на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів оцінювати їх і результати оцінки відображати в рішенні.
Допущена судом першої інстанції помилка підлягає виправленню.
Вбачається, що за п.2.12. кредитного договору сторонами встановлено наступну черговість погашення заборгованості : 1) витрати кредитора, пов'язані з пред'явленням вимоги.. 2) комісії 3) прострочені проценти 4) прострочена заборгованість за кредитом… Позовні вимоги щодо стягнення витрат кредитора та комісії позивачем не заявлялись, а тому виходячи із черговості погашення заборгованості встановленої договором, внесені відповідачем грошові кошти у сумі 13 тис. грн. мають бути спрямовані на погашення прострочених процентів. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне здійснити зменшення розміру відсотків по кредиту, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 14494,74 грн. (27494,74-6500-6500=14494,74 грн.), зменшивши відповідно і розмір загальної суми боргу до 289947,65 грн.
Доводи представника відповідача про те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що суд неправомірно обмежився наданим банком розрахунком, не можуть братися до уваги, оскільки надані позивачем розрахунки є деталізованими, містять усі необхідні відомості щодо руху коштів по рахунку позичальника, узгоджуються з умовами договору та графіком, і самим позичальником наданими квитанціями не спростовані.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити.
На підставі ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог, з відповідача, на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 2899,47 грн.
Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 січня 2016 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004) заборгованість за кредитним договором №30/22-1462/2012 від 31.08.2012 року у загальному розмірі 289947 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень 65 копійок, що складається із: 275452 (двісті сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) гривні 91 копійка - заборгованість за кредитом; 14494 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 74 копійки - заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2899 грн. 47 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: М.В. Процик
Судді: Є.С. Сєвєрова А.І. Дрішлюк