Ухвала іменем україни 26 квітня 2016року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 серпня 2015 року та вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 24 грудня 2015 року щодо ОСОБА_5 ,
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою, яка не відповідала вимогам ст. 427 КПК, а тому ухвалою колегії суддів ВССУ від 04 квітня 2016 року її було залишено без руху та надано семиденний строк на усунення недоліків.
У межах встановленого строку захисник повторно звернувся до суду з касаційною скаргою, однак вимог ст. 427 КПК не дотримався та не усунув усі недоліки, викладені в ухвалі.
У порушення п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, зазначаючи про необхідність скасування вироку місцевого суду через неправильне застосування цим судом закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок суворості, захисник не наводить обґрунтування своїх вимог з урахуванням положень статей 413, 414 КПК. Натомість він аргументує свої доводи неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження та ставить під сумнів достовірність окремих доказів, однак ці обставини згідно зі статтями 433, 438 КПК не входять до предмета перегляду суду касаційної інстанції.
Також, захисником у касаційній скарзі не наведено обґрунтування щодо незаконності вироку суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК із огляду на положення ст. 412 цього Кодексу.
Захисник не зазначив доводів стосовно невідповідності призначеного апеляційним судом ОСОБА_5 покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок суворості відповідно до ст. 414 КПК (він не вказав, у чому полягає явна несправедливість вироку апеляційного суду ні щодо виду призначеного засудженому покарання, ні щодо розміру цього покарання). Натомість захисник вказує, що встановлення апеляційним судом засудженому на підставі ст. 75 КК іспитового строку в максимальних межах (3 роки) свідчить про суворість призначеного ОСОБА_5 покарання, однак, згадані положення не стосуються призначення покарання та встановлюють порядок звільнення від його відбування.
Захисник у касаційній скарзі не вказав, які його клопотання всупереч ч. 3 ст. 404 КПК апеляційний суд безпідставно не задовольнив та які доводи апеляційної скарги в порушення ст. 419 цього Кодексу належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, внаслідок чого визнав їх необґрунтованими.
Оскільки захисник не усунув усі недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк, ця скарга підлягає поверненню.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів
Повернути захисникові ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 серпня 2015 року та вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 24 грудня 2015 року щодо ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3