Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" травня 2016 р.Справа № 922/1200/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Чугуївтепло", м. Чугуїв
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків
про стягнення 225140,50 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Заварзіної Н.М., довіреність №29 від 13.01.2016;
відповідача - не з'явився
Комунальне підприємство "Чугуївтепло" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №31/15 про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води (надання послуг з теплопостачання) за державні кошти від 02.03.2015 в сумі 225140,50 грн., з яких: 194776,59 грн. - основна заборгованість, 19203,34 грн. - пені, 1309,32 грн. - 3% річних та 9851,25 грн. - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором №31/15 про закупівлю послуг з постачання пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води (надання послуг з теплопостачання) за державні кошти від 02.03.2015 щодо своєчасної оплати за послуги з постачання теплової енергії, внаслідок чого з листопада 2015 року по грудень 2015 року включно виникла заборгованість за о/р 3021 в сумі 165342,58 грн. та о/р 1779 в сумі 29434,01 грн. та за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань позивачем заявлено до стягнення пеню та 3% річних, розрахованих станом на 04.04.2016, а також інфляційні втрати станом на березень 2016 року включно.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 квітня 2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05 травня 2016 року о 11:00 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.
Представник позивача в судовому засіданні 05.05.2016 підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
02 березня 2015 року між Комунальним підприємством "Чугуївтепло" (надалі - Постачальник) та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Харкова (надалі - Споживач), укладено договір №30/15 про закупівлю послуг з пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води (надання послуг з теплопостачання) за державні кошти (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води (надання послуг з теплопостачання) далі по тексту - теплова енергія в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати одержану теплову енергію (код ДК 016-2010-35.30.1) за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (Розділ 1 Договору).
Ціна цього Договору становить 1666666,67 грн. з урахуванням ПДВ. Тариф складає 1446,32 грн. за 1 Гкал з ПДВ. (пункти 3.1, 3.4 Договору).
У п.3.3. Договору сторони також визначили, що у разі зміни тарифів розрахунки за споживання теплової енергії здійснюються за новими тарифами.
Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Відповідно до пунктів 4.2-4.5 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Якщо споживач розраховується за показанням приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення додатково сплачується споживачем не пізніше 28-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків зараховується на наступний місяць. Для споживачів, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії проводиться розрахунковим методом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячних фактичних температур навколишнього повітря і теплоносія від теплових джерел постачальника, та втрат тепла в мережах споживача. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується, або зараховується (у разі переплати) на наступний розрахунковий період не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п. 4.6. Договору Споживач проводить розрахунки за теплову енергію, спожиту в опалювальний період шляхом перерахування грошових коштів на рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_1 в Філію Харківського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" м. Харків МФО 351823, отримувач Комунальне підприємство "Чугуївтепло", ОКПО 35944142 з вказівкою призначення платежу "за теплову енергію, з ПДВ".
Пунктом 5.9 Договору сторонами встановлено строк поставки теплової енергії з 01.01.2015 по 31.12.2015.
Відповідно до п. 5.10. Договору місце поставки теплової енергії: Постачальник передає теплову енергію по мережам будівлі Споживача згідно додатку №1а.
Згідно з п. 7.2.2. Договору несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - нараховується пеня на користь Постачальника в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожній день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітним.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє в частині поставки теплової енергії до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення, однак сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до його укладання з моменту поставки визначеної в п. 5.9 договору, згідно з п.3 ст.631 ЦКУ (п. 10.1. Договору).
Додатком №1а до Договору визначено перелік об'єктів постачання теплової енергії: дитячий садочок В/ч за адресою: м. Чугуїв, вул. Горішного, 121, пожежна рота за адресою: м. Чугуїв, вул. Горішного, 121, акумуляторна за адресою: м. Чугуїв, вул. Горішного, казарма за адресою: м. Чугуїв, м-н. Авіатор, штаб за адресою: м. Чугуїв, м-н. Авіатор, їдальня за адресою: м. Чугуїв, м-н. Авіатор, тренажерний корпус за адресою: м. Чугуїв, м-н. Авіатор, КПП за адресою: м. Чугуїв, м-н. Авіатор та комендатура за адресою: м. Чугуїв, вул. Каляєва, 1-3.
За умовами Договору позивач у листопаді - грудні 2015 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 1064072,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами включення споживача №41 від 16.10.2015 та №160 від 01.11.2015, підписаними обома сторонами актами здачі-прийому наданих послуг з теплопостачання від 31.12.2015 та 30.11.2015, рахунками за грудень- листопад 2015 року, а також актами звірки станом на 01.01.2016.
Відповідач належним чином свої зобов'язання за Договором щодо оплати спожитої теплової енергії не виконав, розрахувавшись з позивачем лише частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 194776,59 грн. (за о/р 3021 -165342,58 грн., за о/р 1779 - 29434,01 грн.), що визнається позивачем та підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки, які підписані обома сторонами.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 194776,59 грн. основного боргу, 19203,34 грн. пені, 1309,32 грн. 3% річних, 9851,25 грн. інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України “Про теплопостачання” у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до статі 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про те, що відповідачем не погашено заборгованість за отриману теплову енергію в сумі 194776,59 грн. за період листопад-грудень 2015 року.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження повної оплати боргу за спірний період, наявність заборгованості не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення 194776,59 грн. основного боргу є такими, що підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 19203,34 грн. - пені, суд виходить з наступного.
За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - нараховується пеня на користь Постачальника в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожній день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітним (п. 7.2.2. Договору).
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
У п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. за № 14, господарським судам роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Крім того, у п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Таким чином, суд здійснивши перерахунок пені за допомогою системи "Законодавство", не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 19203,34 грн. підлягають задоволенню повністю.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за договором, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1309,32 грн., а також інфляційних втрат в сумі 9851,25 грн., а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3377,11 грн.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Комунального підприємства "Чугуївтепло" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, буд.15, код ЄДРПОУ 35944142) 194776,59 грн. основного боргу, 19203,34 грн. пені, 1309,32 грн. 3% річних, 9851,25 грн. інфляційних втрат та витрат по сплаті судового збору в сумі 3377,11 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.05.2016 р.
Суддя І.О. Чистякова