Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"18" квітня 2016 р. Справа № 911/553/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Глобинський свинокомплекс”, м. Глобине, Полтавська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-1”, с. Бузова, Києво-Святошинський р-н
про стягнення 95 251, 78 грн.
Суддя Щоткін О.В.
за участю представників:
позивач - ОСОБА_1 - предст. дов. б/н від 16.10.2016;
відповідач - не з'явився.
До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Глобинський свинокомплекс” (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Край-1” (відповідач) про стягнення 95 251,78 грн. за Договором поставки № 95 від 06.04.2015.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2016 у справі №911/553/16 було порушено провадження та призначено до розгляду на 21.03.2016 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2016 розгляд справи було відкладено на 18.04.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача.
Відповідач в судове засідання 18.04.2016 року повторно не забезпечив явку свого повноважного представника, письмового відзиву на позов та інших документів, витребуваних ухвалою суду, не подав.
Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна правова позиція викладена в п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду надсилались відповідачу за адресою вказаною в Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна правова п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»,
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
18.04.2016 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд
встановив:
06 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Глобинський свинокомплекс” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Край-1” (Покупець) укладено Договір поставки № 95, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, доставляти Покупцеві продовольчу та непродовольчу продукцію, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар.
Відповідно до п. 1.3. Додатку № 2 до договору поставки № 95, Покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом 14 календарних днів з дня поставки товару та підписання сторонами накладної.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за період з 08.05.2015 року по 03.07.2015 року було здійснено поставку продукції відповідачу на загальну суму 96 251 грн. 78 коп., що підтверджується копіями товарних накладних: № 4439641 від 08.05.2015 р. на суму 27 008 грн. 28 коп.; № 4450079 від 15.05.2015 на суму 28 159 грн. 25 коп.; № 3321216 від 19.05.2015 на суму 14 675 грн. 20 коп.; № 11437 від 05.06.2015 на суму 12 592 грн. 27 коп.; № 158337 від 03.07.2015 р. на суму 13 816 грн.78 коп.
Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання в частині своєчасної оплати товару не виконав, у зв'язку з чим, за ним рахується заборгованість у розмірі 96 251, 78 грн., яку і просить стягнути позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи те, що відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та докази сплати заборгованості суду не надав, позовних вимог не спростував, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 95 251,78 грн. за Договором поставки № 95 від 06.04.2015 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата складала 1378 гривень.
Тобто, за позовну вимогу про стягнення 95 251, 78 грн. позивач мав сплатити 1428, 78 грн., однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема платіжного доручення № 3603 від 16.02.2016, позивачем було сплачено 1443,78 грн. судового збору.
Згідно до ст. статті 49 ГПК України, з відповідача підлягає до стягнення 1428,78 грн. судового збору.
З приводу надмірно сплаченого судового збору у розмірі 15 грн., суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи те, що позивачем було сплачений судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, він має право на повернення надмірно сплаченої суми судового збору, у випадку подання відповідного клопотання до суду.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (08120, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Леніна, 215А, кімната 3, код ЄДРПОУ 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Глобинський свинокомплекс” (39000, Полтавська обл., м. Глобине, вул. К. Маркса, 61, код ЄДРПОУ 33604720) - 95 251 (дев'яносто п'ять тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 78 коп. основного боргу та 1428 (одну тисячу чотириста двадцять вісім) грн. 78 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення 10.05.2016р.
Суддя О.В. Щоткін