Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"10" травня 2016 р. Справа № 12/3133.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Маріщенко Л.О.
Розглянувши матеріали заяви ДК "Газ України" № 31/13-1637 від 27.04.2016 про видачу дублікату наказу у справі № 12/3133 за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)
до: Приватного підприємства "Поліська нафтова компанія" (м. Житомир)
про стягнення 365 424, 68 грн.
Без виклику сторін.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.01.2005 по справі № 12/3133 стягнуто з Приватного підприємства "Поліська нафтова компанія" (10000, м. Житомир, вул. Пушкінська, 44, ід. код 25305812) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, ід. код 31301827): 250888,00 грн. основного боргу; 35706,87 грн. пені; 38889,33 грн. інфляційних; 21910,05 грн. 3% річних; 1616,92 грн. держмита; 112,23 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення господарського суду Житомирської області від 25.01.2005 був виданий наказ № 12/3133 від 14.02.05.
10.05.2016 до господарського суду Житомирської області від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшла заява № 31/13-1637 від 27.04.2016 (вх. №02-44/377/16 від 10.05.2016) про видачу дублікату наказу у справі № 12/3133 у зв'язку з його втратою.
Розглянувши заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про видачу дубліката наказу та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Зазначена правова норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами ст. 115, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ст. 120 Господарського кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.
До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:
1) довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;
2) при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Крім того, за видачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Таким чином, ГПК України не містить вимог щодо змісту заяви про видачу дублікату наказу. Водночас, ч. 3 ст. 120 ГПК України визначає документи, які повинні бути додані до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту втрати наказу.
В обґрунтування поданої заяви про видачу дублікату наказу № 12/3133 стягувачем подано довідку від 27.04.2016 № 31/13-1635 про те, що зазначений наказ суду втрачено і до виконання не пред'явлено, підписану заступником директора з питань роботи з контрагентами та головним бухгалтером; платіжне доручення № 736 від 27.04.2016 як доказ сплати судового збору. Також, надано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.04.2015 у виконавчому провадженні № 45995644.
Згідно даної постанови, державним виконавцем у виконавчому провадженні № 45995644 було встановлено строк пред'явлення виконавчого документа - до 28.04.2016.
Як вбачається з конверту, адресованому господарському суду, ДК "Газ України" звернулося до господарського суду за видачею дубліката наказу 27.04.2016. Відтак, заявником (стягувачем) не пропущено строк, встановлений для пред'явлення наказу до виконання
Як визначено у п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).
Згідно акту про відбір документальних матеріалів господарського суду Житомирської області, строки яких закінчились і які підлягають знищенню від 26.02.2010, матеріали справи № 12/3133 знищені.
Відповідно п. 3.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розгляд господарським судом заяв (клопотань), інших звернень у справах, матеріали яких знищено у зв'язку із закінченням встановлених строків зберігання, та вчинення у зв'язку з цим певних процесуальних дій є можливим за наявності у суді належним чином завірених копій процесуальних документів (рішень, ухвал, виданих судом наказів і т. ін.) або за наявності таких документів у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У разі відсутності відповідних документів заявник повідомляється про це листом суду, підписаним відповідальним працівником останнього (але не суддею). Зазначені документи можуть бути надані й заявником; за їх недостатності для вирішення відповідного процесуального питання господарський суд своєю ухвалою повертає подану заяву з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 ГПК, що не перешкоджає повторному зверненню з такою ж заявою із доданням необхідних для її розгляду документів.
Стягувач не подав копію втраченого наказу № 12/3133 від 14.02.05. Однак, у відновлених матеріалах справи № 12/3133 наявні оригінал рішення господарського суду Житомирської області від 25.01.2005 по справі № 12/3133 та електронна копія наказу № 12/3133 від 14.02.05.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду закріплена також й в статті 129 Конституції України.
Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права визначено в Законі України “Про судоустрій та статус суддів”, в частині другій статті 13 якого встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Згідно із статтею 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.
Стаття 6 Конвенції закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Горнсбі проти Греції” наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції “право на суд”, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процес з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).
Окрім того, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 року у справі “Ліпісвіцька проти України” однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України” достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5- рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
З огляду на наведене, враховуючи те, що заявником (стягувачем) дотримані вимоги ст.120 ГПК України, а також те, що рішення суду від 25.01.2015 залишається невиконаним, господарський суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву та видати дублікат наказу №12/3133 від 14.02.05.
Керуючись ст. 86, 120 ГПК України, господарський суд
1. Заяву № 31/13-1637 від 27.04.2016 (вх. №02-44/377/16 від 10.05.2016) ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про видачу дублікату наказу від 14.02.2005 № 12/3133 задовольнити.
2. Видати дублікат наказу №12/3133 від 14.02.05.
Ухвала господарського суду набирає законної сили у встановленому законом порядку.
Суддя ОСОБА_1
Друк: ОСОБА_2
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек.)