27 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/323/16
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Кравець О.О.,
за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генерала армії України Муженка Віктора Миколайовича про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу від 12.01.2016 року № 13 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генерала армії України Муженка Віктора Миколайовича, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати пункт 1 Наказу Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генерала армії України Муженка Віктора Миколайовича від 12.01.2016 року № 13 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги та обґрунтування поданої апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у даній справі проходив військову службу на посаді офіцера відділу служби військ штабу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
04.01.2016 року Командуванням Військово-Морських Сил Збройних Сил України на ім'я Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України Генерала армії України Муженка В.М. було надіслано лист № 154/11/1-17, за підписом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адмірала ОСОБА_4, у якому останнім, керуючись вимогами статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статті 65 Закону України «Про запобігання корупції», з метою забезпечення невідворотності покарання, створення у Збройних Силах України атмосфери нетерпимості до будь-яких проявів корупції, викладено клопотання щодо накладення на майора ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення, передбаченого п. «ж» ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - позбавлення військового звання.
Як встановлено судом першої інстанції, зокрема, у вказаному зверненні від 04.01.2016 року № 154/11/1-17, Командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адміралом ОСОБА_4 зазначено, що 22.07.2015 року майор ОСОБА_2, проходячи військову службу на посаді офіцера відділу служби військ штабу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння одержав неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення посадовими особами Комінтернівського РВК Одеської області щодо не призову громадянина України ОСОБА_5 на військову службу за частковою мобілізацією, та видачі останньому військового квитка про проходження такої служби, чим вчинив зловживання впливом. 29.10.2015 року Малиновський районний суд м. Одеси визнав майора ОСОБА_2 винним у скоєнні корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 «Зловживання впливом» Кримінального кодексу України та призначив йому покарання у вигляді штрафу на суму 25500 гривень. Таким чином, Командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адміралом ОСОБА_4 вказав, що своїм ганебним вчинком військовослужбовець дискредитував та принизив високе звання офіцера Збройних Сил України, знехтував Військовою присягою, складеною на вірність Українському народові, порушив вимоги статей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують кожного військовослужбовця свято і непорушно дотримуватися Конституції України та законів України, неухильно виконувати вимоги військових статутів.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами розгляду зазначено листа та керуючись приписами статті 65 Закону України «Про запобігання корупції», з метою забезпечення невідворотності покарання, створення у Збройних Силах України атмосфери нетерпимості до будь-яких проявів корупції, відповідно до вимог статей 12, 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України 12.01.2016 року винесено наказ № 13 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно пункту 1 якого на майора ОСОБА_2 за порушення вимог абзаців 2, 3 статті 11, статті 16, частини 1 статті 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та абзацу 6 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, накладено дисциплінарне стягнення - «позбавлення військового звання».
Не погодившись із вказаним наказом Генерального штабу Збройних Сил України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 13 від 12.01.2016 року, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування пункту 1 означеного наказу.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний позивачем наказ Генерального штабу Збройних Сил України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 13 від 12.01.2016 року, прийнято Начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України генералом армії України Муженко В.М. правомірно, та з урахуванням положень чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII визначено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення передбачена статтею 65 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що крім кримінальної відповідальності за скоєння корупційних правопорушень законодавством України передбачена дисциплінарна відповідальність, яка кваліфікується, в даному випадку, за Дисциплінарним статутом Збройних сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV.
Так, ст.ст. 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно вимог ст.ст. 83, 92 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
За перевищення наданої дисциплінарної влади командир несе відповідальність відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту Збройних сил України начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України користується дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту.
Як встановлено судом та підтверджено під час апеляційного розгляду, вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 29.10.2015 року по справі № 521/17278/15-к (провадження № 1кп/521/824/15), затверджено мирову угоду від 29.10.2015 року про визнання винуватості, укладену між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_2, визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, та призначено йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 25500 грн., на підставі ч. 5 ст. 96-2 Кримінального кодексу України, без спеціальної конфіскації.
Зокрема, в межах розгляду обвинувального акта, та угоди про визнання винуватості за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, судом встановлено, що майор ОСОБА_2, проходячи військову службу на посаді офіцера відділу служби військ штабу командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, 22.07.2015 року об 11 годині 00 хвилин, перебуваючи у кафе «Бессарабка», що розташоване по вул. Канатна, 53 у м. Одесі, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за пособництво громадянки ОСОБА_7 прийняв від громадянина ОСОБА_5 обіцянку передачі неправомірної вигоди, та того ж дня о 21 годині 00 хвилин, перебуваючи поблизу будинку № 13 по вул. Мельницькій у Малиновському районі м. Одеси безпосередньо одержав неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів СІІІА (що за офіційним курсом НБУ станом на 22.07.2015року склало 44400 гривень) для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службовими особами Комінтернівського РВК Одеської області про не призов ОСОБА_5 на військову службу за частковою мобілізацією та видачу йому військового квитка із відмітками про проходження такої служби, чим вчинив зловживання впливом.
Таким чином, Командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адміралом ОСОБА_4, враховуючи тяжкість вчиненого військовослужбовцем правопорушення, зважаючи на недостатність дисциплінарної влади, керуючись вимогами ст. 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», з метою забезпечення невідворотності покарання, створення у Збройних Силах України атмосфери нетерпимості до будь-яких проявів корупції, у листі від 04.01.2016 року № 154/11/1-17, скерованому на ім'я Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України Генерала армії України Муженка В.М., в межах приписів ст. 92 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, було порушено клопотання щодо накладення на майора ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення, передбаченого п. «ж» ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - позбавлення військового звання.
За результатами розгляду вищеозначеного листа та керуючись приписами ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», з метою забезпечення невідворотності покарання, створення у Збройних Силах України атмосфери нетерпимості до будь-яких проявів корупції, відповідно до вимог статей 12, 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Генеральним штабом Збройних Сил України винесено наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 13 від 12.01.2016 року, за підписом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України Генерала армії України Муженка В.М., згідно пункту 1 якого за порушення вимог абзаців 2, 3 статті 11, статті 16, частини 1 статті 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та абзацу 6 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на майора ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення - «позбавлення військового звання».
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України Генерал армії України Муженко В.М., накладаючи на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення військового звання, діяв з урахуванням наданої йому повноти дисциплінарної влади, та суто в межах положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оскаржуваний наказ видано правомірно та обставин, за яких він підлягав би скасуванню не вбачається.
Посилання позивача, як в заявленому позові, так і в поданій апеляційній скарзі, як на підставу для скасування оскаржуваного наказу, на те, що відповідачем було необґрунтовано застосовано до нього найсуворіше дисциплінарне стягнення за вчинення наведеного проступку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому, вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Крім того, Дисциплінарний статут Збройних Сил України не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це, в свою чергу, наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку. Тобто, визначення виду дисциплінарного стягнення, з огляду на тяжкість провини та інші обставини, відноситься до виключних повноважень особи, що приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення.
Також, колегія суддів критично оцінює доводи позивача, в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного наказу, в частині допущення відповідачем при його прийнятті вимог Дисциплінарного статуту Збройних сил України з огляду на не проведення службового розслідування за фактом вчинення позивачем корупційного правопорушення, враховуючи викладене.
Так, за вимогами ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
У кожному випадку вчинення корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Аналогічні вимоги містить і п. 1.2 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року № 82, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 року за № 385/8984 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом якого службове розслідування може проводитися у випадках визначених у цьому пункті і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Тобто, з наведеного чітко вбачається, що метою проведення службового розслідування є уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб, що їх вчинили.
В свою чергу, метою проведення службового розслідування у випадку вчинення військовослужбовцем саме корупційного правопорушення є виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню.
Разом з тим, в даному випадку, оскаржуваний наказ був прийнятий відповідачем на підставі вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 29.10.2015 року по справі № 521/17278/15-к, яким вже було встановлено, як причини, умови, так і ступень вини позивача, а також надано кваліфікацію вчиненому позивачем правопорушенню.
За таких обставин, враховуючи наявність вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 29.10.2015 року по справі № 521/17278/15-к, колегія суддів вважає, що відповідачем цілком правомірно був прийнятий оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі поданого Командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адміралом ОСОБА_4 клопотання щодо накладення на майора ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення та встановлених наведеним вироком суду обставин щодо вчинення позивачем вищенаведеного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генерала армії України Муженка Віктора Миколайовича про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу від 12.01.2016 року № 13 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець