Справа № 461/9439/15 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.
Провадження № 22-ц/783/2389/16 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
Категорія: 43
28 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Ванівського О.М., Шеремети Н.О.
При секретарі: Жукровській Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, третя особа - прокуратура Львівської області про зобов'язання видати спеціальний ордер на вселення,, -
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 задоволено.
Зобов'язано Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради видати ОСОБА_2 спеціальний ордер на вселення у службове приміщення двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 питання судових витрат.
Вказане рішення суду оскаржив Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.
Апелянт вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. У апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Покликаються на те, що департамент не має права на закріплення службового житла за позивачем, та відповідно на оформлення та видачу ордеру позивачу без погодження комісією з житлових питань при виконкомі закріплення спірної квартири за позивачем Зазначає, що департамент не видавав розпорядження про закріплення за позивачем спірного службового житла, оскільки у Львівській міській раді на квартирному обліку зареєстровано близько 25 тисяч сімей, що потребують покращення житлових умов. Вказує, що станом на 01 вересня 2015 року були сформовані списки на першочергове отримання житла 929 учасникам АТО та 26 сімей загиблих учасників АТО.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом та матеріалами справи встановлено, що відповідно до наказу Прокуратури Львівської області, погодженого із головою профспілкового комітету працівників органів прокуратури Львівської області № 1427к від 23 серпня 2013 року заступнику начальника управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Львівської області ОСОБА_2 надано як службову двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 на склад сім'ї з трьох осіб. Надання позивачу вказаного житла також підтверджується наказом Прокуратури Львівської області №807к від 13 червня 2014 року.
На виконання рішення громадської комісії з житлових питань при виконкомі Львівської міської ради від 10 грудня 2013 року №17, в.о. директора Департаменту житловою господарства та інфраструктури Львівської міської ради затверджено акт №9 від 16 грудня 2013 року, яким управлінням житлового господарства Львівської міської ради передано, а Прокуратурою Львівської області прийнято, серед інших, квартиру АДРЕСА_2.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №985 від 20 грудня 2013 року, квартирі АДРЕСА_2 надано статус службової.
Також судом встановлено, що ОСОБА_4 в органах прокуратури працює з 1997 року. На даний час працює на посаді начальника відділу забезпечення представництва в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Львівської області та зарахована на квартирний облік для отримання службового житла за місцем праці.
17 грудня 2013 року Прокуратура Львівської області зверталася до департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради з проханням провести закріплення службових квартир у будинку АДРЕСА_2 серед яких, спірної квартири за позивачем.
Згідно витягу з протоколу №1 засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі від 04 лютого 2014 року, щодо розгляду клопотання прокурора Львівської області щодо закріплення службових квартир було вирішено, зокрема, рекомендувати погодити закріплення службової квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 на сім"ю з трьох осіб.
З листа Прокурора Львівської області від 13 червня 2014 року №58-17 вих-14. вбачається, що Прокуратура Львівської області зверталася з проханням залишити закріплення квартир, зокрема, і за позивачем, згідно з клопотанням Прокуратури Львівської області від 17 грудня 2013 року та рішенням громадської комісії з житлових питань при виконкомі від 4 лютого 2014 року.
Крім того, позивач ОСОБА_2 зверталась до начальника управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради із зверненням стосовно порядку вирішення питання закріплення службової квартири, та як вбачається з листа в.о. директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури від 14.01.2016 р. №25016-98, адресованого позивачу ОСОБА_2, розгляд її звернення щодо закріплення службової квартири продовжено до 01.03.2016 р.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 121 ЖК Української РСР, порядок надання службових жилих приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.
Відповідно до ст. 122 цього Кодексу, на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року №37 «Про службові жилі приміщення» (із змінами і доповненнями) затверджено Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення та Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, що належать до джерел регулювання зазначених правовідносин.
Згідно із п. 40 зазначеного Переліку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 року №380 «Про доповнення до Переліку категорії працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення»), до категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, віднесено працівників прокуратури за переліком, визначеним Генеральним прокурором України.
Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 16 квітня 2004 року №48/13-ок «Про затвердження переліку категорій працівників органів прокуратури, яким може бути надано службове житло, та про затвердження Положення про облік та розподіл службової житлової площі Генеральної прокуратури України», позивач займає посаду, яка передбачає надання службового житла .
Згідно п.16 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.
Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою 18-тої сесії 5-го скликання Львівської міської ради №219 від 19 жовтня 2006 року Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, до повноважень Департаменту житлового господарства та інфраструктури міської ради належить оформлення та видача ордерів на жилі приміщення, прийняття рішень щодо закріплення службового житла, виведення службових приміщень з обліку службових. Відповідно до п.п. 5.1.18, 5.1.19 Положення про Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 27 жовтня 2006 року №1206 (із змінами), оформлення та видача ордерів на жилі приміщення, прийняття рішень щодо закріплення службового житла, виведення службових приміщень з обліку службових, входить до компетенції Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.
Згідно ст.ст. 3, 15 ЦПК України, захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із житлових, зокрема, відносин підлягає захисту судом в порядку цивільного судочинства. Згідно п. 24-26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних», у порядку цивільного судочинства розглядаються спори за позовами громадян щодо захисту порушеного права на житло, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.
У Правових позиціях щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право) Верховного Суду України від 26 травня 2001 року роз'яснено, що у випадках, коли згідно із законодавством жиле приміщення надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профкому або за спільним рішенням громадської організації та її профспілкового органу з наступним повідомленням виконкому місцевої ради або місцевої державної адміністрації (статті 52, 53 ЖК), право на жиле приміщення виникає з часу його надання, тому в разі відмови у видачі ордера може бути заявлено позов про його видачу (п. 11)
Судом встановлено, що спірна квартира позивачу надана на законних підставах, рішення про надання такої ніким не оскаржене та не визнане недійсним у судовому порядку. Також встановлено, що документи для видачі спеціального ордеру в порядку ст. 122 ЖК України подавалися, проте, такий до цього часу не видано. Разом з тим, спеціальний ордер видається не пізніше, ніж протягом одного місяця з часу прийняття рішення про надання житлового приміщення.
При цьому, на час звернення до суду трудові відносини між позивачем та Прокуратурою Львівської області не припинилися. Встановлено, що на виконання рішення громадської комісії з житлових питань при виконкомі Львівської міської ради №985 від 10 грудня 2013 року №17, в.о. директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради затверджено акт №9 від 16 грудня 2013 року, яким управлінням житлового господарства Львівської міської ради передано, а Прокуратурою Львівської області прийнято квартиру АДРЕСА_2
Згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №985 від 20 грудня 2013 року «Про надання квартирам АДРЕСА_3 та квартирам АДРЕСА_4 статусу службових Прокуратури Львівської області», надано квартирі АДРЕСА_5 статус службової Прокуратури Львівської області (п. 1); які підлягають закріпленню згідно з вимогами законодавства України.
На виконання рішення громадської комісії з житлових питань при виконкомі Львівської міської ради від 16 грудня 2013 року №17, в.о. директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради затверджено акт №9 від 16 грудня 2013 року, яким Управлінням житлового господарства Львівської міської ради прийнято вищезазначену квартиру.
Виходячи з аналізу наявних у справі доказів щодо їх достовірності, допустимості кожного окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що спірне житло, яке має статус службового, не може бути розподілено між черговиками. З врахуванням того, що відповідач діяв всупереч наданим повноваженням, суд вірно зробив висновок про порушення права позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом задоволення позову.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає встановленим судом обставинам.
При встановленні зазначених обставин судом першої інстанції не було порушено норм матеріального і процесуального права. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних по справі доказів.
З такими висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст. 307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст. 314, ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради - відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 лютого 2016 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: