Іменем України
13.04.2016 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі
головуючої - судді Мигаль Г.П.,
при секретарі: Максимович М.М.,
за участю позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про адміністративне правпорушення, -
встановив:
Позивач звернулася із адміністративним позовом до Адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про адміністративне правпорушення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 листопада 2015 року постановою №368 адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради позивачку ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 гри.
Вважає, що дана постанова є неправомірною, необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона винесла будівельне сміття на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1, чим порушила п.20.1.7 Правил благоустрою м.Львова та ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП щодо ОСОБА_1 в її присутності не складався та не вручався, з пропозиціями ознайомитись з протоколом чи підписати його до неї ніхто не звертався.Вперше про наявність даного протоколу позивачці стало відомо на засіданні адміністративної комісії Франківської районної адміністрації 12.11.2015 року, однак і комісія не надала їй можливості ознайомитись з протоколом про адміністративне правопорушення.17.11.2015 року позивачка звернулась із заявою до Голови франківської районної адміністрації, в якій просила надати їй копію протоколу про адміністративне правопорушення, однак було відмовлено та повідомлено, що вже надали. Також, позивачка зазначила, що розмір накладеного на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360грн., що є найбільшим, який передбачає санкція ч. ст. 152 КУпАП, не відповідає ні особі правопорушника, ні його майновому стану.
Позивач в судовому засіданні даний позов підтримала в повному обсязі, надала пояснення, що робила ремонт у квартирі та будівельне сміття, яке було на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1, постійно вивозила.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. На адресу суду підтверджень щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та заперечень на позов не надав.
Оскільки, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд вважає, що справу слід слухати у їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що12 листопада 2015 року постановою №368 адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради позивачку ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 гри.
Позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона винесла будівельне сміття на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1, чим порушила п.20.1.7 Правил благоустрою м.Львова та ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП щодо ОСОБА_1 в її присутності не складався та не вручався, з пропозиціями ознайомитись з протоколом чи підписати його до неї ніхто не звертався.Вперше про наявність даного протоколу позивачці стало відомо на засіданні адміністративної комісії Франківської районної адміністрації 12.11.2015 року, однак і комісія не надала їй можливості ознайомитись з протоколом про адміністративне правопорушення.17.11.2015 року позивачка звернулась із заявою до Голови Франківської районної адміністрації, в якій просила надати їй копію протоколу про адміністративне правопорушення, однак було відмовлено та повідомлено, що вже надали. Також, позивачка зазначила, що розмір накладеного на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360грн., що є найбільшим, який передбачає санкція ч. ст. 152 КУпАП, не відповідає ні особі правопорушника, ні його майновому стану.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оскаржувана постанова суперечить нормам законодавства, оскільки в ній не вказано ні часу, ні дати, ні точного місця вчинення адміністративного правопорушення. Також до постанови не подано ніяких фото-підтверджень , що свідчать про вчинене ОСОБА_1 праворушення передбаченого ст.152 КУпАП.
Таким чином, відповідачем при винесенні постанови від 12.11.2014 року не встановлено, в порушення вимог ст.280 КУпАП, всіх обставин адміністративного правопорушення, які мають значення для правильного вирішення справи.
Також, слід зазначити, що розмір накладеного на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360грн., що є найбільшим, який передбачає санкція ч. ст. 152 КУпАП, не відповідає ні особі правопорушника, ні його майновому стану.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Відповідач у справі не встановив жодних зазначених вище обставин. А саме, що позивачка є пенсіонером, її пенсія становить 1056 грн. на місяць та майновий стан є вкрай незадовільний.
Стаття 62 Конституції України встановлює "презумпцію невинуватості", відповідно до якої обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться па її користь.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, однак відповідачем не надано доказів, що підтверджують правомірність його рішення.
Виходячи з вище викладеного, враховуючи, що відповідачем Адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради при розгляді адміністративного матеріалу, складеного відносно ОСОБА_1 та при винесенні постанови №368 від 12.11.2015 року не звернуто уваги на зазначені порушення, не здійснено належної оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення та будь-яких інших доказів, що доводять її вину у вчиненні правопорушення, в постанові не наводяться, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, згідно ст.ст.287-293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 6, 17-19, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства,суд,-
Адміністративний позов задоволити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради №368 від 12.11.2015р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КуПАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м.Львова на протязі 10-ти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Мигаль Галина Петрівна