06 травня 2016 р. справа № 334/10455/15-а(2-а/334/51/16)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Олефіренко Н.А.перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2016 р. у справі № 334/10455/15-а(2-а/334/51/16) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання відмови в перерахунку пенсії державного службовця працюючому судді неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2016 р. у справі № 334/10455/15-а(2-а/334/51/16) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яка підлягає залишенню без руху за наступними підставами.
Вважаю, що апеляційна скарга заявника підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст.187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань, призначених для сплати судового збору. При цьому фактичних доказів відсутності коштів для сплати судового збору апелянт не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити її від сплати судового збору.
При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору на певний строк. Вносячи зміни до Закону України "Про судовий збір" та виключаючи органи ПФУ, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень.
Вказані зміни до Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб'єктами владних повноважень. Неналежне фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для звільнення такого органу від сплати судового збору. Вказане питання апелянтом повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про відстрочення від сплати судового збору.
З огляду на правову конструкцію статті 88 КАС України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору на певний строк є безпосереднім правом, а не обов'язком суду.
Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Отже, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", зі змінами, що набрали чинності з 01.09.2015 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Положеннями частини першої зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2015 року місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривень.
Підпунктами 3.1. статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка складає - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (1218 грн. * 0,4 = 487,20 грн.).
Виходячи з цього, сума судового збору за подання апеляційної скарги, що підлягає сплаті, становить 535,92 грн. (487,20*110%=535,92 грн.).
Реквізити для справляння судового збору: отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, Рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012; Призначення платежу - *;101; ххх (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ххх (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
За таких обставин, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя необхідно залишити без руху та встановити їй п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2016 р. у справі № 334/10455/15-а(2-а/334/51/16) залишити без руху та надати п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Суддя : Н.А.Олефіренко