"10" квітня 2007 р.
Справа № 26/89-07-1878
За позовом : фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альфа»
про стягнення 146064 грн.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : ОСОБА_2. за довіреністю від 03.04.2007 р.;
від відповідача : Кутепова В.В. за довіреністю № 01/07 від 06.01.2007р. ;
Суть спору : позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 146064 грн. за неоплату поставленого товару та судових витрат.
Представник позивача вимог підтримує.
Представник відповідача вимоги фактично визнає, під час розгляду справи надав копії платіжних доручень №№ НОМЕР_1. та № НОМЕР_2, кожне на 10 000 грн. про сплату позивачеві 20 000 грн. за поставлений товар.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -
По накладній № НОМЕР_3. позивачем було поставлено відповідачеві наступній товар :
- касовий модуль ( 2-й поверх) НОМЕР_4, у кількості 1 шт. на суму 19120 грн.;
- стіл журнальний D 500*44 h, у кількості 10 шт. на суму 3766,67 грн.;
- стіл круглий D900*744 h, у кількості 10 шт. на суму 11000 грн.;
- стіл прямокутний 1250*800* 742, у кількості 8 шт. на суму 11166,67 грн.;
- бар № 8, довжина перед краю L= 13,4 м .п., заднього краю L= 8,4 м.п., у кількості 1 шт. на суму 53 825 грн.;
- бар піццерії із задніми модулями 5190/3300, у кількості 1 шт. на суму 22 841,67 грн., а всього поставлено товару на загальну суму 146 064 грн., з ПДВ 24344 грн.
Факт отримання відповідачем вказаної продукції на вказану суму підтверджується печаткою відповідача у накладних та не заперечуєються представником відповідача.
Частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно вимог частиини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 2 цієї ж статті ними зокрема є договори та інші правочини.
З цього випливає, що вказана накладна і є таким правочином.
Дотеперішнього часу вказана сума боргу відповдачем повністю не сплачено, що свідчить про порушення відповідачем вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Під час розгляду справи предстаником відповідача надані копії платіжних доручень №№ НОМЕР_1. та № НОМЕР_2, кожне на 10 000 грн. про сплату позивачеві 20 000 грн. за поставлений товар. Ці проплати представник позивача підтверджує.
З цього випливає, що предмет спору між сторонами відносно стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 20 000 грн.- відсутній.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає можливим в частині стягнення сум основного боргу припинити справу провадженням з підстав пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Згідно частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.
Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976р. «Про судове рішення», із змінами та доповненнями, судам необхідно враховувати, що у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивній частини рішення висновків з питань, не пов*язаних з вирішенням справи по суті. Тому в ній неприпустимо вирішувати питання про виділення частини вимог в самостійне провадження або про закриття провадження по них, залишення заяви без розгляду тощо. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.
З цих підстав господарським судом 10 квітня 2007 р. по даній справі прийнята ухвала про припинення провадження в частині сплаченої суми боргу в розмірі 20 000 грн.
Вищеприведене повністю підтверджене дослідними судом матеріалами справи та погоджено відповідачем.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частков з урахуванням вже сплаченої суми.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, дердавне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов -задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альфа» ( 65078, м.Одеса, вул. Терешкової, 15; п/р 26006312051 в АБ «Південний» м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 22472751) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( 62416, Харківська область, Харківський райн, смт. Пісочин, АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_5 в Банку «Фінанси та кредит» ТОВ в Харківської області, МФО 350697, ідентифкаційний код НОМЕР_6) : борг в сумі 126 064 грн., держмита в сумі 1260 грн. 64 коп. грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Суддя Никифорчук М.І.