Справа № 645/1137/16-ц
Провадження № 2/645/1206/16
19 квітня 2016 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В.
за участю секретаря судового засідання - Тереховської І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів і розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів і розірвання шлюбу.
Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначила, що сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 08 січня 2009 року Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції, актовий запис № 01. Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, так як у них різні погляди на життя. На протязі останніх років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. З липня 2015 року сторони мешкають окремо, спільне господарство не ведуть. Спору про поділ майна не має. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини з липня 2015 року. Також позивач зазначає, що утримувати, а тим більше забезпечити належний рівень щодо утримання дитини позивачу самій вкрай важко. Посилаючись на вказані обставини, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі 1500 грн. та розірвати шлюб між нею та відповідачем. А також просила залишити дитину мешкати із нею.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що вона не мешкає разом з відповідачем з липня 2015 року, з цього часу відповідач не надає допомоги на утримання дитини. Зазначила, що відповідач офіційно не працює, але підробляє та має дохід в місяць приблизно 5-6 тисяч гривень. Інший неповнолітніх дітей у відповідача не має, за станом здоров»я дитина та відповідач здорові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала частково, та пояснила, що відповідача не заперечує проти розірвання шлюбу із позивачкою також у них не має спору щодо місця мешкання дитини із позивачем. Зазначила, що у відповідача є повнолітній син, якому він допомагає та мати-пенсіонерка, яка також потребує його допомоги. За станом здоров»я відповідач здоров, офіційно не працює, але підробляє. Просила стягнути із відповідача аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 08 січня 2009 року Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції, актовий запис № 01. Під час державної реєстрації шлюбу позивачка прізвище не змінювала (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 08 січня 2009 року). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 30 травня 2012 року). Батьком дитини записаний відповідач по справі.
Судом встановлено, що причиною розпаду сім*ї є несумісність характерів та різні погляди на шлюб та сім*ю, а також те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і зберігання шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка при реєстрації шлюбу не змінювала прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому такий обов'язок є особистим та рівним як щодо матері, так і батька дитини.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
За ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
При визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
Враховуючи рівний обов'язок батьків щодо утримання дітей, той факт, що інших дітей та непрацездатних членів сім'ї 777 на утриманні не має, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1000,00 грн. щомісячно, від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.
Також позивачем була заявлена вимога щодо визначення місце мешкання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір"ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
За нормами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, як це передбачається вимогами ст. 155 СК України, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.
Відповідно до пояснень сторін по справі сторони припинили мешкати разом. Також суд приймає пояснення представника відповідача, що відповідач не заперечує, щоб син проживав разом з матір'ю ОСОБА_1
Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суд в першу чергу виходить із інтересів дитини, яка малолітня (вік - повних 3 роки 11 місяців) і потребує материнської та батьківської уваги та піклування.
Згідно вимог ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Відповідно і наступна його зміна неможлива за волею лише одного з них.
Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуюче зазначене, а також той факт, що дитина є малолітньою, не може мати власної думки на події, що відбулись в її сім'ї і потребує материнської любові та виховання, які може дати мати, суд приходить до висновку про визначення місця мешкання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір"ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судовий збір, сплачений позивачем при поданні до суду позову про розлучення, що підтверджується квитанцією № 0.0.517936601.1 від 11 березня 2016 року - суд стягує з відповідача на користь позивача в розмір 551 грн. 21 коп.
Позов має дві самостійні вимоги, за позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини позивач була звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави також необхідно стягнуто судовий збір в розмірі 551 грн. 21 коп.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки «ОСОБА_1» суд залишає без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 217 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів і розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 08 січня 2009 року Фрунзенським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 01 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище «ОСОБА_1» без змін.
Визначити місце мешкання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір"ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Харкова, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (тисяча) гривень 00 копійок, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 березня 2016 року і до досягнення дитино повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2, аліментів у межах суми виплат за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Харкова, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у дохід держави в розмірі 551 (п"ятсот п"ятдесят одна) гривня 21 копійка.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Харкова, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 551 (п"ятсот п"ятдесят одна) гривня 21 копійка, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя -