Справа № 303/650/16-к
18.04.2016 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Закарпатської області на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2016 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015070000000220 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч.1 ст.204 КК України.
Повертаючи обвинувальний акт, суд своє рішення обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки висунуте прокурором обвинувачення ОСОБА_6 та правова кваліфікація його дій є неконкретними та допускають двояке розуміння їх змісту, так як об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1ст. 204 КК України, може полягати в придбанні, зберіганні, транспортуванні для збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, а також в самому їх збуті. Разом з тим у правовій кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 204 КК України зазначено, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204 КК України, тобто незаконне зберігання з метою збуту, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Отже, незрозумілим є те, що саме вчинив ОСОБА_6 - збут і транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, чи щось із цього окремо. Крім того, кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.1 ст. 199 КК України також є неоднозначною, оскільки залишається незрозумілим, які саме незаконно виготовлені марки акцизного податку збув обвинувачений - одержані від когось іншого, чи ним самостійно підроблені. Не містить обвинувальний акт і даних щодо конкретного періоду часу вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому суспільно-небезпечних діянь та не містить даних щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що висновок суду не відповідає дійсності, позаяк обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12015070000000220 повність відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Формулювання обвинувачення ОСОБА_6 , що міститься в обвинувальному акті, чітко вказано, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204 КК України, а саме: зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Крім того, в обвинувальному акті чітко вказано період часу вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, а інкриміновані йому злочини є з формальних складом і не передбачають настання наслідків у виді заподіяної шкоди. Крім того, вказує на те, що суд у порушення вимог ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання вдався в аналіз та оцінку доказів, які суду не були відомі, так як матеріали кримінального провадження до обвинувального акту не долучалися та в суд не направлялися.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора який підтримав подану апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечили вимоги апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, перевіривши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.291 КПК України обвинувальний акт має, зокрема, містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; дату та місце його складання та затвердження; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування).
Згідно вимог ст. 314 ч.3 п.3 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Зі змісту даної норми кримінального процесуального закону вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст.ст.291, 292 КПК України, зокрема: якщо в обвинувальному акті не зазначено пред'явлене особі обвинувачення, обвинувальний акт містить положення, що суперечать одне одному; містить недопустиму натуралізацію опису злочину; не підписаний слідчим чи не затверджений прокурором; до нього не долучено передбачені законом додатки.
Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Як вбачається із змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015070000000220, такий містить всі необхідні відомості, передбачені ст.291 КПК України.
Посилання в ухвалі суду на те, що в обвинувальному акті не міститься належного формулювання обвинувачення, на думку апеляційного суду, не грунтується на фактичних обставинах справи.
З обвинувального акту щодо ОСОБА_6 , складеного слідчим 28.01.2016 року, вбачається, що він містить виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, з зазначенням форми вини, мотиву і мети скоєння ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, вчинення яких йому інкримінується, формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність. Акт направлено до суду у відповідності до вимог кримінального процесуального закону .
Посилання суду першої інстанції, як на підставу повернення обвинувального акта прокурору, на те, що в ньому не зазначено даних щодо конкретного періоду часу вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також даних щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, - є помилковими і спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Так із змісту обвинувального акту, складеного щодо ОСОБА_6 , видно, що як у викладених фактичних обставинах, так і у формулюванні обвинувачення чітко зазначено, що обвинуваченим придбано незаконно виготовлені алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку у червні - вересні 2015 року і транспортування, зберігання з метою збуту, а також збут таких ним здійснено до 30.09.2015 року - моменту проведення санкціонованого обшуку. Враховуючи, що ОСОБА_6 органом досудового слідства не висунуто обвинувачення у незаконному придбанні та виготовленні алкогольних напоїв і марок акцизного податку, а кримінально-карані діяння, у вчиненні яких він обвинувачується є злочинами з формальним складом, таке твердження суду першої інстанції суперечить змісту ст.337 КПК України, позаяк фактично спонукає орган досудового слідства до збільшення обсягу обвинувачення пред'явленого ОСОБА_6 .
Із змісту ст.ст.314, 374 КПК України слідує, що питання наявності або відсутності в діях обвинуваченого тої чи іншої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення з'ясовується під час судового слідства і вирішується при постановленні вироку у нарадчій кімнаті.
Беручи до уваги, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 органом досудового слідства, у відповідності до вимог ст.291 КПК України, викладені фактичні обставини справи, які прокурор вважає встановленими, сформульовано обвинувачення із зазначенням правової кваліфікації кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, висновок суду першої інстанції про неконкретність і нечіткість висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, спростовується матеріалам кримінального провадження і, по суті, є виходом за межі повноважень суду під час підготовчого судового провадження.
Згідно ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, оскаржене судове рішення підлягає до скасування, а кримінальне провадження - поверненню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України , апеляційний суд , -
Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Закарпатської області задовольнити.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2016 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015070000000220 відносно ОСОБА_6 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199 та ч.1 ст.204 КК України - скасувати, призначивши новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: