Справа № 308/3504/16-к
21 квітня 2016 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Ужгород, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070030002821 від 07.07.2015 р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 та ч. 2 ст.190 КК України,-
На розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070030002821 від 07.07.2015 р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 та ч. 2 ст.190 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 від 04.03.2016 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною обвинуваченому залишати житло у визначений період часу, строк якого закінчується 28.04.2016 року.
У зв'язку зі спливом строку з дня обрання домашнього арешту ОСОБА_4 , суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку домашнього арешту.
Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження домашнього арешту до спливу двомісячного строку з дня винесення ухвали.
В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною обвинуваченому ОСОБА_4 залишати житло у період з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. до двох місяців, оскільки підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не відпали, а також з метою запобігти спробам ухилитися від суду.
В судовому засіданні захисник просив суд не продовжувати ОСОБА_4 обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки останній позбавлений можливості працювати та відшкодувати потерпілим завдані збитки.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, виходячи з вимог ст.331 КПК України суд приходить до наступного.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні : перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії викладені вище.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків , зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Аналізуючи доцільність подальшого застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , у вигляді домашнього арешту, суд враховує наступне.
Судом встановлено наявність ризиків можливості вчинити інше правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, іншим способом перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч.2 ст.190 КК України, яке відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.
Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, тяжкістю покарання, яке йому загрожує - згідно санкції статті Кримінального кодексу України, за злочин, що йому інкримінується за ч.2 ст.190 КК України, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи
обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож суд приходить до висновку про доцільність продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до двох місяців.
З урахуванням наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід обвинуваченому, буде недостатнім для забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 199, 331, 372 КПК України, суд,-
Продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту із забороною обвинуваченому ОСОБА_4 залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , у період з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. до двох місяців, та покласти на нього такі обов'язки:
1.прибувати до суду на першу вимогу;
2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;
3.повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
на період судового розгляду кримінального провадження, але не більше ніж на шістдесят днів - до 18.06.2016 року.
Виконання даної ухвали доручити начальнику Трускавецького відділення полії Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Контроль за виконання даної ухвали покласти на прокурора Ужгородської місцевої прокуратури.
Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1