712/18543/12
15.03.2016 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд в складі судді - Монич О.В.
при секретарі - Пассер М.І.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
та представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення,-
Позивач звернувся в Ужгородський міськрайонний суд з позовом до відповідачів про звернення стягнення мотивуючи його тим, що відповідно до укладеного договору № MKL6GA00000016 від 13.12.2007 ОСОБА_3 Йосипiвна отримала кредит у розмірі 20000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.12.2017р.
05.11.2014 р. представник позивача подала до суду клопотання про залучення співвідповідачем ОСОБА_4, від імені якого діє його законний представник - ОСОБА_3, та уточнення до позовної заяви відповідно до якого у зв'язку з тим, що власниками іпотечного майна по 1/2 частки являються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просила в рахунок погашення боргу звернути стягнення на майно, що належить відповідачам, шляхом укладення договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Зазначав, що ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язання за вищевказаним кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі, а саме надав кредитні кошти у розмірі 20000,00 дол. США.
У порушення норм закону та умов договору відповідач, ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним кредитним договором належим чином не виконала.
Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які виразились у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 26.07.2012 року має заборгованість - 19751.01 [Долар США], яка складається з наступного:
- 15772.50 [Долар США] - заборгованість за кредитом;
- 1793.94 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 400.00 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 814.25 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
а також штрафи відповідно до Договору:
- 31.29 [Долар США] - штраф (фіксована частина).
- 939.03 [Долар США] - штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3, яка діяла як від свого імені так і від імені свого сина ОСОБА_4, 13.12.2007 р. уклали договір іпотеки, згідно якого відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 237.80, який розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Шишкіна, буд.51. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтв про право на спадщину. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 260 512 грн. 00 коп.
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про іпотеку”, іпотека за цим договором ширюється на земельну ділянку 558 кв.м., на якій розташований Предмет іпотеки (пункту 35.4. договору іпотеки). Земельна ділянка розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Шишкіна, буд.51. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 260 512 грн. 00 коп.
Просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKL6GA00000016 від 13.12.2007 року, в розмірі 19751.01 [Долар США]:що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 26.07.2012 року складає 157810.60 грн. звернути стягнення на будинок загальною площею 237.80 , житловою площею 87.80 та земельну ділянку, які розташовані за адресою: м. Ужгород, вул. Шишкіна, буд.51, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 13.12.2007 р.) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_3, яка діє як від свого імені так і від імені ОСОБА_4, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: м. Ужгород, вул. Шишкіна, буд.51 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказанного будинку. Стягнути з Відповідача судові витрати.
Представник ПАТ КБ " ПриватБанк" ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила звернути стягнення на предмет іпотеки і виселити всіх осіб, що зареєстровані за адресою предмета іпотеки м. Ужгород, вул. Шишкіна, буд.51.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та пояснив, що відомості вказані в розрахунку не відповідають дійсності, та не можливо чітко встановити, які суми сплачених ОСОБА_3 коштів банк зарахував у погашення основного боргу та процентів і за які періоди, що в свою чергу унеможливлює чітке встановлення суми заборгованості ОСОБА_3 Крім цього майно на яке банком звертається стягнення є єдиним житлом ОСОБА_4 Зважаючи на не співмірність сум заборгованості з вартістю предмета іпотеки, а також те, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки будуть порушені права дитини просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до слідуючого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного договору № MKL6GA00000016 від 13.12.2007 року ОСОБА_3 Йосипiвна отримала кредит у розмірі 20000,00 дол. США. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.12.2017 року..
Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які виразились у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 26.07.2012 року має заборгованість - 19751.01 [Долар США], яка складається з наступного:
- 15772.50 [Долар США] - заборгованість за кредитом;
- 1793.94 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 400.00 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 814.25 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
а також штрафи відповідно до Договору:
- 31.29 [Долар США] - штраф (фіксована частина).
- 939.03 [Долар США] - штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3, яка діяла як від свого імені так і від імені свого сині ОСОБА_4, 13.12.2007 р. уклали договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 237.80, який розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Шишкіна, буд.51. Майно належить Відповідачам на праві власності на підставі свідоцтв про право на спадщину. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 260 512 грн. 00 коп.
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про іпотеку”, іпотека за цим договором ширюється на земельну ділянку 558 кв. м. (далі - Земельна ділянка), на якій розташований Предмет іпотеки. Земельна ділянка розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Шишкіна, буд.51 .
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Окрім вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач просив також виселити іпотекодавців із предмета іпотеки.
У той же час, звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 ЗУ "Про іпотеку".
Згідно з вимогами наведеними в частинах 1 і 2 ст. 39 цього Закону в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить, рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Та ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
А нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є ст. 109 ЖК УРСР, де в ч. 1 якої передбачені підстави виселення.
За змістом ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" та ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця із дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Але, ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР передбачено, що громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Таким чином, ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Відтак, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі ч. 2 ст. 39 ЗУ "Про іпотеку" підлягають застосуванню як положення ст. 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР.
Отже, за змістом цих норм особам, які виселяються з жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.
З матеріалів справи вбачається, що предмет іпотеки на праві власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтв про право на спадщину від 20.04.2007, зареєстрованих в реєстрі за № 3-1127 та № 3-1128. А звідси, в іпотеку передано житловий будинок, який був придбаний не за рахунок отриманих кредитних коштів.
Оскільки, відсутні передбачені законом підстави для виселення мешканців із зазначеного будинку без надання їм іншого постійного житла. А тому, позовна вимога про виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із предмета іпотеки не підлягає задоволенню.
Згідно статті 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
В пункті 37 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 судам роз'яснено, про визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання, за наявності для цього підстав, зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягають задоволенню частково з відстрочкою на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 року, а також відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, сплачені позивачем судові витрати в розмірі 1685,41грн.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 629, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 33, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України України, 4, 5, 14, 60, 81, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -
На підставі наведеного керуючись ст.ст.113,213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд,-
Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення - задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKL6GA00000016 від 13.12.2007 року, в розмірі 19751.01 Доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 26.07.2012 року складає 157810.60 грн.
Звернути стягнення на будинок загальною площею 237,80 кв.м., житловою площею 87,80 кв.м., який розташований за адресою м. Ужгорода вул. Шишкіна, 51, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 13.12.2007 р.) публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки,з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 1685,41 грн. судових витрат.
Відстрочити виконання рішення суду на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Монич О.В.