Справа № 305/405/16-ц
Провадження по справі 2/305/483/16
25.04.2016 року. Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої - судді Бліщ О.Б.
секретаря - Вербещука В.А.,
з участю: позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до завідуючої Рахівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та скасування постанови,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до завідуючої Рахівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та скасування постанови.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що10 лютого 1987 року помер його батько ОСОБА_3, а 19 грудня 1997 року померла його мати ОСОБА_4. Після їх смерті відкрилася спадщина на все належне їм спадкове майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, та прилеглою до нього земельною ділянкою площею 0,07 га., що розташовані в м.Рахів по вул. Шевченка №2, Закарпатської області. Після смерті батьків, а смае в 1997 році, він та його сестра ОСОБА_5, звернулися до Рахівської ДНК, з проханням оформити за ними право на спадщину після померлих батьків, про те державний нотаріус ОСОБА_2 тоді так і не оформила за ними право на спадщину за батьками. 09 січня 2004 року померла його сестра ОСОБА_4, тому він вважає, що залишився єдиним спадкоємцем на спадкове майно, що залишилося після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Як спадкоємець І-ї черги спадкування за законом, він 09.02.2016 року звернувся до Рахівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, однак у видачі такого правовстановлюючого документа йому було відмовлено . У встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини він не звернувся, у зв'язку з тривалим перебуванням на заробітках в Росії. До того ж йому невідомо було про те, що потрібно звертатися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Тому просив суд, винести рішення, яким визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4, на три місяці після набрання рішенням суду законної сили. Постанову №19 від 23.02.2016 року, винесену завідуючою Рахівською ДНК ОСОБА_2 скасувати. Стягнути з відповідача в його користь матеріальну шкоду в сумі 1000 гривень як витрат що він поніс за оплату судового збору та виготовлення копій документів.
Позивач, ОСОБА_1 в судовому засіданні позоввні вимоги підтримав та показав суду, що після смерті батьків він залишився проживати в спадковому будинку №2, по вул. Шевченка в м.Рахові, та проживає в даному будинку і по сьогоднішній день. Спадкоємцями спадкового майна, житлового будинку разом з прилеглою земельною ділянкою, були він та його сестра ОСОБА_5, яка померла в 2004 році, а також діти його покійного батька від першого шлюбу, а саме: ОСОБА_6, що померла 02.01.2016 року, ОСОБА_7, що померла 24.05.2000 року та ОСОБА_8 що помер 16.02.2006 року. Тому, на даний час вважає себе єдиним спадкоємцем на житловий будинок №2, що по вул. Шевченка в м.Рахові разом з прилеглою земельною ділянкою, хоча не заперечує, що племінники живуть на другому пооверсі спадкового будинку. На підставі наведеного та покликаючись на доводи наведені в позовній заяві просить позов задовольнити.
Відповідачка - ОСОБА_2, будучи допитаною в попередніх судових засіданнях показала суду, що позовні вимоги позивача не визнає, оскільки її діями права позивача не порушені жодним чином. В даному випадку не має необхідності у наданні йому додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки така ним прийнята, так як він проживав в спадковому будинку на момент смерті спадкодавців та проживає в ньому по теперішій час. ОСОБА_1 отримав від неї відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4, не через пропуск строку на прийняття спадщини, а в зв'язку з неможливістю визначення кола спадкоємців, так як після смерті, 02 січня 2016 року, однієї з спадкоємців, ОСОБА_6, яка за життя також була прописана в спадковому будинку, являлася донькою співвласника будинку ОСОБА_3, відкрилася падщина та ще не встановлено коло спадкоємців. В даному випадку, ОСОБА_1 не може претендували на цілу частину спадкового майна. Вважає позов надуманим та безпідставним. Просить відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами прийшов до наступного висновку.
Відповідно до положень частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Судом встановлено, що 10 лютого 1987 року помер громадянин ОСОБА_9, про що в книзі реєстрації смертей 11.02.1987 року, був зроблений відповідний актовий запис за № 13, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ФМ 197947, видане відділом ЗАГСу м.Рахів.
19 грудня 1997 року моерла ОСОБА_4, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ФМ №021785 від 20 грудня 1997 року.
За життя, дані громадяни перебували в зареєстрованому шлюбі, що стверджується копією свідоцтва про одруження серії І-АБ №102357 від 09 січня 1971 року.
Після смерті гр. ОСОБА_3 а згодом і ОСОБА_4, відкрилася спадщина на спадкове майно, в тому числі і на житловий будинок №2 по вул. Шевченка в м.Рахові, Закарпатської області.
Належність права власності на вище зазначений житловий будинок померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підтверджується Свідоцтвом про право власності на житловий будинок та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 в силу ст. 529 Цивільного Кодексу Української РСР в редакції 1963 року (що був чинний на момент відкриття спадщини), являється спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки являється їх сином, що стверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії І-ФМ №408783 від 19 липня 1925 року.
Згідно з ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В судовому засіданні не встановлено факту пропуску ОСОБА_1 строку для подачі заяви для прийняття спадщини.
Статтями 548 та 549 Цивільного Кодексу Української РСР в редакції 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. З показів самого позивача та державного нотаріуса ОСОБА_2, а також з довідки виконкому Рахівської міської ради № 797 від 07.04.2016 року, вбачається, що позивач вступив в управління та володіння спадковим майном, так як на час смерті спадкоємців і до теперішнього часу проживав в спадковому будинку, та користується прилеглою до нього земельною ділянкою, отже він фактично прийняв спадщину.
Якщо в процесі розгляду судом справи про продовження строку для прийняття спадщини може бути встановлено, що спадкоємець вже прийняв спадщину, оскільки на час її відкриття постійно проживав спільно із спадкодавцем і протягом строку, встановленого для її прийняття, не заявив про свою відмову від неї то питання про продовження строку є недоцільним через те, що спадкоємець уже реалізував належне йому право на прийняття спадщини, тобто вступив у спадкові правовідносини.
Окрім того, постановою №19 від 23 лютого 2016 року державним нотаріусом Рахівської ДНК ОСОБА_2, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не у зв'язку з пропуском строку для подачі заяви для прийняття спадщини, а у зв'язку з неможливістю визначення кола спадкоємців.
Відповідно до матеріалів справи, а також показів самого позивача, у померлого ОСОБА_3, існували і ніші спадкоємці за законом, рідна сестра позивача ОСОБА_5, що померла 09 січня 2004 року а також діти від іншого шлюбу ОСОБА_6, що померла 02.01.2016 року, ОСОБА_7, що померла 24.05.2000 року та ОСОБА_8 що помер 16.02.2006 року. дане стверджується копіями свідоцтв про смерть,що додані до матеріалів справи. ОСОБА_6, яка померла в січні 2016 року, також була прописана в спадковому будинку, а отже мала права на спадкування його частини. Стаття 1276 ЦК України, передбачає, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). На даний час не відомо коло спадкоємців після смерті ОСОБА_6, а тому передчасно стверджувати що не існує майнового спору з приводу спадкового майна, а саме житлового будинку №2 що по вул. Шевчяенка в м.Рахові, Закарпатської області та прилеглої до нього земельної ділянки.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини , на які посилається позивач як на підставу позовних вимог не знайшли свого підтвердження, спадщина фактично ним прйнята, коло спадкоємців на спадкове майно до сьогоднішнього часу не визначено, що не виключає можливості існування майнового спору в подальшому, тому на думку суду підстав для скасування постанови нотаріуса та стягнення з нотаріуса матеріальної шкоди немає, отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 58, 60, 174, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Завідуючої Рахівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: Бліщ О.Б.
З оригіналом вірно,
Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.