Справа № 301/631/16-ц
Іменем України
14.04.2016 року м. Іршава Іршавський районний суд Закарпатської області
В особі головуючої судді Даруда І.А.
при секретарі Сатін Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги мотивує тим, що 16 жовтня 2004 року померла її бабуся -ОСОБА_3
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку та надвірних споруд за адресою: с.Смологовиця ,42 , Іршавського району Закарпатської області..
За життя спадкодавець склав заповіт на все своє майно та залишив на ім»я позивача. Заповіт складено 09 лютого 2004 року та посвідчено секретарем Чорнопотіцької сільської ради, зареєстровано в реєстрі за №4.
Вона спадщину за померлою бабусею прийняла, так як хоч була зареєстрована за іншою адресою, але на день смерті фактично проживала із спадкодавцем .
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 також прийняли спадщину , однак ОСОБА_2 на спадщину не претендує, а ОСОБА_4 помер 13.10.2005 року .
При зверненні позивачки до приватного нотаріуса в оформленні спадщини їй було відмовлено, так як спадкодавець при житті не оформив право власності на спадковий будинок та не зареєстрував його в Іршавському БТІ.
Згідно погосподарського обліку Чорнопотіцької сільської ради власником спадкового будинку за адресою : с.Смологовиця ,42 Іршавського району була ОСОБА_3 .
За відсутності правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок позивачка вимушена звернутись до суду за вирішенням питання визначення належності спадкового майна.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, але надіслала суду заяву в якій просять розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити, тому на підставі ст..169 ЦПК України справу розглянуто в її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, але надіслав суду заяву в якій просять справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позову, тому на підставі ст..169 ЦПК України справу розглянуто в його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з слідуючих підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 16 жовтня 2004 року померла бабуся позивачки -ОСОБА_3
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку та надвірних споруд за адресою: с.Смологовиця ,42 , Іршавського району Закарпатської області..
За життя спадкодавець склав заповіт на все своє майно та залишив на ім»я позивача. Заповіт складено 09 лютого 2004 року та посвідчено секретарем Чорнопотіцької сільської ради, зареєстровано в реєстрі за №4.
Позивачка спадщину за померлою бабусею прийняла, так як хоч була зареєстрована за іншою адресою, але на день смерті фактично проживала із спадкодавцем .
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 також прийняли спадщину , однак ОСОБА_2 на спадщину не претендує, а ОСОБА_4 помер 13.10.2005 року .
При зверненні позивачки до приватного нотаріуса в оформленні спадщини їй було відмовлено, так як спадкодавець при житті не оформив право власності на спадковий будинок та не зареєстрував його в Іршавському БТІ.
Згідно погосподарського обліку Чорнопотіцької сільської ради власником спадкового будинку за адресою : с.Смологовиця ,42 Іршавського району була ОСОБА_3 .
За відсутності правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок позивачка вимушена звернутись до суду за вирішенням питання визначення належності спадкового майна.
Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права власності є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
У відповідності до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до правової пропозиції , викладеної у ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року, № 10-1387/0/4-12 «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування «, вбачається , що у відповідності до ст.2 Закону України від «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 1 липня 2004 року №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьофіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їх обмежень.
Відповідно до ст.3 вищевказаного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку , який існував на час його спорудження , а не виникає у зв»язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку , передбаченому цим законом , яка є лише офіційним визначенням державою такого прав, а не підставою його виникнення.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.
05 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об»єктів будівництва постановою КМУ від 05 серпня 1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів державного замовлення» (втратила чинність). Тобто до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається , що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків , збудованих до 5 серпня 1992 року , при набутті права власності на такі об»єкти .
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Відповідно до «Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», рішення суду є правовстановлюючим документом , на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч.2 ст. 1268 ЦК України, спадкодавець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України не заявив про відмову від неї.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст 3, 10,11,15, 118,119,120 212-214 ЦПК України, ст.ст.15,16,328,1216,1220, 1223, 1268-1270 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1»ю Василівною ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування, право власності на спадкове майно, яке складається з житлового будинку та надвірних споруд, розташованих в с.Смологовиця ,42 , Іршавського району, Закарпатської області, в цілому.
На рішення може бути подана апеляція протягом десяти з дня проголошення рішення до Закарпатського апеляційного суду. Особи. які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Даруда І.А.