26 квітня 2016 року Справа № 915/253/16
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032
в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, Промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546)
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Електромеханічне обладнання”, вул. 1-а Слобідська, 62, оф. 303, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 38312767)
про стягнення 1 226, 33 грн. - пені; 1 683, 19 грн. - штрафу за прострочення постачання понад 30 календарних днів; 7 229, 15 грн. - штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язання
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 427 від 05.03.015 року;
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 04.01.2016 року.
До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Електромеханічне обладнання” про стягнення пені в сумі 1 226, 33 грн. - за порушення терміну поставки товару; 1 683, 19 грн. - штрафу за прострочення постачання понад 30 календарних днів; 7 229, 15 грн. - штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язання.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.03.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 05.04.2016 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору припинено провадження у справі в частині стягнення 1 226, 33 грн. - пені за порушення терміну постачання товару; 1 683, 19 грн. - 7 % штрафу за прострочення постачання товару понад 30 календарних днів. Стягнуто з відповідача ОСОБА_4 “Електромеханічне обладнання” на користь позивача ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” 395, 45 грн. - витрат по сплаті судового збору.
На виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року видано наказ від 05.04.2016 року.
В судовому засіданні 05.04.2016 року оголошувалась перерва до 19.04.2016 року.
В судовому засіданні 19.04.2016 року оголошувалась перерва до 26.04.2016 року.
В судовому засіданні 26.04.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.
31.07.2015 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” та ОСОБА_4 «Електромеханічне обладнання» було укладено договір № 53-123-01-15-01700 на постачання товару на суму 152 966, 44 грн.
Відповідач постачання продукції виконав частково, а саме: вчасно поставлено продукції на суму 92 775, 05 грн. (прибуткова накладна № 365 від 30.09.2015 року). Постачання продукції на суму 24 045, 62 грн. виконано із запізненням, що підтверджується прибутковими накладними № 437 віл 30.11.2015 року та № 440 від 31.11.2015 року.
Зобов'язання по постачанню продукції на суму 36 145, 76 грн. не виконано взагалі, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договору в цій частині.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки позивачем нараховано відповідачу штраф за односторонню відмову від виконання зобов'язання.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 611 ЦК України та умовами договору.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позов (арк. 30), та просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив наступне.
Зобов'язання по поставці товару на суму 36 145, 76 грн. не було виконане за згодою сторін. Листом № 299/12-15 від 24.12.2015 року ОСОБА_4 «ЕМО» не відмовилось в односторонньому порядку від виконання договору № 53-123-01-15-01700 від 31.07.2015 року, а повідомило про неможливість поставки з об'єктивних причин. Після чого позивачем був підготовлений відповідний проект додаткової угоди про внесення змін до договору та Специфікації № 1, який був погоджений ОСОБА_4 «Електромеханічне обладнання» в електронному вигляді. Однак, до теперішнього часу додаткова угода із підписом ДП НАЕК «Енергоатом» не надійшла на адресу ОСОБА_4 «ЕМО».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (покупець) в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” та ОСОБА_4 «Електромеханічне обладнання» (постачальник) було укладено договір на постачання товару від 31.07.2015 року № 53-123-01-15-01700, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняти і сплатити апаратуру електричну для захисту електричних кіл, на напругу не більше ніж 1000 В (вилки штепсельні, вимикачі освітлення, коробки настановні, подовжувачі електричні, рамки, роз'єми штепсельні, розетки штепсельні) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2015 року (п. 1.1 Договору) (арк. 11-15).
До Договору сторонами підписано Специфікацію № 1 (арк. 16-19).
Договір та Специфікацію підписано та скріплено печатками сторін.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Умовами Договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість товару складає:
разом: 127 472,03 грн.,
крім того ПДВ 20 % : 25 494, 41 гри.
Всього: 152 966, 44 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість гри. 44 коп.)
Відповідно до п. 2.2 Договору за даним договором оплата відбувається на протязі 45 днів після постачання товару згідно Специфікації № 1 (Додаток до договору № 1).
Відповідно до п. 3.1 Договору постачання здійснюється на протязі 70 днів після укладення договору автотранспортом постачальника на умовах DDP, м. Южноукраїнськ Миколаївської області, відповідно до Правил Інкотермс-2000.
Термін постачання може бути змінений за погодженням сторін, шляхом укладання додаткової угоди.
Відповідно до п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Відповідно до п. 12.2 Договору дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2016.
Судом встановлено наступне.
На виконання умов договору між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” та ОСОБА_4 «Електромеханічне обладнання» було підписано Специфікацію № 1, яка в силу п. 1.1 договору є невід'ємною частиною договору.
Специфікацією № 1 сторони погодили поставку товару на загальну суму 152 966, 44 грн.
В силу умов п. 3.1 Договору у постачальника ОСОБА_4 «Електромеханічне обладнання» виник обов'язок з поставки товару до 09.10.2015 року включно.
На виконання умов договору відповідачем ОСОБА_4 «Електромеханічне обладнання» поставлено товар на загальну суму 116 820, 67 грн., що підтверджується видатковими накладними (арк. 20-23), а саме:
- видатковою накладною № 365 від 30.09.2015 року на суму 92 775, 05 грн.;
- видатковою накладною № 437 від 30.11.2015 року на суму 17 053, 56 грн.;
- видатковою накладною № 440 від 30.11.2015 року на суму 6 992, 06 грн.
Відповідач ОСОБА_4 «Електромеханічне обладнання» поставку товару на суму 36 145, 76 грн. не здійснив.
При цьому, відповідач направив позивачу лист вих. № 299/12-15 від 24.12.2015 року, у якому зазначив, що з виробничих та організаційно-технічних причин не має можливості здійснити поставку товару, у зв'язку з зупиненням роботи виробника/продавця товару (Російська Федерація) (арк. 24).
Зміни до договору в частині кількості, асортименту, термінів поставки товару сторонами не вносились (п. 3.1, п. 9.1 договору). Додаткова угода № 1 до договору, яка була направлена відповідачем на адресу позивача з метою внесення змін до договору в частині зменшення обсягів закупівлі та суми договору, сторонами також не підписана (арк. 35-36).
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено вище та не заперечується сторонами, відповідачем не здійснено поставку товару на суму 36 145, 76 грн. за договором на поставки товару № 53-123-01-15-01700 від 31.07.2015 року.
Відповідно до п. 4.4 Договору у разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов'язань по договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 20 % суми договору.
Позивачем заявлено до стягнення штраф в розмірі 7 229, 15 грн. (20 % від суми непоставленого товару), оскільки відповідачем порушено виконання зобов'язання, зокрема, відповідач відмовився в односторонньому порядку від поставки товару на суму 36 145, 76 грн. : 36 145, 76 грн. х 20 % = 7 229, 15, 16 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість штрафу в розмірі, заявленому до стягнення позивачем.
Отже, вимога про стягнення 20 % штрафу в сумі 7 229, 16 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов в частині стягнення 7 229, 15 грн. - штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язання.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Електромеханічне обладнання”, вул. 1-а Слобідська, 62, оф. 303, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 38312767) на користь позивача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, Промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546) на р/р 2600200326810 в ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_5 УКРАЇНИ», м. Миколаїв, МФО 326739, код ЄДРПОУ 20915546):
- 7 229, 15 грн. (сім тисяч двісті двадцять дев'ять грн. 15 коп.) - штрафу за односторонню відмову від виконання зобов'язання;
- 982, 55 грн. (дев'ятсот вісімдесят дві грн. 55 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 28.04.2016 року.
Суддя Е.М. Олейняш