79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.04.2016р. Справа№ 914/781/16
За позовною заявою: Приватного підприємства «Паливна група» Оператор», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера-Центр-К», м. Львів
про стягнення 63 370,03 грн.
Суддя Горецька З.В.
Секретар Хороз І.Б.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 16.03.2016р.)
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 30\03\16-1), ОСОБА_3 - директор
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Паливна група» Оператор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера-Центр-К» про стягнення 63 370,03 грн.
Ухвалою від 23.03.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.04.2016 року. Ухвалою від 01.04.2016 року розгляд справи відкладено до 26.04.2016 року для надання доказів по справі.
Представник позивача вимоги ухвал суду виконав не повністю, в судове засідання з'явився, позовні вимоги просить задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
29.03.2016р. за вх. № 13672/16 в канцелярію суду позивачем подано супровідний лист з додатками, а саме: копією довіреності повноважень представника від 16.03.2016р., довідки від 28.03.2016р., копії витягу з ЄДР відносно позивача станом на 04.02.2016р., інтернет-примірник з інформацією з ЄДР щодо ТзОВ « Атмосфера-Центр-К» від 28.03.2016р.
Відповідач вимоги ухвал суду виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.
01.04.2016 р. відповідачем за вх. № 14309/16 подано заперечення на позовну заяву з додатками, а саме: копією постанови Львівського апеляційного суду від 09.03.2016р. по справі № 876/6984/14, копією листа ДПІ Франківського району № 8459/10/13-05-22-0410 від 11.06.2014р., примірник якого в судовому засіданні 01.04.2016 року представником відповідача вручено позивачу.
26.04.2016 року за вх.№18146/16 відповідач через канцелярію суду подав пояснення по справі, в якому заборгованість в розмірі 4 752,96 грн. визнає, а суму боргу в розмірі 55 745,30 грн. вважає, що нарахована безпідставно.
В судовому засіданні 26.04.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
31.10.2013 року між Приватним підприємством «Паливна група «ОПЕРАТОР» (надалі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атмосфера-Центр-К» (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №ДГ-0000019 (надалі - договір) (а.с. 12), згідно якого продавець взяв на себе зобов»язання поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупцю товар - нафтопродукти, а покупець зобов»язався прийняти цей товар та здійснити його оплату на умовах цього договору.
Згідно п.5.1. договору, ціна та вартість встановлюється виставленим рахунком на оплату, або видатковою накладною на кожну окрему партію поставки товару.
Відповідно до видаткової накладної №РН-0000181 від 30.04.2014 року (а.с.14), ТзОВ «Атмосфера-Центр-К» отримано від позивача бензин А-95 в кількості 3 322 літрів та паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С в кількості 4 816 літрів на загальну суму 115 005, 24 грн., в т.ч. ПДВ.
Згідно рахунку - фактури №СФ-0000147 від 30.04.2014 року (а.с. 13), кінцевий термін оплати за нафтопродукти, за згодою сторін договору встановлено 30.04.2014 року.
Станом на 15.03.2016 року розмір загальної заборгованості ТзОВ «Атмосфера - Центр - К» перед ПП «ПГ «ОПЕРАТОР», з урахуванням відповідних проплат, становить 4 752,96 грн., а партія поставки нафтопродуктів згідно видаткової накладної №РН-0000181 від 30.04.2014 року є неоплаченою вчасно.
Позивачем 11.02.2016 року було надіслано рекомендованим листом на адресу відповідача претензію/вимогу від 10.02.2016 року (а.с. 15-16), однак, будь-якої відповіді від відповідача позивачем не отримано.
Відповідно до п.6.1 договору, покупець здійснює оплату продавцю згідно виставленого рахунку на оплату партії поставки товару, в якому зазначається кінцевий термін розрахунку за товар. В разі не проведення покупцем повної оплати за поставлену партію товару до зазначеного в рахунку кінцевого терміну, продавець може скоригувати ціну поставленої партії товару відповідно до цінової ситуації на ринку нафтопродуктів, а покупець несе відповідальність згідно п.10.1 даного договору, оскільки його заборгованість вважається протермінованою.
Згідно п.10.1 договору за порушення термінів оплати партії поставки товару згідно з п.6.1. даного договору, покупець дає свою згоду продавцю збільшити ціну поставленої партії товару на 1 коп./л., або на 13 грн./тонна за кожний календарний протермінований день. Заборгованість покупця перестає бути протермінованою після повного погашення заборгованості за поставлену партію товару.
Виконуючи умови договору ПП «ПГ «ОПЕРАТОР» проведено Розрахунок збільшення вартості партії поставки нафтопродуктів по видатковій накладній №РН-0000181 від 30.04.2014 року на суму 55 745,30 грн., в т.ч. ПДВ 20%, виходячи з наступного розрахунку: період з 30.04.2014 року по 15.03.2016 року, кількість протермінованих днів - 685, кількість поставлених літрів - 8 138, збільшення ціни за 1 протермінований календарний день - 0,01 грн., сума доплати за весь період протермінування: 685Х8138Х0,01 = 55 745,30 грн.
На думку позивача, відповідач в порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також положень договору у встановлені строки та станом на момент звернення з даною позовною заявою свої зобов»язання не виконав, заборгованість за договором не сплатив.
Враховуючи норми чинного законодавства України та положення укладеного між сторонами договору, позивачем обчислено розмір заборгованості станом на 15.03.2016 року з врахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, а також інфляційних витрат, що підлягає стягненню з відповідача у зв»язку з невиконанням зобов»язання за договором.
Таким чином, за підрахунком позивача, заборгованість по договору (сума основного боргу) становить 4 752,96 грн. (розрахунок а.с.66-67), сума доплати по простроченій сумі боргу - 55 745,30 грн., 3% річних - 267,21 грн. (а.с.65), інфляційні втрати - 2 604,56 грн. (а.с. 65). Загальна сума до стягнення (ціна позову) - 63 370,03 грн.
Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням умов договору не оплатив позивачу кошти за поставлену продукцію. Відтак, Приватне підприємство «Паливна група «ОПЕРАТОР» звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 63 370,03 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що станом на день розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість перед позивачем, розмір боргу не змінився.
На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, подав заперечення на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки основною причиною того, що ТзОВ «Атмосфера-Центр-К» призупинило оплату за нафтопродуки стало те, що ДПІ у Франківському районі на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 та п.п. 73.3 та 73.5 ст.73 ПК України встановила «сумнівність у факті здійснення операцій (Лист ДПІ у Франківському районі м.Львова №8459\10\13-05-22-0410). В судовому засіданні відповідач заборгованість в розмірі 4 752,96 грн. визнав, а суму боргу в розмірі 55 745,30 грн. вважає безпідставно нарахованою (а.с.98).
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № ДГ-0000019 від 31.10.2013 року (а.с. 12), у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов»язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов»язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п.1.1 договору продавець зобов»язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар - нафтопродукти, а покупець зобов»язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується видатковою накладною №РН-0000181 від 30.04.2014 року (а.с.14), згідно якої ТзОВ «Атмосфера-Центр-К» отримано від позивача бензин А-95 в кількості 3 322 літрів та паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С в кількості 4 816 літрів на загальну суму 115 005, 24 грн., в т.ч.ПДВ.
Як вбачається із матеріалів справи, будь-яких зауважень зі сторони відповідача у видатковій накладній не зазначено. Відтак, відповідач, підписуючи видаткову накладну, погодився із об'ємом та вартістю поставленого товару.
Станом на 15.03.2016 року розмір загальної заборгованості ТзОВ «Атмосфера - Центр - К» перед ПП «ПГ «ОПЕРАТОР», з урахуванням відповідних проплат, становить 4 752,96 грн., а партія поставки нафтопродуктів згідно видаткової накладної №РН-0000181 від 30.04.2014 року є неоплаченою вчасно.
Відповідно до ч.2 ст.222 ГК України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб»єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією.
Позивачем 11.02.2016 року було надіслано рекомендованим листом на адресу відповідача претензію/вимогу від 10.02.2016 року (а.с.15), однак, будь-якої відповіді від відповідача позивачем не отримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.
Крім того, 26.04.2016 року за вх.№18146/16 відповідач через канцелярію суду подав пояснення по справі, в якому заборгованість в розмірі 4 752,96 грн. визнає, а суму боргу в розмірі 55 745,30 грн. вважає, що нарахована безпідставно.
Щодо нарахованої суми доплати за протермінування оплати нафтопродуктів в розмірі 55 475,30 грн. слід зазначити наступне.
Згідно ст.6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.6.1 договору, покупець здійснює оплату продавцю згідно виставленого рахунку на оплату партії поставки товару, в якому зазначається кінцевий термін розрахунку за товар. В разі не проведення покупцем повної оплати за поставлену партію товару до зазначеного в рахунку кінцевого терміну, продавець може скоригувати ціну поставленої партії товару відповідно до цінової ситуації на ринку нафтопродуктів, а покупець несе відповідальність згідно п.10.1 даного договору, оскільки його заборгованість вважається протермінованою.
Згідно п.10.1 договору за порушення термінів оплати партії поставки товару згідно з п.6.1. даного договору, покупець дає свою згоду продавцю збільшити ціну поставленої партії товару на 1 коп./л., або на 13 грн./тонна за кожний календарний протермінований день. Заборгованість покупця перестає бути протермінованою після повного погашення заборгованості за поставлену партію товару.
На підставі п.п. 6.1., 10.1. договору позивачем нараховано збільшення вартості партії поставик нафтопродуктів по видатковій накладній в розмірі 55 745,30 грн. за невиконання відповідачем свого зобов»язання.
Відповідач стверджує, що основною причиною того, що ТзОВ «Атмосфера-Центр-К» призупинило оплату за нафтопродуки стало те, що ДПІ у Франківському районі на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 та п.п. 73.3 та 73.5 ст.73 ПК України встановила «сумнівність у факті здійснення операцій (Лист ДПІ у Франківському районі м.Львова №8459\10\13-05-22-0410 (а.с.75). Однак суд не може взяти до уваги таке твердження ТзОВ «Атмосфера-Центр-К», оскільки лист ДПІ не є підставою, яка звільняє сторону від виконання взятих на себе договірних зобов»язань. Отже, відповідач не виконав умови договору, що зумовило порушення термінів оплати партії поставки товару.
В письмовому поясненні відповідач зазначив, що не визнає доплату за потермінування оплати нафтопродуктів в розмірі 55 745,30 грн., оскільки на вказану суму не було виписано рахунок - коригування у встановлений термін. Однак, суд вважає таке твердження відповідача безпідставним, адже підставою виникнення у відповідача обов»язку оплатити товар та доплату за прострочення терміну оплати, а у позивача право вимоги оплати за товар та за доплату у зв»язку з протермінування є не виставлення рахунку, а факт передачі товару та факт встановлення відповідного протермінування оплати, підтверджені належними документами. В судовому засіданні позивачем було доведено факт протермінуання оплати за поставлену нафтопродукцію, у зв»язку з чим в останнього виникло право вимоги на доплату на підставі п.п. 6.1.,10.1 договору. А рахунок є лише документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і ненадання такого рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст.212 ЦК України. Крім того, суд наголошує, що позивачем 11.02.2016 року було надіслано рекомендованим листом на адресу відповідача претензію/вимогу від 10.02.2016 року (а.с.15), в якій наведено підстави виникнення боргу та нарахування суми доплати за потермінування сплати боргу та зазначено строк і платіжні реквізити для сплати відповідних коштів. Отже, судом встановлено, що відповідач розумів наслідки, які настануть в разі прострочення сплати за поставку нафтопродуктів, однак свідомо допустив виникнення заборгованості.
Тому нарахована позивачем сума збільшення ціни поставленої партії товару в розмірі 55 745,30 грн. є обґрунтованою.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи норми чинного законодавства, позивачем також нараховано 3% річних - 267,21 грн. та інфляційні втрати - 2 604,56 грн.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача загальна сума заборгованості (ціна позову) - 63 370,03 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги частково визнав, однак не подав доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Паливна група» Оператор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера-Центр-К» про стягнення 63 370,03 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84 ГПК України суд, -
1.Позовні вимоги задоволити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера-Центр-К» (79052, Львівська область, м. Львів, вул.Рудненська,30, код ЄДРПОУ 20818719) на користь Приватного підприємства «Паливна група» Оператор» (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд.5-А, ідентифікаційний код 37879602) 4 752,96 грн. основного боргу, 55 745,30 грн. суму доплати за протермінування оплати нафтопродуктів, 267,21 грн. 3% річних, 2 604,56 грн. інфляційних втрат та 1 378,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 28.04.2016 р.
Суддя Горецька З. В.