ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2016Справа № 910/3895/16
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-МОБАЙЛ» до товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМАРКЕТ» про стягнення 8696,68 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Тітов С.С. (довіреність від 29.02.2016 № б/н);
від відповідача: не з'явилися,
У березні 2016 року до Господарського суду міста Києва звернулося ТОВ «ГРАНД-МОБАЙЛ» з позовом до ТОВ «ФУДМАРКЕТ», яким заявлено вимогу про стягнення з останнього 8696,68 грн.
Позов мотивований тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за договором поставки від 14.01.2011 № 4600032928 (далі - договір).
Як стверджує позивач у позові, останній поставив відповідачеві товар на загальну суму 102705,26 грн. У підтвердження наведеної обставини, позивач посилається на видаткові накладні від 23.02.2011, від 25.03.2011, від 27.05.2011 та від 01.09.2011.
Однак, як зазначає позивач, відповідач оплатив поставлений товар частково на суму 94008,58 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 8696,68 грн, яку останній вимагав сплатити у досудовому порядку, однак така вимога залишена без виконання.
Такі обставини стали наслідком для звернення до суду з позовом у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 прийнято вищевказаний позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/3895/16, а її розгляд призначено на 28 березня 2016 року.
Сторони у даній справі повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень суду.
Однак, позивач свого повноважного представника позивача у судове засідання, призначене на 28 березня 2016 року, не направив, обґрунтованих пояснень до суду не подав.
Більш того, позивачем не було виконано вимог суду, наведених в ухвали від 09.03.2016.
Щодо відповідача, то останній в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових з цього приводу до суду не подав.
Також відповідач своїм правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзив на позов до суду не подав, а тому відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 28 березня 2016 року винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20 квітня 2016 року в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, та зобов'язано позивача повторно виконати вимоги попередньої ухвали від 09.03.2016 про порушення провадження у даній справі, а саме:
- витяг державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на день розгляду справи;
- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;
- оригінали доданих до позовної заяви документів - для огляду в судовому засіданні;
- документально підтверджений детальний обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості за договором поставки від 14.01.2011 № 4600032928 станом на дату подання позовної заяви із зазначенням вартості наданих та оплачених послуг та наданням відповідних первинних документів (акти наданих послуг тощо);
- докази на підтвердження часткового виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 14.01.2011 № 4600032928 станом на дату подання позовної заяви (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку);
- письмові пояснення щодо того, що у позову позивач посилається на договір від 14.01.2011 № 4600032928 та стверджує, що поставив товар на суму 102705,26 грн, однак, при цьому, посилається та надає видаткові накладні за 2011 рік на суму 20663,04 грн;
- письмові пояснення щодо того, що позивач додає до позову видаткові накладні за 2013 рік на суму 45234,60 грн, у яких є посилання на договір від 01.02.2010 № 910.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд акцентує увагу на тому, що позивача було попереджено ухвалами про наслідки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Пленумом Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» надано такі роз'яснення.
Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання (п. 2.1). Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК (п. 2.3, п. 3.13).
Проте, у судовому засіданні 20 квітня 2016 року судом з'ясовано, що позивач повторно не виконав вимог суду, а саме не надав витребувані в ухвалах документи.
Дослідивши матеріали даної справи та враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позову у даній справі без розгляду в порядку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, з огляду на таке.
Наведені документи витребовувалися судом у заявку з таким.
Судом встановлено, що позивачем, у підтвердження загальної суми поставки товару у розмірі 102705,26 грн на підставі договору поставки від 14.01.2011 № 4600032928, надано суду видаткові накладні за 2011 рік на загальну суму 20663,04 грн.
Отже, позивачем не надано суду доказів поставки товару на всю суму, на яку, як стверджує позивач, поставлено товар на підставі договору поставки від 14.01.2011 № 4600032928.
Водночас судом встановлено, що позивачем, у підтвердження свого позову, надано суду видаткові накладні за 2013 рік на загальну суму 45234,60 грн, які містять посилання на договір від 01.02.2013 № 910.
Тобто, товар на суму 45234,60 грн поставлено на підставі іншого договору, ніж той, що є підставою для позову у даній справі.
Крім того, представником позивача у судовому засіданні 20 квітня 2016 року надано суду клопотання від 20.04.2016 про збільшення позовних вимог до 24642,50 грн в порядку, передбаченому ст. 22 ГПК України.
Клопотання від 20.04.2016 мотивовано тим, що позивачем на підставі договору поставки від 14.01.2011 № 4600032928 поставлено відповідачеві товар на суму 57823,86 грн, який оплачено останнім частково на суму 25000,00 грн та повернуто товар на суму 8181,36 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 24642,50 грн.
У підтвердження наведених у клопотанні від 20.04.2016 обставин, позивач надав суду реєстри видаткових накладних та накладних на повернення товару, а також виписку про надходження коштів від відповідача, яка складена позивачем, підписана його керівником та скріплена печаткою ТОВ «ГРАНД-МОБАЙЛ».
Тобто, з наведеного вбачається, що позивачем повторно не надано суду первинних бухгалтерських документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, оскільки зведені реєстри видаткових накладених та список надходжень коштів, складений позивачем, а не банківською установою, у якій відкрито поточний рахунок, не є такими документами у розумінні приписів ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи наведене, судом двічі витребовувалися від позивача письмові пояснення з приводу вищевикладеного, які суду не були надані.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
Згідно з положеннями ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Виходячи з приписів наведених вище норм процесуального права, позивач був зобов'язаний викласти у позові ті обставини, на яких ґрунтується його вимога, підтвердити їх документально та обґрунтувати відповідними нормами матеріального права.
Підсумовуючи наведене і норм права, суд залишає позов без розгляду в порядку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки ненадання позивачем суду витребуваних пояснень по суті спору, доказів на підтвердження позовних вимог та обставин справи перешкоджає всебічно та об'єктивно встановити обставини справи, повно дослідити обґрунтованість позовних вимог у справі, прийняти правильне та обґрунтоване рішення в межах встановлених процесуальних строків.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Отже, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-МОБАЙЛ» у справі № 910/3895/16 залишити без розгляду.
Суддя Я.А. Карабань