ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.04.2016Справа №910/22441/15
За позовом Дочірнього підприємства «Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» «Фаворит-Плюс»
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»
про стягнення збитків та моральної шкоди у розмірі 7192793,50 грн.
Головуючий суддя - Сташків Р.Б.,
Судді: Головатюк Л.Д.
Ярмак О.М.
Представники сторін:
від позивача - Іванська О.А. (представник за довіреністю), Бернадіна Л.І. (директор);
від відповідача - Левченко О.О., Сухочева С.І., Калініченко Л.О. (представники за довіреностями).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення збитків та моральної шкоди у розмірі 7192793,50 грн. завданих Позивачу за його обґрунтуванням тим, що Відповідач своїми протиправними діями позбавив Позивача можливості виконати Договір № 162(3)14УК від 12.05.2014, унаслідок чого Позивач не отримав прибутку та що зашкодило його іміджу та діловій репутації.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що відсутній зв'язок між його діями та заявленими Позивачем спричиненими йому збитками, та протиправності своєї поведінки Відповідач не визнає.
Клопотання Позивача про винесення судом на підставі ст. 90 ГПК України окремої ухвали та на підставі цієї ж норми направлення повідомлення до правоохоронних органів про вчинення посадовими особами Відповідача дій, що мають ознаки злочину, судом розглянуто та відхилено, оскільки під час розгляду справи суд таких обставин щодо посадових осіб Відповідача не встановив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
12.05.2014 між Позивачем, як постачальником, та Відповідачем, як покупцем, було укладено Договір № 162(3)14УК (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, поставити обладнання і надати супутні послуги з впровадження Автоматизованої системи радіаційного контролю спецкорпусу № 1 ВП «Запорізька AEC» (АСРК СК-1), надалі іменованих - Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договору, прийняти і оплатити Товар.
Технічні характеристики Товару викладені в ТВіУП (Додаток №2 до Договору), який є його невід'ємною частиною. Якість та комплектність товару, що поставляється, сторонами погоджені у розділі 2 Договору та Додатку №2 до Договору, а порядок та строки поставки унормовані розділом 4 Договору.
Строк дії Договору сторони встановили протягом 36 місяців з дати укладання, тобто до 15.07.2017, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених Договором, - до закінчення терміну дії гарантії.
Поставка здійснюється згідно з графіком, викладеним у Додатку
№1 до Договору.
Позивач вказує, що Відповідач умисно зірвав графік поставки Товару та без поважних причин відмовився його приймати, чим завдав Позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі 5077266 грн., і також Позивач заявляє до стягнення 2115527,50 грн. моральної шкоди, як завданої йому Відповідачем, який умисно порушив зобов'язання з прийняття товару, маючи на меті внести до висновків оцінки постачальника (Позивача) завідомо неправдиву інформацію, що негативно вплинуло на імідж і ділову репутацію Позивача, як учасника ринку.
Судом встановлено, що відповідаючи на лист Позивача щодо готовності поставити товар по Договору, Відповідач у листі № 07-35/28611 від 15.12.2014 відмовився прийняти Товар з посиланням на перелік пунктів Договору, але зокрема, на п. 8.8 Договору, який вказує, що постачальник зобов'язаний пройти оцінку, як постачальник ДП НАЕК «Енергоатом», до початку поставки Товару (якщо постачальник одночасно є виробником Товару, що і має місце у даному випадку).
Суд погоджується з доводами Позивача, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/21926/15, яке є чинним на час винесення даного рішення, встановлено в порядку ст. 35 ГПК України обставини, що, з огляду на умови Стандарту СОУ НАЕК 012:2012 «Управління закупівлями продукції. Оцінка постачальників.» та Договору, надання послуг та/або поставка Позивачем Товару можлива лише після включення його до переліку постачальників.
Також, що зі Звіту про оцінку постачальника № ОЧ-П.1.18.005-15 (далі - Звіт), вбачається можливість включення Позивача до переліку постачальників, після усунення невідповідностей та недоліків, але Наказом № 936 від 13.10.2015 Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» висновки Звіту ВП ЗАЕС № ОЧ-П.1.18.-15 визнано недостовірними, доручено тимчасово виконуючому обов'язки виконавчого директора з якості та управління Брилю С.О. провести повторний аудит Позивача з комісією у складі фахівців Дирекції Компанії та відокремлених підрозділів, за виключенням ВП ЗАЕС.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/21926/15 встановлено, що Відповідачем дійсно було неналежно виконано зобов'язання з оцінки Позивача, що є порушенням з боку Відповідача пункту 8.8 Договору, та не було його внесено до переліку постачальників ДП НАЕК «Енергоатом», і що це порушення Відповідачем виконання своїх обов'язків за Договором унеможливило виконання Позивачем своїх зобов'язань з поставки Товару відповідно.
Предметом даного позову є стягнення з Відповідача суми збитків та моральної шкоди, що завдані ним Позивачу у зв'язку з, за обґрунтуванням останнього, відомою Відповідача прийняти поставку Товару по Договору.
Так, виходячи з положень ст. 22 ЦПК України, поняття «збитки» включає в себе «упущену вигоду», під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. В даному випадку мова йдеться не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права.
У розумінні ст. 224 ГК України, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1)протиправної поведінки; 2)факту понесення збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Частина 1 статті 225 ГК України унормовує, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною та матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).
Отже, з положень ст. 22, 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України випливає, що збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності, являють собою ті негативні наслідки, що виникають як невідворотний результат порушення законних прав та інтересів особи, де збитки є наслідком, а протиправна поведінка заподіювача шкоди - причиною.
Таким чином, застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе лише за наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненими збитками, а також вини порушника в їх заподіянні.
Суд зазначає, що оскільки, як було встановлено вище, надання послуг та/або поставка Позивачем Товару можлива лише після включення Позивача до переліку постачальників та проходження ним оцінки, як постачальником ДП НАЕК «Енергоатом», то посилання Позивача на обставини розходження між ним та Відповідачем щодо якості та комплектності Товару, строків його поставки та супроводжувальних документів, на протиправність відхилення Відповідачем запропонованих Позивачем у виконання Договору документів - судом до уваги не приймаються як такі, що на результат вирішення спору не впливають, оскільки заявлені Позивачем збитки та моральна шкода мотивовані протиправною відмовою Відповідача прийняти Товар, а за умовами Договору - до поставки Товару повинна бути наявна обставина проходження Позивачем оцінки, як постачальника ДП НАЕК «Енергоатом» та включення Позивача до переліку постачальників - та до цього за умовами Договору постачання Товару взагалі відбуватися не повинно, тобто до цього поставка Товару Позивачем та намагання передати Відповідачу Товар, чи його частину та супроводжувальні документи до нього є протиправними діями самого Позивача, вчинюваними всупереч п. 8.8 Договору.
Щодо посилань Позивача, що не заперечується Відповідачем та підтверджується залученим до справи листуванням, що Відповідачем було відмовлено у прийняття частини Товару, то окрім того, що така відмова була правомірною з огляду на відсутність виконаного п. 8.8 Договору, то і за приписами ст. 529 ЦК України, кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а з укладеного між сторонами Договору можливості прийняття Товару частинами, які були запропоновані Позивачем, не випливає.
При цьому судом не заперечується встановлена вищеописаним рішенням в порядку ст. 35 ГПК України обставина, що супутні послуги, пов'язані з постачанням обладнання та введенням його в експлуатацію також визнаються товаром (продукцією), тому намагання їх поставити до виконання умов п. 8.8 Договору, з боку Позивача також є порушенням ним цієї умови Договору.
Дійсно, не проведення оцінки Відповідачем та невнесення Позивача до переліку постачальників ДП НАЕК «Енергоатом» позбавляє можливості Позивача як поставити обладнання Відповідачу, так і надати супутні послуги, передбачені Договором, але разом із цим Позивач був обізнаний про відсутність такої оцінки та відсутність включення його до переліку постачальників ДП НАЕК «Енергоатом», та всупереч умовами п. 8.8 Договору намагався поставити Товар, тому його посилання на правомірність вчинення таких дій (вимога прийняти поставку) судом відхилено.
При цьому встановлене вищеописаним рішенням в порядку ст. 35 ГПК України прострочення Відповідача з виконання його частини умов п. 8.8 Договору не звільняє Позивача від обов'язку, лише після виконання та дотримання умов п. 8.8 Договору, приступити до поставки Товару Відповідачу.
Отже, підсумовуючи наведене суд зазначає, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі № 910/21926/15 в порядку ст. 35 ГПК України дійсно встановлено факт порушення з боку Відповідача пункту 8.8 Договору щодо не оцінки Позивача та не внесення його до переліку постачальників, однак у межах даного спору №910/22441/15 Позивачем не доведено протиправність поведінки Відповідача щодо його відмови приймати Товар, оскільки п. 8.8 Договору залишився не виконаним, і також оскільки за приписами ст. 529 ЦК України Відповідач мав право не приймати від Позивача виконання його обов'язку частинами, оскільки виконання запропонованими Позивачем частинами, по-перше, не встановлено самим Договором, а по-друге, постачанню має передувати факт виконаного п. 8.8 Договору.
Щодо факту спричинення Позивачу збитків у сумі 5077266 грн. упущеної вигоди та 2115527,50 грн. моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Наданий Позивачем розрахунок суми упущеної вигоди, обрахованої виходячи з методик розрахунку, які діяли у СРСР, не доводить самого факту спричинення цих збитків Позивачу, оскільки упущеною вигодою у розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, та неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Проте Позивачем не доведено перед судом належними засобами доказування реальності обрахованих у розрахунку сум та що саме цю суму доходів (вигоди) Позивач міг би одержати за звичайних обставин у разі належного виконання зобов'язання за Договором Відповідачем. Тобто, Позивачем не доведено, що ним було все підготовлено (закуплено, вироблено, укомплектовано) та виконано всі умови Договору, які б гарантували прийняття Відповідачем Товару у повному обсязі та у відповідності з умовами Договору. І посилання Позивача, що поставка Товару ним ще не повністю підготовлена через триваючі між сторонами спори та відсутність включення Позивача до переліку постачальників Відповідача судом відхиляється, оскільки Позивач повинен довести перед судом саме реальність, а не приблизну обрахованість вигоди виходячи з методик розрахунку, заявленої Позивачем упущеної вигоди та її суму, чого Позивачем зроблено не було.
Також Позивачем не доведено спричинення шкоди його іміджу і діловій репутації, не надано доказів, яким чином та у яких аспектах вищеописані правовідносини мали такий негативний вплив на Позивача, що мав наслідком зміну думки учасників ринку про нього на негативну та відмову у зв'язку з цим мати з Відповідачем ділові стосунки. Суму 2115527,50 грн. моральної шкоди Позивач також перед судом документально не обґрунтував.
І всупереч твердженням Позивача, як покладеним в основу позову, Позивач перед судом не довів причинного зв'язку між протиправною поведінкою Відповідача щодо невиконання з його боку умов п. 8.8 Договору та заявленими Позивачем збитками, тобто не доведено, яким чином це призвело до спричинення Позивачу упущеної вигоди у сумі 5077266 грн. та моральної шкоди у сумі 2115527,50 грн. При цьому, судом враховано обставину, що Позивач мав право не приступати до виконання умов Договору у частині поставки Товару до виконання Відповідачем з його боку умов п. 8.8 Договору, тобто за ст. 538 ЦК України мав право на зустрічне невиконання зобов'язання, і також заявити до Відповідача обумовлені договірними зобов'язаннями та законом санкції за невиконання умов Договору, на що посилається Позивач.
Натомість Позивач вказує, що діями Відповідача йому було спричинено збитків у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди, однак зв'язку між діями Відповідача та спричиненням Позивачу заявлених ним збитків Позивач не обґрунтував, тобто, що дії Відповідача мають своїм наслідком саме спричинення Позивачу збитків, а не застосування до Відповідача договірних санкцій.
Отже, оскільки Позивачем не доведено перед судом належними засобами доказування наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, у суду відсутні підстави для застосування до Відповідача такого виду відповідальності, як стягнення збитків, обгрунтованість сум яких Позивачем, як кредитором, також не доведено.
Інші доводи сторін, наведені ними у наданих суду поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, скільки на результат вирішення спору (відмова у позові) впливу не мають.
Посилання Позивача на те, що належне виконання обома сторонами Договору має державне значення, та натомість розірвання Договору суперечить суспільним інтересам, судом також до уваги не приймається як таке, що не доводить позицію Позивача у даному спорі щодо спричинення йому збитків, а отже на результат вирішення спору не впливає. Натомість, обставина порушення інтересів держави та суспільних інтересів може бути предметом окремого судового розгляду, однак предметом дослідження та доведення у даному судовому спорі ця обставина не є.
Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.04.2016
Головуючий суддя Р.Б. Сташків
Суддя Л.Д. Головатюк
Суддя О.М. Ярмак