ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.04.2016Справа №910/3981/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проаксес»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіамат - Групп»
Про стягнення 19 965,96 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: Макушенко К.А., довіреність № б/н від 21.03.2016
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Проаксес» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіамат - Групп» (далі - відповідач) про стягнення 19 965,96 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не оплачується вартість товару.
Ухвалою суду від 10.03.2016р. порушено провадження у справі № 910/3981/16 та призначено розгляд на 01.04.2016 р.
22.03.2016р. позивач подав через канцелярію суду заяву про зміну адреси відповідача та документи по справі.
29.03.2016р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.
01.04.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав судовий розгляд справи на 22.04.2016, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
22.04.2016р. представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Ухвали суду надсилалась за адресами, що зазначено в позовній заяві та адресою яка є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 28.03.2016.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіамат-Групп» (надалі - відповідач, покупець) замовив у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проаксес» (надалі- позивач) комплект домофонної системи (надалі - товар) на загальну суму 19365,98 грн.
30 квітня 2015 року позивач ТОВ «Проаксес» виставив та направив відповідачу ТОВ «Тіамат-Групп» рахунок-фактуру №СФ-0000052 від 30 квітня 2015 року для оплати товару на загальну суму 19 365,98 грн.
Вказаний товар було поставлено у власність покупця ТОВ «Тіамат-Групп» 07 травня 2015 року, що підтверджується видатковою накладною на товар № РН- 0000038 від 07 травня 2015 року.
Як зазначено у позовній заяві, асортиментний перелік, кількість та ціна поставленого товару за накладною відповідає найменуванню, кількості і комплектації зазначеній у замовленні на товар, оскільки була підписана та скріплена печатками обох сторін без зауважень та заперечень.
Оплату за зазначений товар відповідач повинен був здійснити до 15 травня 2015 року, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000052 від 30.04.2015 року.
Отже, 07 травня 2015 відповідач ТОВ «Тіамат-Групп» набув права власності на товар: комплект домофонної системи, вартістю 19 365,98 грн., фактично не розрахувавшись за нього.
Вказаний рахунок-фактура №СФ-0000052 від 30 квітня 2015 року та видаткова накладна на товар № РН-0000038 від 07 травня 2015 року є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання, здійснив перевезення товару та передав його представникам відповідача, що підтверджується видатковою накладною скріпленою підписами та печаткою обох сторін.
Проте, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та домовленостей між сторонами не виконав свої зобов'язання в частині оплати вартості товару, у зв'язку з цим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 19 365, 98 грн.
Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.
За таких обставин, 07 липня 2015 року позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості на загальну суму 19 365,98 грн.
Однак, зазначена претензія залишилась без виконання, оскільки конверти, в яких вона направлялася повернулися позивачу у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
23 листопада 2015 року відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №827 від 23.11.2015 року.
Станом на 24.02.2016р. загальна заборгованість відповідача ТОВ «Тіамат-Групп» за поставлений товар складає 18 865, 98 грн.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Поставка товару відбулася 07 травня 2015 року (видаткова накладна на товар № РН-0000038 від 07 травня 2015 року).
Згідно рахунку-фактури №СФ-0000052 від 30 квітня 2015 року відповідач повинен був оплатити вартість поставленого товару до 15 травня 2015 року.
Відповідач в цей строк не здійснив оплату, а отже, вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 16 травня 2015 року.
Однак, 23 листопада 2015 року відповідачем в рахунок погашення існуючої заборгованості було здійснено один платіж на суму 500 грн.
Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, оплату суми боргу у розмірі 19 365, 98 грн. прострочено на 191 день (з 16 травня 2015 року по 22 листопада 2015 року.)
А оплату суму боргу у розмірі 18 865, 98 грн. прострочено відповідачем на 94 дні (з 23 листопада 2015 року по 24 лютого 2016 року).
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість з урахуванням інфляційних збитків та 3% річних за період прострочення платежу.
Таким чином, сума боргу, включаючи основний борг, 3% річних та інфляційні втрати становить 19 965,96 грн. (18 865,98 грн. основний борг + 650, 44 грн. інфляційні втрати + 449, 54 грн. річні відсотки = 19 965,96 грн.).
В добровільному (претензійному) порядку позивачу з відповідачем спір вирішити не вдалось, через що позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Перевіривши доданий до заяви розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку, його арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіамат - Групп» (код ЄДРПОУ 36192501, 02166, м. Київ, вул. Волкова, 22, кв. 53) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проаксес» (код ЄДРПОУ 33192383, 04080, м. Київ, вул. В.Хвойки, 21, оф. 208) 18 865 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 98 коп. - основного боргу, 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 54 коп. 3 % річних, 650 (шістсот п'ятдесят) грн. 44 коп. - інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
(Повний текст рішення складено 27.04.2016р.)
Суддя В.І.Мельник