ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2016Справа №910/31411/15
За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант"
про стягнення заборгованості, розірвання договорів, виселення з приміщення та зобов'язання демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Костильов В.А., за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, розірвання договорів, виселення з приміщення та зобов'язання демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2015 було порушено провадження у справі № 910/31411/15, розгляд справи призначено на 03.02.2016.
20.01.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
03.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
03.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив та клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 03.02.2016 представники сторін з'явились, подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2015 про порушення провадження у справі № 910/31411/15 сторони виконали.
Розглянувши у судовому засіданні 03.02.2016 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку з його необґрунтованістю.
Розглянувши у судовому засіданні 03.02.2016 клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання.
У судовому засіданні 03.02.2016 судом було оголошено перерву до 24.02.2016.
24.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення по справі.
Судове засідання 24.02.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2016 розгляд справи було призначено на 30.03.2016.
У судове засідання 30.03.2016 представники сторін з'явились.
Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 13.04.2016.
13.04.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 13.04.2016 представник позивача з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 13.04.2016 не з'явився.
Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 13.04.2016 не з'явився, розгляд справи було відкладено на 20.04.2016.
У судове засідання 20.04.2016 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 20.04.2016 не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
30.04.2010 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діант» (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 20-Упр(Ор)-10 (далі - Договір оренди).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець на підставі рішення Київради від 18.12.2008 № 860/860 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину просторів порталів між входами-виходами вестибюлів № 1 та № 2, визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря), далі - об'єкт оренди, за адресою: станція метро «Героїв Дніпра», для торгівлі непродовольчими товарами.
Пунктом 2.3 Договору оренди передбачено, що опис технічного стану об'єкта оренди та дата передачі його орендареві, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 1).
Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Договору оренди за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 18.12.2008 № 860/860 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, та на дату підписання Договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору, становить 182,4 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на березень 2010 року складає 12 075,00 грн без ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Пунктом 3.4 Договору оренди визначено, що додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до п. 3.5 Договору оренди оплата по договору проводиться орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Згідно з п. 3.6 Договору оренди орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
На виконання Договору оренди, позивачем було передано відповідачу в оренду частину простору порталів між входами-виходами станції метро «Героїв Дніпра», визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), а саме: між входом-виходом вестибюлю № 1 площею 32,2 кв.м. та між входом-виходом вестибюлю № 2 площею 34,0 кв.м.
Строк дії Договору оренди сторони визначили у п. 9.1, відповідно до якого договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і, відповідно до рішення Київради від 18.12.2008 № 860/860, діє з 01.05.2010 до 29.04.2013.
Крім того, 30.04.2010 сторонами було укладено Додаткову угоду № 1-(749) (далі - Додаткова угода) до Договору оренди, якою сторони, зокрема, доповнили умови основного договору.
29.05.2015 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю № 174-НДУ (далі - Договір про відшкодування витрат), відповідно до п. 1.1 якого балансоутримувач (позивач) забезпечує обслуговування та утримання об'єкта оренди, а орендар (відповідач) відшкодовує балансоутримувачу понесені витрати на утримання об'єкта оренди, визначені у Додатку 1 до Договору, та сплачує послуги з утримання та обслуговування об'єкта оренди.
Пунктом 1.2 Договору про відшкодування витрат визначено, що об'єкт оренди, що підлягає обслугованою та утриманню на умовах цього Договору знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро «Героїв Дніпра» (частина просторів між входами виходами вестибюлів), загальна площа 66,20 кв.м., перебуває у користуванні орендаря на підставі Договору оренди.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 та 2.4 Договору про відшкодування витрат вартість послуг з обслуговування та утримання об'єкту оренди, що є предметом цього договору, встановлюється в національній валюті України - гривні, та визначена в узагальненому розрахунку вартості послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди (Додаток 1 до Договору про відшкодування витрат), затвердженому балансоутримувачем.
Вартість послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди визначається балансоутримувачем відповідно до узагальненого розрахунку вартості послуг з обслуговування та утримання об'єкту оренди.
Орендар щомісячно здійснює оплату послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди, розрахунку згідно з Додатком 1 до договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок балансоутримувача у наступному порядку: авансовий платіж (переоплата) у розмірі 100% від вартості послуг за наступний місяць розрахований відповідно до Додатку 1 до 20-го числа поточного місяця.
Позивач зазначає суду про те, що відповідачем систематично порушувались умови вищевказаних договорів в частині своїх грошових зобов'язань, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальному розмірі 124 504,02 грн.
Договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідач у своєму письмовому відзиві, заперечуючи проти стягнення з нього на користь позивача заборгованості по орендній платі, зазначає суду про те, що 01.04.2015 позивач безпідставно припинив подачу електричного струму до торговельного кіоску відповідача, внаслідок чого останній, починаючи з 01.04.2015 по даний час не має можливості використовувати орендоване приміщення за цільовим призначенням.
Однак, пунктом 2 Додаткової угоди до Договору оренди було доповнено п. 5.2 зазначеного договору положенням про те, що сторони домовились, що при невиконанні орендарем умов цього договору орендодавець має право до усунення порушень припиняти подачу електроенергії.
Враховуючи вищевикладене та відсутність будь-яких інших належних та допустимих доказів відсутності у відповідача заборгованості перед позивачем за Договором оренди, дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості відповідача, суд встановив, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по орендній платі в розмірі 111 204,72 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Крім того, позивач зазначає суду, що у відповідача обліковується заборгованість за Договором про відшкодування витрат в розмірі 13 299,30 грн.
Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано факт наявності у нього заборгованості перед позивачем за Договором про відшкодування витрат в розмірі 13 299,30 грн, відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вказаної суми підлягають задоволенню.
Крім основної суми заборгованості за Договором оренди та Договором про відшкодування витрат, позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в загальному розмірі 22 918,80 грн та 3% річних в розмірі 1 172,58 грн.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з п. 6.2 Договору оренди за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Пунктом 6.2 Договору про відшкодування витрат встановлено, що за несвоєчасну сплату платежів, передбачених п. 2.4 договору, орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення, а за прострочення платежу понад тридцять днів орендар додатково, не враховуючи суми пені і суми заборгованості, сплачує балансоутримувачу штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.
Судом встановлено, що позивачем було вірно здійснено розрахунок пені, а тому, враховуючи факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за Договором оренди та Договором про відшкодування витрат, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в загальному розмірі 22 918,80 грн підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявленого позивачем до стягнення розміру 3% річних, з урахуванням доведеного розміру заборгованості, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в загальному розмірі 1 172,58 грн.
Позивач також просить суд розірвати Договір оренди та Договір про відшкодування витрат у зв'язку із систематичним невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за зазначеними договорами.
Вивчивши зміст Договору про відшкодування витрат, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Договору про відшкодування витрат він набирає чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.04.2015 по 31.12.2015 включно, в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань. Термін дії цього договору може бути продовжено сторонами у разі продовження терміну дії Договору про передачу майна територіальної громади міста в оренду від 30.04.2010 р. № 20-Упр(Ор)-10 за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.
Згідно з п. 8.3 Договору про відшкодування витрат, його дія припиняється у випадку закінчення строку, на який його було укладено.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів продовження строку дії Договору про відшкодування витрат, суд дійшов висновку, що вказаний договір припинив свою дію 31.12.2015.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Пунктом 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Враховуючи те, що Договір про відшкодування витрат в процесі розгляду даної справи припинив свою дію та не був продовжений, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині позовної вимоги про розірвання зазначеного договору, а відтак провадження у справі № 910/31411/15 в частині вимог позивача щодо розірвання Договору про надання послуг підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Щодо вимог позивача про розірвання Договору оренди, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до умов Договору оренди, зокрема, пунктів 9.5 та 9.6, зазначений договір припиняється в разі невиконання істотних умов договору або його порушення. Договір може бути розірвано за погодженням сторін.
При цьому, частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Проте, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-пр/2002 недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.
Відповідна позиція також відображена в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 3-74гс11). В п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» № 12 від 29.05.2012 також зазначено, що з урахуванням частини другої статті 124 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 у справі N 1-2/2002 приписи статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.
Судом встановлено, що відповідачем не вносилась орендна плата за Договором оренди набагато більше ніж протягом трьох місяців підряд, що не спростовано відповідачем.
Враховуючи те, що Договір оренди за своєю правовою природою є відплатним, несплата відповідачем орендних платежів протягом більш ніж пів року є істотним порушенням умов такого договору, а відтак вимога позивача про розірвання Договору оренди з вищезазначених підстав є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про виселення відповідача з орендованого майна та зобов'язання відповідача демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Таким чином, відносини між позивачем та відповідачем мають ґрунтуватись лише на Договорі оренди.
Згідно з ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
З огляду на вищенаведене, вимога позивача про виселення відповідача з орендованого майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Як наслідок, задоволенню також підлягає вимога позивача про зобов'язання відповідача демонтувати належні йому тимчасові огороджуючі конструкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 49, 80, 82 ГПК України, суд
1. Провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю № 174-НДУ від 29.05.2015 припинити.
2. В іншій частині позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант" (04214, м. Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 67, літера А; ідентифікаційний код: 20023368) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код: 03328913) заборгованість в розмірі 124 504 (сто двадцять чотири тисячі п'ятсот чотири) грн 02 коп., 3 % річних в розмірі 1 172 (одна тисяча сто сімдесят дві) грн 58 коп. та пеню в розмірі 22 918 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн 80 коп.
4. Розірвати Договір оренди № 20-Упр(Ор)-10 від 30.04.2014, укладений між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діант".
5. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Діант" (04214, м. Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 67, літера А; ідентифікаційний код: 20023368) з нерухомого майна, частини просторів порталів між входами-виходами вестибюлів № 1 та № 2, визначеної відповідно до проектної документації.
6. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Діант" (04214, м. Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 67, літера А; ідентифікаційний код: 20023368) демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски), загальною площею 66,2 м. кв., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Діант" (04214, м. Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 67, літера А; ідентифікаційний код: 20023368) та знаходяться за адресою: м. Київ, станція метро «Героїв Дніпра», частина просторів порталів між входами-виходами вестибюлів № 1 та № 2.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діант" (04214, м. Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 67, літера А; ідентифікаційний код: 20023368) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код: 03328913) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 882 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн 93 коп.
Повне рішення складено 27.04.2016.
Суддя О.В. Нечай