Рішення від 25.04.2016 по справі 910/2667/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2016Справа № 910/2667/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання нафтогазова техніка"

доПриватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс"

простягнення 58 370 грн 58 коп.

Представники:

від позивача: Кутовой Г.І. - представник за довіреністю

від відповідача: Карук О.О. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.02.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання нафтогазова техніка" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" про стягнення 58 370 грн 58 коп. заборгованості за договором № 39-1 від 04.02.2015, в тому числі: 49 320 грн 36 коп. основного боргу, 8 166 грн 86 коп. пені, 332 грн 42 коп. інфляційних втрат та 551 грн 30 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору № 39-1 від 04.02.2015 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 49 320 грн 36 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 8 166 грн 86 коп. пені, 332 грн 42 коп. інфляційних втрат та 551 грн 30 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 порушено провадження у справі № 910/2667/16, розгляд справи призначений на 14.03.2016.

12.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 розгляд справи відкладено на 11.04.2016, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та невиконанням останніми вимог ухвали суду.

04.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання нафтогазова техніка" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення відеоконференції доручено Господарському суду Харківської області у судовому засіданні, призначеному на 11.04.2016.

11.04.2016 відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 11.04.2016 оголошено перерву до 25.04.2016.

25.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

У судове засідання 25.04.2016 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті заявлених позовних вимог. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 25.04.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.02.2015 між Приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН" (покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання нафтогазова техніка" (продавець за договором) укладено договір № 39-1, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця насосно-компресорне обладнання, а також комплектуючі до нього, далі "товар", а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити на умовах даного договору.

16.03.2015 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 39-1 від 04.02.2015 у зв'язку із зміною найменування покупця на Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс", його місцезнаходження та платіжних реквізитів.

Згідно з пунктом 1.2 договору товар поставляється партіями. Відомості про товар: вартість, найменування товару, кількість поставки визначається сторонами в додатках-специфікаціях. Додатки-специфікації є невід'ємною частиною цього договору і складають разом з цим договором єдиний документ.

У відповідності до пункту 5.1 договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ, в редакції "Інкотермс" 2010 року, м. Армянськ, якщо інші умови поставки не визначені сторонами в додатках-специфікаціях. Терміни поставки партій товару визначаються сторонами в додатках-специфікаціях.

Одночасно з товаром продавець передає покупцеві наступні документи: рахунок - фактуру, товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну (пункт 5.2 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату на поточний рахунок продавця в порядку і на умовах, визначених сторонами в додатках-специфікаціях до даного договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а саме позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що відповідачу на виконання умов договору № 39-1 від 04.02.2015 було поставлено товар. Надана позивач сама лише копія товарно-транспортної накладної не може бути прийнята судом в якості належного доказу поставки товару, оскільки остання є юридичним документом, що призначений для розрахунків за перевезення вантажу, тоді як до документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.1995, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо неможливо, безпосередньо після її завершення.

У пунктах 2.4, 2.5 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, для вирішення питання про виникнення у покупця обов'язку з оплати вартості товару мають значення належні та допустимі докази - передбачені законом документи, якими стверджується сам факт здійснення господарської операції з передачі товару або товаророзпорядчого документу на товар.

Крім того, суд зазначає, що надана позивачем специфікація № 1 від 24.02.2015 не є належним доказом погодження між сторонами вартості, найменування та кількості товару на виконання договору № 39-1 від 04.02.2015, оскільки зазначена специфікація є додатком до договору № 39-1 укладеного 24.12.2014.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, те що позивачем не надано видаткових накладних на підтвердження факту поставки товару відповідачу на виконання договору № 39-1 від 04.02.2015, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 49 320 грн 36 коп. заборгованості, 8 166 грн 86 коп. пені, 332 грн 42 коп. інфляційних втрат та 551 грн 30 коп. 3 % річних за договором № 39-1 від 04.02.2015, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку недоведеністю.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 28.04.2016

Суддя Н.Б. Плотницька

Попередній документ
57459878
Наступний документ
57459880
Інформація про рішення:
№ рішення: 57459879
№ справи: 910/2667/16
Дата рішення: 25.04.2016
Дата публікації: 05.05.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію