ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.04.2016Справа №910/3963/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України"
про зобов'язання вчинити дії та стягнення грошових коштів, -
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Андрюк С.Я. - за довіреністю від 17.09.2015 року;
від відповідача: Савицький О.С. - за довіреністю від 12.01.2015 року.
В судовому засіданні 06 квітня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
В березні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" (позивач) до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України" (відповідач) про зобов'язання виконати платіжне доручення № 61 від 17.02.2016 року шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 38 000,00 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» № 26000619944906 в ПАТ «Промінвестбанк» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» № 26000442495 в АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві; стягнення 646,00 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем розрахункового документу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/3963/16. Розгляд справи призначено на 06.04.2016 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
17.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України" з платіжним дорученням № 61 від 17.02.2016 року про перерахування суму 38 000,00 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» № 26000619944906 в ПАТ «Промінвестбанк» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» № 26000442495 в АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві.
Позивач стверджує, що відповідачем допущено невиконання платіжного доручення № 61 від 17.02.2016 року про перерахування 38 000,00 грн., у зв'язку із чим просить зобов'язати останнього виконати відповідний платіжний документ та стягнути 646,00 грн. пені.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
За платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ч. 1 ст. 1089 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 1091 Цивільного кодексу України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.
Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Як встановлено судом, 17.02.2016 року Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" прийнято на виконання платіжне доручення № 61 від 17.02.2016 року про перерахування 38 000,00 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» № 26000619944906 в ПАТ «Промінвестбанк» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» № 26000442495 в АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві.
Наявність грошових коштів на рахунку позивача підтверджується відповідною банківською випискою по рахунку.
14.03.2016 року платіжне доручення № 61 від 17.02.2016 року про перерахування 38 000,00 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» № 26000619944906 в ПАТ «Промінвестбанк» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» № 26000442495 в АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві було виконано.
Згідно з ч. 1 п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного провадження у справі в частині виконання платіжного доручення підлягає припиненню на підставі ч. 1 п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України через відсутність предмету спору.
Щодо позовних вимог про стягнення 646,00 грн. пені, суд повідомляє наступне.
У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону (ч. 1 ст. 1092 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 32.2. статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язань щодо виконання платіжного доручення позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.
Згідно з п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 року з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок, з урахуванням прострочення відповідачем виконання платіжного доручення з 18.02.2016 року по 03.03.2016 року (04.03.2016 року - день звернення до суду із позовом), ст.ст. 8.1., 32 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", суд дійшов висновку, що пеня підлягає розрахунку за 15 днів за вказаний період, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 570,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк України" про зобов'язання виконати платіжне доручення № 61 від 17.02.2016 року шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 38 000,00 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» № 26000619944906 в ПАТ «Промінвестбанк» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» № 26000442495 в АТ «Райффайзен банк аваль» у м. Києві, провадження у справі № 910/3963/16 - припинити.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" (01001, м. Київ, провулок Шевченка, будинок 12, ідентифікаційний код 00039002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС" (84609, Донецька обл., місто Горлівка, вулиця Умова, будинок 1/1, ідентифікаційний код 33853132), грошові кошти: 570,00 грн. (п'ятсот сімдесят гривень) пені та 1 375,29 грн. (одна тисяча триста сімдесят п'ять гривень 29 копійок) судового збору. Видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 11.04.2016 року.
Суддя Ю.В. Цюкало