20 квітня 2016 року 14год.41хв.Справа № 808/926/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Сердюк К.В.
відповідача: представник Терехова Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон"
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення №112050000/2015/000267/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації №112050000/2015/00515 від 16.09.2015р,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" (далі - позивач, ТОВ "Кліон") - звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000267/1 від 16.09.2015р; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00515 від 16.09.2015р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що товариством надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. Позивач подав додатково витребувані відповідачем документи, які мають всі необхідні дані та повністю пояснюють виявлені відповідачем розбіжності. Митним органом не зазначено, які відомості про митну вартість залишилися неповними чи недостовірними, адже на кожний пункт запиту додаткових документів такі документи були надані. Вважає, що позивач надав усі документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість за основним методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції. Представник позивача просить позов задовольнити повністю.
Відповідач позов не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, враховуючи вимоги ст. 64 МК України, митницею використана наявна в органу ДФС інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
Між позивачем та Халлвард Лерой А.С. Норвегія (Постачальник) укладено Контракт №200F/2015Н від 07.05.2015 року на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару) (а.с.12-16). Згідно даного контракту, позивачем на митну територію України був ввезений товар: обрізки лосося морожені. Згідно інвойсу постачальника №4321410 від 10.09.2015 року (а.с.19-20), морожені обрізки лосося постачались за ціною 0,86 доларів США за кг. на умовах FСА Кверва, Норвегія.
Для здійснення митного оформлення товару 15.09.2015 позивачем по електронній системі "MD Office™. MDDeclaration" до М/п "Запоріжжя - центральний" Запорізької митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/ (додатковий реєстраційний номер митниці 015762) довідковий № 4870 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 180229,21 гривень (тобто 22,76 грн. або 1,036 доларів США за 1 кг) (а.с.11-12). Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару включає вартість товару та вартість витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були подані наступні документи: контракт №200F/2015Н від 07.05.2015; інвойс №4321410 від 10.09.2015; калькуляція постачальника від 10.09.2015; прайс-лист від 08.09.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна від 11.09.2015; розрахунок перевізника №3229-2015 від 11.09.2015; фінансова довідка №06/02-1151 від 15.09.2015; договір міжнародних перевезень №2015 МП/15L від 01.01.2015; дублікат ветеринарного свідоцтва від 15.09.2015 серії ЄРД-00 № 090868; ветеринарні (санітарні) сертифікати від 11.09.2015 №15400003877; сертифікат походження № СО 410 від 14.09.2015; сертифікат якості №б/н від 10.09.2015р.; експортна декларація №0807902015176292 від 10.09.2015 з перекладом.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності:
1) відповідно до умов п. 5.1 контракту від 07.05.2015 №200F/2015Н ціна на товар погоджується шляхом оформлення погодження замовлення, що вважається юридично обов'язковим та є невід'ємною частиною контракту, але до митного оформлення даний документ надано не було;
2) відповідно до п. 7.2 контракту від 07.05.2015 №200F/2015Н вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку, відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в Норвегії. Надана до митного оформлення калькуляція від 10.09.2015 не містить витрат, зазначених в пункті контракту (доставка, оформлення документів, податки та збори), натомість в контракті не зазначені витрати зазначені в калькуляції (маржа компанії);
3) копія експортної митної декларації країни відправника від 10.09.2015 №0807902015176292 подана без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів членом яких є Україна, тому не можливо достовірно впевнитись в інформації, яку вона містить (ст.254 МКУ);
4) згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості щодо умов продажу товару, зокрема, характер тари та упаковки, відомості про країну виробництва/походження, виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 08.09.2015 містить інформацію про ціну на товар, що упаковано в картонні коробки, але не зазначено вагу одного короба, що може впливати на оформлення ціни на товар; не зазначено виробника товару, відомості про країну виробництва/походження, не міститься інформації щодо особливостей стану товару (наявність /відсутність харчових домішок та приправ).
У відповідності до ст. 53 МК України, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) розрахунки про здійснення платежів третім особам не корить продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.33).
Декларантом додатково надано: 1) лист №06-1160 від 16.09.2015; 2) лист б/н від 16.09.2015; 3) підтвердження замовлення 122375 від 01.09.2015; 4) підтвердження замовлення 1225361 від 10.09.2015; 5) переклад експортної митної декларації (а.с. 34-38).
За результатами аналізу додатково поданих документів відповідач дійшов висновку, що додаткового надані документи спрямовані на спростування та пояснення виявлених розбіжностей, а не на підтвердження митної вартості оцінюваного товару. Декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, що підтверджують митну вартість. Інші методи визначення митної вартості, окрім резервного, застосувати не можливо, оскільки немає необхідної для цих методів інформації. Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядним методом з розрахунку за товар 1,1 дол. США за кг. товару (МД № 11250000/2015/015304 від 09.09.2015, МД №112050000/2015/015310 від 09.09.2015).
У зв'язку з вказаним, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00515 (а.с.10) та прийняв рішення від 16.09.2015 №112050000/2015/000267/1 про коригування митної вартості товарів (а.с.9).
Не погодившись із рішенням, карткою відмови, ТОВ "Кліон" оскаржив їх до суду.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
В силу приписів статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ст. 52 МК України).
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що цим кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Судом встановлено та не заперечується представником Запорізької митниці, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.
Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.
Митницею встановлені такі розбіжності: 1) відповідно до умов п. 5.1 контракту від 07.05.2015 №200F/2015Н ціна на товар погоджується шляхом оформлення погодження замовлення, що вважається юридично обов'язковим та є невід'ємною частиною контракту, але до митного оформлення даний документ надано не було; 2) відповідно до п. 7.2 контракту від 07.05.2015 №200F/2015Н вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку, відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в Норвегії. Надана до митного оформлення калькуляція від 10.09.2015 не містить витрат, зазначених в пункті контракту (доставка, оформлення документів, податки та збори), натомість в контракті не зазначені витрати зазначені в калькуляції (маржа компанії); 3) копія експортної митної декларації країни відправника від 10.09.2015 №0807902015176292 подана без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів членом яких є Україна, тому не можливо достовірно впевнитись в інформації, яку вона містить (ст.254 МКУ);
4) згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості щодо умов продажу товару, зокрема, характер тари та упаковки, відомості про країну виробництва/походження, виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 08.09.2015 містить інформацію про ціну на товар, що упаковано в картонні коробки, але не зазначено вагу одного короба, що може впливати на оформлення ціни на товар; не зазначено виробника товару, відомості про країну виробництва/походження, не міститься інформації щодо особливостей стану товару (наявність /відсутність харчових домішок та приправ).
Щодо зауваження митного органу на те, що не надано підтвердження замовлення, яке передбачено у контракті, суд зазначає, що позивачем надано підтвердження замовлення №1223715 від 01.09.2015 та №1225361 від 10.09.2015 (а.с.36-37);
Митним органом також зауважено, що в наданій калькуляції зазначені не всі витрати зазначені в контракті, однак постачальником повідомлено позивача листом від 16.09.2016 року з поясненнями щодо заповнення калькуляції та про включення в неї витрат (а.с.35).
На зауваження митного органу про те, експортна декларація надана без перекладу, позивачем надано переклад експортної декларації (а.с.38)
Також щодо зауваження митного органу на те, що в наданому в прайс - листі не зазначено вагу пакування, виробника та країну виробництва та інші, до митного органу надано лист постачальника від 16.09.2015 із зазначеннями ваги пакування, виробника та країни виробництва та інше (а.с.35).
З наведеного вбачається, що позивачем усунуто виявлені розбіжності.
Окрім зазначених документів декларантом повідомлено, що продукція відвантажується на підставі інвойса, який і є бухгалтерським документом; надано інформацію з бухгалтерських даних; повідомлено, що друкованих каталогів підприємство не має і вся інформація міститься на сайті (а.с.35); надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової (а.с.41).
А відтак, позивачем виконано всі вимоги відповідача про витребування додаткових документів.
Крім того, суд зазначає, що частина 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.
Суд також зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Крім того, Верховний Суд України в постанові від 31.03.2015 по справі № 21-53а15 зазначає, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Подані позивачем документи в повному обсязі виконують вимоги митниці щодо подання додаткових документів та висновків щодо ціни товару.
Згідно ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що митну вартість визначено за другорядним (резервним) методом на підставі наявної у митного органу інформації, по товару згідно МД № 11250000/2015/015304 від 09.09.2015, МД №112050000/2015/015310 від 09.09.2015.
Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.
Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000267/1 від 16.09.2015 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00515 від 16.09.2015.
Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000267/1 від 16.09.2015.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00515 від 16.09.2015.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" (код ЄДРПОУ 33134908) судові витрати у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39477764).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Дуляницька