79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.04.2016р. Справа№ 914/809/16
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Трускавецькурорт”, м. Трускавець Львівської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Патронат-Плюс”, м. Львів,
про стягнення 89' 344,73 грн.
Суддя Яворський Б.І.
при секретарі Зубкович Д.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Приватним акціонерним товариством “Трускавецькурорт” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Патронат-Плюс” про стягнення 89' 344,73 грн.
Ухвалою суду від 25.03.2016 р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 12.04.2016р. Ухвалою суду від 12.04.2016 р. розгляд справи відкладався на 26.04.2016 р. у зв'язку з неявкою відповідача.
У судовому засіданні 26.04.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задоволити повністю, стягнути з відповідача 59' 986,65 грн. заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витратах та 29' 358,08 грн. інфляційних втрат.
У судові засідання 12.04.2016. та 26.04.2016 р. представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав. Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
01.06.2012р. між Приватним акціонерним товариством “Трускавецькурорт” (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Патронат-Плюс” (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди №179-06. Відповідно до п.1.1 договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування (користування) об'єкт оренди з метою розміщення хлібопекарні.
Розмір щомісячної орендної плати за користування об'єктом оренди становить 2' 310,00 грн. без ПДВ за місяць. На суму орендної плати за користування майном проводиться нарахування ПДВ. У плату за користування майном не входять витрати орендодавця на оплату комунальних послуг та інших експлуатаційних витрат (п.2.2 договору). Орендар сплачує плату за користування майном шляхом щомісячних перерахувань грошових коштів на поточний рахунок орендодавця на умовах визначених п.2.7 договору. Так, у п.2.7 договору сторони погодили, що порядок оплати орендарем виконується таким чином:
· За перший і останній місяць користування майном - шляхом авансової оплати за кожен місяць у розмірі не менше розміру плати за користування майном, вказаної у п.2.2 договору, протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку (його факсокопії);
· За другий та кожен наступний, крім останнього, місяць користування майном - шляхом щомісячної, до 10 числа поточного місяця, авансової оплати в розмірі не менше розміру плати за користування майном, вказаної у п.2.2 договору.
У п.2.8 договору сторони погодили, що орендар оплачує орендодавцю витрати на комунальні послуги та інші експлуатаційні витрати шляхом перерахування орендодавцю суми цих витрат окремо на підставі виставленого орендодавцем рахунку (його факсокопії):
· якщо сума таких витрат визначена у розрахунку експлуатаційних витрат:
- за перший та останній місяць користування майном - протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку (його факсокопії);
- за другий та кожен наступний, крім останнього, місяць користування майном - до 10 числа поточного місяця;
· якщо сума таких витрат визначається згідно з показниками лічильника - до 10 числа наступного місяця.
Додатковими угодами до основного договору сторони продовжували строк дії договору оренди.
Угодою №031-06 від 31.03.2014р. сторони розірвали Договір оренди №179-06 від 01.06.2012р. 31.03.2014р. відповідач повернув позивачу орендоване майно (приміщення площею 641,56 м2).
Докази сплати відповідачем усієї суми орендної плати та експлуатаційних витрат за період дії договору у матеріалах справи відсутні.
При прийняття рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
У п.4.1.5 договору сторони погодили обов'язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та витрати на утриманням орендованого майна.
Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Станом на 01.03.2016 р. відповідач не оплатив 59' 986,65 грн. орендної плати та експлуатаційних витрат , тому такі вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
За період січень 2015р. - березень 2016р. позивач нарахував відповідачу 29' 358,08 грн. інфляційних втрат.
Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат за визначений позивачем період, суд зазначає, що до стягнення з відповідача підлягає 26' 408,76 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
Згідно п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
З наведеного вище суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову частково.
У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Патронат-Плюс ” (адреса:79035, м. Львів, вул. Пасічна, 129, код ЄДРПОУ 33285535) на користь Приватного акціонерного товариства “Трускавецькурорт” (адреса: 82200, Львівська обл., м. Трускавець, бульвар Ю.Дрогобича, 2, код ЄДРПОУ 30322940) 59' 986,65 грн. заборгованості, 26' 408,76 грн. інфляційних втрат та 1' 332,51 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 26.04.2016 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 27.04.2016р.
Суддя Яворський Б.І.