21 квітня 2016 року Справа № 876/11008/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О. , Кухтея Р. В.;
за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б. Б.;
прокурора - Цинайко Н. І.;
представника відповідача - Андрухів О. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Захід Трейд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року в справі за позовом приватного підприємства «Захід Трейд» до Перемишлянської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - прокуратура Перемишлянського району Львівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
20 квітня 2015 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного підприємства «Захід Трейд» до Перемишлянської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - прокуратура Перемишлянського району Львівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області № 355 «Про скасування розпоряджень» від 08 липня 2009 року.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що місцеві державні адміністрації, у тому числі відповідач, не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Зазначену постанову мотивовано тим, що оскаржуване розпорядження голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області № 355 «Про скасування розпоряджень» від 08 липня 2009 року не порушує права позивача, оскільки ніяким чином не стосується приватного підприємства «Захід Трейд».
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - приватним підприємством «Захід Трейд», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Прокурор та представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечили та просять відмовити в її задоволенні.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що головою Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області 08 липня 2009 року було прийнято розпорядження № 355 «Про скасування розпоряджень», яким було скасовано розпорядження голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області №№ 151-164 від 10 квітня 2009 року, якими було надано громадянам дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Великоглібовицької сільської ради. Оскаржуване розпорядження було винесено на виконання протестів прокурора Перемишлянського району.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зробив висновок, що позивачем не подано суду жодних доказів щодо порушення його прав, свобод чи інтересів Перемишлянською райдержадміністрацією в сфері публічно-правових відносин, оскільки позивач не був і не став учасником правовідносин стосовно скасування вищевказаних розпоряджень у публічно-правовій сфері. Відповідно, Перемишлянська райдержадміністрація Львівської області не здійснювала і не здійснює щодо нього жодних управлінських функцій.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на наступне.
Встановлено, що головою Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області 10 квітня 2009 року було винесено ряд розпоряджень: №№ 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, якими було надано дозвіл громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на розроблення ліцензованою землевпорядною організацією проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею по 1,8 га кожному для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Великоглібовицької сільської ради за межами с. Великі Глібовичі. В подальшому зазначені громадяни виготовили такі проекти землеустрою, здійснили їх погодження у встановленому законом порядку та отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, та згодом відчужили ці земельні ділянки ПП «Захід Трейд».
У вересні 2014 року прокуратурою Перемишлянського району було подано позовну заяву до ПП «Захід Трейд» про витребування майна від добросовісного набувача, в обґрунтування позовних вимог прокуратура Перемишлянського району зазначає, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2009 року у справі № 2-133/09 визнано незаконними вимоги Перемишлянської РДА щодо проведення землевпорядної експертизи проектів землеустрою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, визнано за вказаними особами право власності на земельні ділянки площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства та зобов'язано управління Держкомзему у Перемишлянському районі оформити та видати державні акти на право власності на земельні ділянки, а Перемишлянську РДА зобов'язано підписати такі акти на право власності. Також прокуратура у своїй позовній заяві вказує, що 12 червня 2009 року прокуратурою району голові Перемишлянської РДА було винесено 14 протестів із вимогою скасувати розпорядження від 10 квітня 2009 року №№ 151-164 і на виконання таких протестів 08 липня 2009 року головою РДА прийнято розпорядження № 355, яким скасовано розпорядження №№ 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164 від 10 квітня 2009 року.
Відтак, прокуратура Перемишлянського району Львівської області покликається на розпорядження голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області № 355 від 08 липня 2009 року як на підставу визнання недійсними правовстановлюючих документів на право власності громадян на земельні ділянки та витребування із добросовісного володіння нерухомого майна (земельних ділянок) від ПП «Захід Трейд», отже стосується прав та інтересів позивача, оскільки може стати підставою для позбавлення його права власності на набуті ним земельні ділянки.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку щодо відповідності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного розпорядження № 355 від 08 липня 2009 року вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного розпорядження) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та
інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Відповідно до ст. 43 цього ж Закону акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного
Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищезазначеною нормою чітко встановлено порядок скасування розпорядження голови державної адміністрації та вказано осіб, які можуть скасовувати таке розпорядження. Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок, що розпорядження голови районної державної адміністрації можуть скасовуватися Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку, даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відтак, голова районної державної адміністрації не наділений правом скасовувати власні розпорядження, а отже, приймаючи оскаржуване розпорядження № 355 від 08 липня 2009 року «Про скасування розпоряджень», голова Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що розпорядження голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області № 355 «Про скасування розпоряджень» від 08 липня 2009 року - не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ст. 87 цього Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Згідно ч. 2 цієї статті, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
В матеріалах справи наявні квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 73,08 грн. та 80,40 грн., всього на суму 153,48 грн.
Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що відповідачем у справі є Перемишлянська районна державна адміністрація Львівської області, судовий збір в сумі 153,48 грн. належить стягнути з Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області на користь ПП «Захід Трейд».
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Захід Трейд» - задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року в справі № 813/1976/15 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов приватного підприємства «Захід Трейд» до Перемишлянської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - прокуратура Перемишлянського району Львівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області № 355 «Про скасування розпоряджень» від 08 липня 2009 року.
Стягнути з Перемишлянської районної державної адміністрації за рахунок її бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації, передбаченим на оплату судового збору на користь приватного підприємства «Захід Трейд» суму сплаченого судового збору у розмірі 153 (сто п'ятдесят три) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: Р. В. Кухтей
І. О. Яворський
Постанову складено в повному обсязі 26 квітня 2016 року.