Справа: № 826/22803/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
26 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Гром Л.М., Костюк Л.О.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги від 19.05.2015 року №Ф-0024721701, рішення від 03.06.2015 року №0027281701, податкового повідомлення-рішення від 03.06.2015 року №0027251701 та визнання протиправними дій,-
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати вимогу державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 №Ф-0024721701;
-визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03.06.2015 №0027281701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03.06.2015 №0027251701;
- визнати протиправними дії відповідача в особі його службових осіб - заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Литвиненко Т., головного державного ревізора-інспектора державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Свірського Є., старшого державного ревізора-інспектора державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Григор'євої В. - щодо складання акту від 19.05.2015 №661/26-53-17-01/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та плати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, зокрема, в частині: встановлення факту завищення витрат приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 протягом 2011-2013 років на загальну суму 307 320,26 грн. (пункти 2.1.2, 2.1.3 розділу 2.1 акту); складання висновків на підставі незаконної перевірки правильності нарахування, обчислення та плати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (розділ 2.3 акту); складення висновків щодо порушення ОСОБА_1 пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України, абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування (розділ ІІІ "Висновки" акту); складання розрахунку податку на доходи фізичних осіб, належного до сплати по акту документальної планової виїзної перевірки діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 (додаток 1 до акту);
- визнати протиправними дії відповідача в особі його службових осіб - заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Литвиненко Т., головного державного ревізора-інспектора державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Свірського Є., старшого державного ревізора-інспектора державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Григор'євої В. - щодо проведення документальної планової виїзної перевірки в частині перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 самозайнятої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1;
- визнати протиправними дії відповідача в особі його службових осіб - заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Литвиненко Т. - щодо складення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 №Ф-0024721701 та рішення від 03.06.2015 №0027281701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та заступника начальника держаної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Московченко О.М. щодо підписання зазначених протиправних вимоги №Ф-0024721701 та рішення №0027281701;
- визнати протиправним дії відповідача в особі його службової особи - заступника начальника держаної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Московченко О.М. щодо складення та підписання протиправного податкового повідомлення-рішення від 03.06.2015 №0027251701.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
За результатами даної перевірки контролюючий орган зробив висновок про порушення, зокрема: пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України; абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.
На підставі викладеного, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 19.05.2015 року №661/26-53-17-01/НОМЕР_1 та прийнято такі рішення: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 року №Ф-0024721701, яким визначено, що станом на 19.05.2015 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені ОСОБА_1 становить 176 385,61 грн., у тому числі недоїмка у розмірі 176 385,61 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.06.2015 №0027281701, яким до ОСОБА_1, у зв'язку з донарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 176 385,61 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 25 981,18 грн.; податкове повідомлення-рішення від 03.06.2015 року №0027251701, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, за основним платежем у розмірі 50 906,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12 726,72 грн.
Вважаючи такі рішення контролюючого органу протиправними, позивачка за захистом свого права звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Основними нормативно-правовими актоми, що регулює спірні правовідносини є Конституції України, Податковим кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ставки податку визначені у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.
Згідно із п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Відповідно до п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно зі статті 32 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус сплачує податки встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Таким чином, приватний нотаріус є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність, доходи від якої оподатковуються за ставками податку, визначеними для оподаткування доходів фізичних осіб, а база оподаткування визначається як різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності приватного нотаріуса.
Листом Міністерства юстиції України від 02.02.2006 року № 31-35/20 передбачено, що при оподаткуванні доходів приватних нотаріусів за звітний податковий період необхідно враховувати документально підтверджені обов'язкові витрати, пов'язані з організацією їх роботи, зокрема, користування приміщенням (оренда плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов'язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»).
В силу Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПС України 24.12.2012 року № 1185, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема: оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів; страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса; технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування: а) охоронна та пожежна сигналізація; б) металеві двері або металеві ролети; в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах; г) металеві шафи; д) вогнестійкий сейф; е) інформаційна вивіска; є) обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо); ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет; з) телекомунікаційні послуги; и) меблі; - програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства; - встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами; - виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів; - витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою; - витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо); - витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства; - проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо); - оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників); - сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; - відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки); - витрати на поштові та кур'єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності.
Як убачається з акту перевірки, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що протягом 2011-2013 років позивачем було завищено витрати на суму 307 320,26 грн., у зв'язку із включенням витрат, які не пов'язані із здійсненням нотаріальної діяльності, а саме: витрати на придбання ноутбука та програмного забезпечення; витрати на придбання приміщення; витрати на послуги по брошуруванню документів, зшивання документів в архівні томи, свердління папок та документів, оброблення даних за 2011 рік; витрати на послуги з бухгалтерського обліку та обробки даних за 2013 рік в загальній сумі; витрати на участь у семінарі "Удосконалення професійної майстерності" двох помічників.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що висновки відповідача стосовно правомірності формування позивачем витрат, які враховуються при обчисленні оподатковуваного доходу за період 2011-2013 років, ґрунтуються лише на основі роз'яснень, які містяться в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затверджену наказом ДПС України №1185 від 24.12.2012 року.
Проте, визначення витрат незалежної професійної діяльності, наведене у пункті 178.3 Податкового кодексу України, необхідно у кожному окремому випадку аналізувати здійснені витрати за критеріями можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг) у незалежній професійній діяльності, ділової мети їх придбання, впливу цих витрат на отримання доходу, й за умови відповідності таким критеріям придбані товари (роботи, послуги) й здійснені витрати слід вважати такими, що необхідні для провадження незалежної професійної діяльності.
У зв'язку з цим в Узагальнюючій консультації наведено невичерпний орієнтовний перелік витрат, які можуть бути віднесені до витрат, які враховуються при визначенні оподатковуваного доходу.
Частина 9 ст. 24 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що приватний нотаріус вправі мати контору, укладати цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках.
Відповідно ч.2 ст. 25 Закону України "Про нотаріат", робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: 1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; 2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; 3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення; 4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; 5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; 6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса.
Згідно з пунктом 9.4 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 №888/5, в акті про сертифікацію робочого місця (контори) нотаріуса зазначається, серед іншого, про технічне обладнання нотаріальної контори (комп'ютер, принтер, сканер, ксерокс, факс, наявність електронної пошти), підключення до мережі Інтернет.
Також, у силу частини 5 статті 13 Закону України "Про нотаріат", помічник нотаріуса зобов'язаний виконувати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону та трудового договору, укладеного з нотаріусом; дотримуватися нотаріальної таємниці; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса; постійно підвищувати свій професійний рівень.
До організації навчань за професійними програмами підвищення кваліфікації та за програмами тематичних короткострокових семінарів Центром та Нотаріальною палатою України можуть залучатися представники вищих навчальних закладів, наукових установ, інших державних органів, громадських і професійних об'єднань (пункт 4 Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2014 року №1422/5).
Згідно з п. 2.4 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року №3253/5, нотаріальне діловодство включає, зокрема, тимчасове зберігання документів у конторі, у приватного нотаріуса та їх підготовку для передавання до державного нотаріального архіву.
Отже, колегія судів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що витрати, здійснені позивачем на придбання ноутбука та програмного забезпечення, на придбання приміщення, на послуги по брошуруванню документів, зшивання документів в архівні томи, свердління папок та документів, оброблення даних, на послуги з бухгалтерського обліку та обробки даних та на участь у семінарі "Удосконалення професійної майстерності" двох помічників, необхідними для провадження незалежної професійної нотаріальної діяльності, а тому вони були правомірно враховані при обчисленні оподатковуваного доходу за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 03.06.2015 року №0027251701, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, за основним платежем у розмірі 50 906,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12 726,72 грн., підлягає скасуванню
Крім того, в силу п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
В контексті приписів абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума єдиного внеску нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення оскаржуваних вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 року №Ф-0024721701 та рішення від 03.06.2015 року №0027281701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску став встановлений під час даної перевірки факт включення до розміру витрат за перевіряємий період.
Отже, неврахування контролюючим органом документально підтверджених витрат приватного нотаріуса при визначенні об'єкта оподаткування останнього, суперечить вимогам статей 164, 178 Податкового кодексу України, абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
За таких обставин колегія суддів важає, що висновки акту перевірки податкового органу від 19.05.2015 року №661/26-53-17-01/НОМЕР_1 є необґрунтованими, а прийняті на підставі цього акту вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 року №Ф-0024721701, якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 176 385,61 грн. та рішення від 03.06.2015 року №0027281701 про застосування штрафних санкцій у сумі 25 981,18 грн. є протиправними.
Що стосується решти позовних вимог, то суддова колегія погоджується з висновко Окружного адміністративного суду міста Києва про відмову у їх задоволенні, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не зумовлюють виникнення будь-яких правових наслідків для позивача.
Таким чином, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2015 року №Ф-0024721701, рішення від 03.06.2015 року №0027281701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та податкового повідомлення-рішення від 03.06.2015 року №0027251701.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування відсутні.
Відповідно до ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст.160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Гром Л.М.
Костюк Л.О.
Повний текст виготовлено: 27 квітня 2016 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Гром Л.М.