26 квітня 2016 р. Справа № 821/3869/15-а
Категорія: 8.3.15 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Жук С.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства „Дослідне господарство „Маркеєво" Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року по справі за позовом державного підприємства „Дослідне господарство „Маркеєво" Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про стягнення грошових коштів, які були перераховані на збір за спеціальне використання води в сумі 1165783,17 грн., -
встановиЛА:
Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про стягнення грошових коштів, які були перераховані на збір за спеціальне використання води в сумі 1165783,17 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року адміністративний позов державного підприємства „Дослідне господарство „Маркеєво" Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства залишено без задоволення.
Державне підприємство „Дослідне господарство „Маркеєво" Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 18 лютого 2016 року по справі № 821/3869/15-а та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами існував судовий спір в справі №2а-1273/11/2170 за позовом ДПДГ «Маркеєво» ІТСР «Асканія-Нова» до Чаплинської МДПІ (реорганізовано в Чаплинське відділення Скадовської ОДПІ) про визнання протиправним рішення від 10 лютого 2011 №142/10/15-009 про відмову у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2015 року (а.с. 13-14), позовні вимоги ДПДГ «Маркеєво» ІТСР «Асканія-Нова» задоволено та скасовано рішення від 10 лютого 2011 №142/10/15-009 про відмову у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік.
В період розгляду справи №2а-1273/11/2170 позивачем сплачено збір за спеціальне використання води в сумі 1165783,17 грн., що не заперечується сторонами та серед іншого підтверджується актом від 30.12.2014 року №11780-21 (а.с.8), актом від 17.11.2015 року №20413-21 (а.с. 12).
Позивач листом від 01 листопада 2014 року №256 на ім'я начальника Чаплинської МДПІ (а.с. 7) повідомив про те, що з 22 грудня 2011 року вступила в силу постанова Херсонського окружного адміністративного суду, оскільки підприємство як платник ФСП звільнене від сплати збору за спеціальне використання води, кошти в сумі 1159332,29 грн. підлягають поверненню.
У відповідь ОДПІ листом від 25 листопада 2014 року №1277/21-21-15-29 (а.с. 84), який отримано представником позивача 28 листопада 2014 року повідомила, що на даний час справа знаходиться на касаційному розгляді; остаточного рішення по справі не прийнято, що не дає змоги стверджувати про законність рішень попередніх інстанцій; враховуючи зазначене вирішення питання перерахування коштів на даний час є не можливим.
ДПДГ «Маркеєво» ІТСР «Асканія-Нова» листом від 23 вересня 2015 року №197 (а.с. 9) на ім'я начальника Скадовської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, просив повернути надміру сплачений збір за використання води у сумі 1165783,17 грн. на розрахунковий рахунок підприємства, оскільки кошти сплачені у 2011 році є надлишково сплаченим податком з підстав пп.17.1.10 п.17.1 ст. 17 ПК України.
У відповідь ОДПІ листом від 05 жовтня 2015 року №525/10/21-21-15-29 (а.с.10), який отримано позивачем 15 жовтня 2015 року, повідомила підприємство, що ним пропущено строк передбачений п.102.5 ст.102 ПК України, а тому сума збору за спеціальне використання води в розмірі 1165783,17 грн. не підлягає поверненню.
Згідно з довідкою Чаплинської МДПІ від 31 січня 2012 року №46/10/15-009 (а.с.38), яка отримана представником позивача 09 лютого 2012 року, згідно ст. 301 ПК України підприємство в 2012 році прийнято на облік платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року адміністративний позов державного підприємства „Дослідне господарство „Маркеєво" Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства залишено без задоволення. Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).
Згідно пп. 14.1.115 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Статтею 43 даного Кодексу визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Так, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2011 року сплачено 6450,88 грн. збору за спеціальне використання води відповідно до платіжного доручення №151 від 20.05.2011 року; 18.08.2011 року сплачено 87500,00 грн. відповідно до платіжного доручення №34 від 18.08.2011 року; 19.08.2011 року сплачено 252913,91 грн. відповідно до платіжного доручення №35 від 19.08.2011 року; 28.10.2011 року сплачено 150000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №131 від 28.10.2011 року; 11.11.2011 року сплачено 555,50 грн. відповідно до платіжного доручення №143 від 11.11.2011 року; 16.11.2011 року сплачено 244444,50 грн. відповідно до платіжного доручення №157 від 16.11.2011 року; 07.12.2011 року сплачено 423918,38 грн. відповідно до платіжного доручення №201 від 07.12.2011 року (а.с. 70-74).
В подальшому 18 січня 2012 року зменшено суми нарахування згідно уточнюючих документів, після чого на рахунку платника податків виникла переплата в розмірі 1165783,17 грн.
Отже, з 18 січня 2012 року, враховуючи надання уточнюючих розрахунків та їх відображення в обліковій картці платника, підприємство отримало право на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань зі збору за спеціальне використання води в розмірі 1165783,17 грн.
Залишаючи адміністративний позов державного підприємства „Дослідне господарство „Маркеєво" Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що були відсутні звернення до податкового органу з боку підприємства в період з 22 грудня 2011 року по 18 січня 2015 року з належним чином оформленими заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
Разом з тим, як вибачається з матеріалів справи, 01.11.2014 року на адресу ОДПІ Позивачем було направлено листа № 256 про повернення безпідставно сплаченого збору в сумі 1 165783,17 грн.
Також, 05.11.2014 року Позивач направив листа № 89 про перерахування коштів за спеціальне водокористування води в сумі 1165783,17 грн. на рахунок ПДВ, який було відкрито у Позивача.
25.11.2014 року заступником начальника - начальником Каланчацького відділення Скадовської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області листом № 1277/10/21-21-15-29 була надана відповідь на заяву Позивача № 89 про те, що не погоджуючись з висновками рішень судів попередніх інстанцій контролюючим органом подано касаційну скаргу, та у зв'язку з перебуванням справи на касаційному розгляді вирішити питання про перерахування коштів, є неможливим.
Крім того, актами звірки взаєморозрахунків від 30.12.2014 року, 17.11.2015 року, 28.12.2015 року Відповідачем була визнана заборгованість в сумі 1165783,17 грн.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 11 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Частиною 2 ст. 162 КАС передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає за необхідне, з метою повного захисту прав і інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність податкового органу щодо невиконання передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів та повернення платнику грошових коштів, які були перераховані на збір за спеціальне використання води в сумі 1165783,17 грн.
Разом з тим, суд першої інстанції цілком правомірно зазначив, що з ОДПІ не можливо стягнути надміру сплачені грошові кошти зі збору за спеціальне використання води.
Порядок виконання судових рішень, у тому числі щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів, визначений Законом України «Про виконавче провадження», а також Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, яким визначений механізм повернення органами Державного казначейства помилково та/або надмірно сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів за рішенням суду.
Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів Державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що рішення про стягнення коштів з Державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.
Згідно із пунктом 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів Державного та місцевих бюджетів або боржників, органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів Державного та місцевого бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.
Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів Державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що безспірне списання коштів Державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Однак, Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області не залучалося до участі у справі як другий відповідач, а тому стягнення грошових коштів, які були перераховані на збір за спеціальне використання води в сумі 1165783,17 грн. в межах цієї справи є неможливим.
Згідно п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги державного підприємства „Дослідне господарство „Маркеєво" Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства про стягнення грошових коштів, які були перераховані на збір за спеціальне використання води в сумі 1165783,17 грн. підлягають частковому задоволенню.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державного підприємства „Дослідне господарство „Маркеєво" Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства, - задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року по справі № 821/3869/15-а, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги державного підприємства „Дослідне господарство „Маркеєво" Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства, - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо не повернення державному підприємству „Дослідне господарство „Маркеєво" Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова" - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства грошових коштів, які були перераховані на збір за спеціальне використання води в сумі 1165783,17 грн., - протиправною.
В решті позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя С.І. Жук