ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
26 квітня 2016 року 08:38 справа №826/8968/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії”
до
Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві
третя особа
Товариство з обмеженою відповідальністю “Черкаська птахофабрика”
про
визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
Публічне акціонерне товариство “Дочірній банк Сбербанку Росії” (далі по тексту - позивач, ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач, Відділ державної реєстрації), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаська птахофабрика” по вчиненню у графі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців “Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення”: “30.05.2014 року, припинено, за судовим рішенням. Судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, 14.05.2014, 14.05.2014, 44/610-Б-43/145, Господарський суд міста Києва”; 2) скасувати оскаржуваний запис; 3) зобов'язати відповідача внести відомості про скасування оскаржуваного запису; 4) визнати неправомірним прийняття відповідачем до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 14 травня 2014 року у справі №44/610-б-43/145.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2014 року в адміністративній справі №826/8968/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року К/800/59429/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року скасовано, а справу №826/17774/14 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2015 року адміністративну справу №826/8968/14 прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання 21 грудня 2015 року позивач не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, представники відповідача та третьої особи до суду також не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представників осіб, які беруть участь у справі, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державним реєстратором Відділу державної реєстрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 30 травня 2014 року внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаська птахофабрика” - “припинено, за судовим рішенням”.
Згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 14 травня 2014 року у справі №44/610-б-43/145, зокрема, ліквідовано банкрута - ТОВ “Черкаська птахофабрика” як юридичну особу у зв'язку з банкрутством та зобов'язано державного реєстратора за місцезнаходженням такого банкрута провести державну реєстрацію припинення ТОВ “Черкаська птахофабрика” як юридичної особи.
Позивач вважає дії державного реєстратора та оскаржуваний запис протиправними, з огляду на оскарження в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва, що стало підставою для внесення оскаржуваного запису.
Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив про відповідність дій та оскаржуваного запису державного реєстратора Відділу державної реєстрації вимогам закону.
Представник третьої особи письмового заперечення проти позову до суду не надав.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 08 жовтня 2015 року №К/800/59429/14 зазначив, що при новому розгляді справи, судам необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, зокрема обставину, яка стосується порядку набрання рішенням суду законної сили, надати належну оцінку доводам всіх сторін по справі, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Таким чином, на виконання вказівок Вищого адміністративного суду України, суду необхідно дослідити порядок набрання рішенням суду законної сили, встановити зміст спірних правовідносин та надати оцінку доводам всіх сторін по справі.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, врегульовано Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
У відповідності до статті 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно частини п'ятої-шостої статті 39 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” у разі, якщо після завершення ліквідаційної процедури в процесі банкрутства, яка встановлена законом, судом постановлене рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута, суд, що виніс відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи - банкрута для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
Дата надходження судового рішення про ліквідацію юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день передати органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається що на державного реєстратора законом покладено обов'язок не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи; у свою чергу законом не встановлено обов'язку відповідача по вчиненню дій щодо встановлення чи перевірки набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача по вчиненню у графі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців “Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення”: “30.05.2014 року, припинено, за судовим рішенням. Судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, 14.05.2014, 14.05.2014, 44/610-Б-43/145, Господарський суд міста Києва” є правомірними та відповідають вимогам Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи відсутність обов'язку у відповідача щодо перевірки набрання судовим рішенням законної сили, позовні вимоги про визнання неправомірним прийняття відповідачем до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 14 травня 2014 року у справі №44/610-б-43/145 є безпідставними та задоволенню також не підлягають.
В частині позовних вимог про скасування оскаржуваного запису, суд звертає увагу на наступне.
Частиною другою статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 85 Господарського процесуального кодексу України зокрема встановлено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Судом встановлено, що апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14 травня 2014 року у справі №44/610-б-43/145 подано в межах строку на подання апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16 червня 2014 року.
З наведеного вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14 травня 2014 року у справі №44/610-б-43/145, станом на момент вчинення оскаржуваного запису не набрала законної сили, що підтверджує відповідні доводи позивача.
Згідно частини першої статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
З аналізу вказаної правової норми вбачається, що в Єдиному державному реєстрі повинна міститись достовірна інформація про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Водночас, як встановлено судом вище, оскаржуваний запис внесено на підставі судового рішення, яке не набрало законної сили, а тому інформацію, яку він містить не можна вважати достовірною.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування запису державного реєстратора “Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення”: “30.05.2014 року, припинено, за судовим рішенням; судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, 14.05.2014, 14.05.2014, 44/610-Б-43/145, Господарський суд міста Києва”.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача внести відомості про скасування оскаржуваного запису, суд звертає увагу на наступне.
Статтею 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” зокрема передбачено, що підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.
Суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.
Дата надходження судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, а також повідомити юридичну особу про внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації її припинення.
Оскільки, судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, яке набрало законної сили відсутнє, суд приходить до висновку, що вказані позовні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного запису з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30 травня 2014 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаська птахофабрика”.
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко