ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 квітня 2016 року м. Київ № 826/26435/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів під головуванням судді Добрянської Я.І., суддів: Аблова Є.В., Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання незаконним та скасувати рішення щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, зобов'язання виплати одноразову грошову допомогу,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, яке закріплене у протоколі від 10.07.2015 р. №24, щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що становить 275600 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на наявність у нього гарантованого ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю внаслідок виконання обов'язків військової служби, реалізація якого не залежить від дати його звільнення з військової служби, з огляду на що відмова відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку допомогу є протиправною.
Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву зазначив про необґрунтованість позовних вимог, мотивуючи тим, що отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі (при чому виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми) можливим є під час повторного огляду протягом 2 років після первинного встановлення інвалідності.
Також серед іншого відповідачем здійснено посилання на абз. 3 п. 2 Постанови КМУ від 25.12.2013 р. №975, згідно якого допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. З огляду на вказані обставини, на переконання відповідача, підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до вказаного Порядку відсутні, адже пройшло більше 2 років з дня первинного встановлення інвалідності, а страхове відшкодування позивачем вже отримано.
До судового засідання представники сторін не прибули, з огляду на що суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
В силу ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також з'ясувавши позицію судів вищих інстанцій з приводу вирішення аналогічних спірних правовідносин, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позивач 02.09.2014 р. визнаний придатним до військової служби та наказом №37-м військового комісара Суворовського районного військового комісаріату призваний на військову службу під час мобілізації.
З 13.11.2014 р. знаходився на обстеженні у 61 ВМГ, де йому встановлено діагноз: неутримання калу, з яким позивача направлено до ВМКЦ Південного регіону.
З 17.11.2014 р. позивач перебував на лікуванні в проктології, де йому встановлено діагноз: рак середнєампулярного відділу прямої кишки рТ3N0M0G2, ІІВ ст. ІІ клін. група.
27.05.2015 р. військово-лікарською комісією встановлено, що у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане із захистом Батьківщини, позивач не придатний до військової служби із виключенням з військового обліку.
Згідно наявної у справі довідки від 31.03.2015 р. №113 Військової частини - Польова пошта НОМЕР_1 позивач в період з 24.09.2014 р. по 13.11.2014 р. безпосередньо брав участь в анти терористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО в складі цієї частини, яка безпосередньо зарахована до сил та засобів, які беруть участь в АТО на території Донецької та Луганської областей в секторі «М».
06.04.2015 р. Медико-соціальною експертною комісією присвоєно позивачу другу групу інвалідності, що підтверджується довідкою серії 10 ААВ №753824, копію якої позивачем надано до суду.
08.04.2015 р. позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_2 про встановленні інвалідності 2 групи (копія посвідчення наявна у справі).
З метою отримання одноразової грошової допомоги позивач через Одеський обласний військовий комісаріат подав на розгляд Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України (далі - Комісія) заяву про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму з огляду встановлення інвалідності ІІ групи у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби.
Листом від 22.07.2015 р. ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача про направлення всіх документів позивача до Департаменту фінансів Міністерства оборони України на Комісію, протоколом якої від 10.07.2015 р. №24 вказані документи розглянуті без реалізації.
Як встановлено судом, п. 178 протоколу від 10.07.2015 р. №24 комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, витяг з якого надано відповідачем до суду, ОСОБА_1 , звільненому 26.05.1999 р. та якого 21.04.1999 р. під час первинного огляду органами медичної соціальної експертної комісії визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серії 2-18 ОА 060470 від 21.04.1999 р.), а під час повторного огляду 06.04.2015 р. - інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 10 ААВ №753824 від 06.04.2015 р.), відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на час первинного встановлення інвалідності у 1999 р. діяла стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачала державне обов'язкове державне особисте страхування та не передбачала виплати одноразової грошової допомоги, з огляду на що позивача за захистом порушених прав звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представників сторін, а також вивчивши позицію судів вищих інстанцій з приводу аналогічних спорів, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підпунктом 4 п. 2 ст. 16 Закону передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, в тому числі, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
При цьому, розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи становить суму 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (п."б" ч.1 ст. 16-2 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядок № 499).
В той же час постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено новий Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).
Відповідно до п. 3 Постанови № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 1 п. 6 Постанови № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми (п.8 Постанови №975).
Таким чином, днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб, є 06.04.2015 р., оскільки ця дата зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії як час, з якого позивачу при повторному огляді встановлена ІІ група інвалідності.
На переконання суду, дія постанови № 975 поширюється на позивача, оскільки вона набрала чинності з 24.01.2014, а інвалідність ІІ групи встановлена з 06.04.2015 р. під час повторного огляду. При цьому, необґрунтованими є доводи відповідача стосовно того, що дія даної постанови поширюється тільки на осіб, які отримали первинно інвалідність після 01.01.2014 р., оскільки даний нормативний акт таких обмежень не містить.
Також, слід відзначити, що отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
Враховуючи вказане, позивач отримав право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги з 06.04.2015 р., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №975.
Разом з тим відповідно до п. 4.8 Наказу № 530 від 14.08.2014 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (далі - Наказ №530), висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Згідно п. 13 Постанови № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
При цьому за змістом абз. 7 п. 4.7 Наказу № 530 керівником уповноваженого органу, який подає висновок до Департаменту фінансів Міністерства оборони України стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності особі, звільненій з військової служби (зборів, резерву) є обласний військовий комісар за місцем проживання такої особи. Вказане також випливає із додатку 13 до цього Наказу.
Департамент фінансів Міністерства оборони України згідно Наказу Міністерства оборони України від 21.01.2013 р. № 33 є структурним підрозділом апарату Міністерства оборони України, діяльність якого спрямовує та контролює безпосередньо Міністр оборони України. Таким чином, виконавчим органом, через який Міністр здійснює свої повноваження як розпорядника бюджетних коштів є саме Департамент фінансів Міністерства оборони України.
Зазначена обставина також підтверджується наказом Міністерства оборони України «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2015 рік» від 12.02.2015 р. №60, чинним на час звернення позивача, (наказ діє до видання наказу Міністерства оборони України «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2016 рік»). Так, відповідно до наказу №60 на Департамент фінансів Міністерства оборони України покладено функції складання фінансової та бюджетної звітності та інші питання, пов'язані із розпорядженням бюджетними коштами.
Разом з тим, як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013 р. К/9991/46195/11 (номер рішення в ЄДРСР 30437561), рішення про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю військовослужбовців, приймає вищий орган у відповідності, а саме Департамент фінансів Міністерства оборони України.
Таким чином, дослідивши наявні у справі матеріали, а також вивчивши позицію сторін у справі, суд, зважаючи на суспільно-політичний обов'язок захисту та підтримки учасників бойових дій в зоні Антитерористичної операції на Сході України, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на наведене, а також беручи до уваги здійснений судом аналіз законодавчих положень, та насамперед задля повного захисту інтересів позивача у даній справі, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 відповідно до Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975.
Відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ч. 2).
Враховуючи вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати п. 178 протоколу від 10.07.2015 р. №24 комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975 Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
4. Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що становить 275600 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот гривень).
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
Головуючий суддя Я.І. Добрянська
Судді Є.В. Аблов
А.С. Мазур