Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
27 квітня 2016 року справа №805/3477/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у адміністративній справі № 805/3477/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати останнього повторно розглянути заяву позивача щодо визнання заборгованості ПАТ «ВАВК» зі сплати єдиного внеску в сумі 4464576, 93 грн. (станом на 30.06.2015 року) безнадійною та списання її у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, та прийняти обгрунтоване законне рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01 липня 2015 року відповідачем складено вимогу за № Ю-605-25 про сплату позивачем боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 4 464 576, 93 грн. Вказана вимога оскаржена позивачем до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області. Одночасно із оскарженням, позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання безнадійною та списання недоїмки зі сплати єдиного внеску. 28 липня 2015 року позивачем отримано відповідь від відповідача, за якою ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» було повідомлено про відмову в задоволені вказаної заяви через відсутність законних підстав для визнання заборгованості підприємства зі сплати єдиного внеску у сумі 4 513 735, 40 грн. (станом на 22.07.2015 року) безнадійною та списання у порядку передбаченому Податковим кодексом України. Позивач вважає вказану відмову незаконною, оскільки з квітня 2014 року підприємство перебуває на території проведення антитерористичної операції та має сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, в якому засвідчується настання для нього обставин непереборної сили з 1 липня 2014 року. На думку позивача відповідно до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» має достатні правові підстави для визнання безнадійною та списання недоїмки зі сплати єдиного внеску.
За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Волноваському районі Голововного управління Міндоходів у Донецькій області щодо відмови у визнанні заборгованості Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» зі сплати єдиного внеску в сумі 4 464 576, 93 грн. (станом на 30.06.2015 року) безнадійною та списання її у порядку передбаченому Податковим кодексом України.
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Волноваському районі Голововного управління ДФС у Донецькій області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (вих. № 667 від 14.07.2015 року) щодо визнання заборгованості публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» по сплаті єдиного внеску в сумі 4 464 576, 93 грн. (станом на 30.06.2015 року) безнадійною та списання у порядку передбаченому Податковим кодексом України та прийняти обґрунтоване законне рішення.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи місцезнаходження ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», а також факт отримання позивачем сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, в якому засвідчується настання для ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» обставин непереборної сили з 1 липня 2014 року, відповідно до пункту 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» позивач має достатні правові підстави для списання недоїмки по сплаті єдиного внеску, як безнадійного податкового боргу.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неможливість списання податкового боргу щоквартально у відповідності до норм Податкового кодексу України, оскільки був відсутній діючий перелік населених пунктів, де проводилася антитерористична операція. Зазначає, що питання розташування ДПІ у Волноваському районі, як органу доходів і зборів, на території населених пунктів, визначених відповідним переліком, судом першої інстанції не досліджувалось.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач є юридичною особою та зареєстрований за адресою: 85721, Донецька обл., Волноваський район, селище міського типу Володимирівка, вул. Заводська, 1, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ та знаходиться на обліку у відповідача, як платник єдиного внеску (а.с. 32-33).
Відповідачем прийнято вимогу про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску від 01.07.2015 року № Ю-605-25 у розмірі 4464576, 93 грн. позивачем ( а.с. 11).
Оскаржувану вимогу надіслано позивачу до виконання та отримано останнім 07.07.2015 року( а.с. 12).
Позивач звернувся до відповідача із заявою № 667 від 14 липня 2015 року про визнання безнадійною та списання недоїмки зі сплати єдиного внеску (а.с.16-18) та оскаржив вимогу № Ю-605-25 від 01.07.2015 року до Головного управління ДФС у Донецькій області ( а.с. 13-15).
28 липня 2015 року позивачем отримано відповідь відповідача від 22.07.2015 року вих. № 5469/10/05-33-25-20-7, якою ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» повідомлено про відмову в задоволені вказаної заяви через відсутність законних підстав для визнання заборгованості підприємства зі сплати єдиного внеску безнадійною (а.с. 19-20).
При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
За приписами пункту 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 року № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:
якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;
якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Відповідно до статті 101 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 (надалі Порядок № 577) затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку № 577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном "безнадійний" розуміється:
101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; 720 днів перебуває у розшуку;
101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;
101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатми розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформлюється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.
Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Пунктом 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року, визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 року у справі № К/800/19383/15 клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року задоволено та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року у справі № К/800/19383/15 задоволено частково касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».
Як зазначалось раніше, місцезнаходження позивача: Донецька обл., Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Заводська, 1 та останній знаходиться на обліку у відповідача, місцезнаходження якого також входить до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція згідно Переліку, а саме Донецька обл., м. Волноваха.
Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 11 цього Закону внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-4 (на час винесення вимоги) такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
З огляду на викладене, встановлено, що положення, передбачені п. 9- 4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених статтею 6 цього Закону, поширюються на позивача як платника єдиного внеску.
Матеріалами справи також підтверджено, що позивач звертався до Донецької торгово-промислової палати щодо засвідчення форс-мажорних обставин та отримав Сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили від 05.09.2014 року № 2887/05-4, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 1 липня 2014 року позивачу при здійсненні ним господарської діяльності на території Донецької області ( а.с. 22-23).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що позивач звільняється від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану згідно вимог Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Посилання відповідача щодо неможливості списання податкового боргу щоквартально у відповідності до норм Податкового кодексу України, оскільки був відсутній діючий перелік населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, колегія суддів не приймає та зазначає, що встановлене законом право не може бути обмежене не своєчасним прийняттям (або зупиненням його дії) органом виконавчої влади Порядку.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до відповідача із заявою № 667 від 14 липня 2015 року про визнання безнадійною та списання недоїмки зі сплати єдиного внеску (а.с.16-18).
28 липня 2015 року позивачем отримано відповідь відповідача від 22.07.2015 року вих. № 5469/10/05-33-25-20-7, якою ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» повідомлено про відмову в задоволені вказаної заяви через відсутність законних підстав для визнання заборгованості підприємства зі сплати єдиного внеску безнадійною (а.с. 19-20).
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що на момент звернення позивача до податкового органу з зазначеною заявою, вимога про сплату боргу вже була прийнята відповідачем, не скасовувалась в передбаченому законом порядку та породжувала певні юридичні наслідки, а саме обов'язок сплати нарахованої суми боргу. А тому таке звернення позивача з заявою до податкового органу про списання боргу є передчасним та не підлягаючим задоволенню, отже позивач повинен повторно звернутися із даною заявою вже після скасування спірної вимоги, з дотриманням положень податкового законодавства.
Розгляд даного питання відноситься до функціональних обов'язків податкового органу, а тому судовий орган не може підмінювати сбою орган до компетенції якого відноситься вирішення цього питання, тобто перевищувати свої дискреційні повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача підлягає скасуванню вимога про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 30.06.2015 року у розмірі 4464576, 93 грн.
Таким чином, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Разом з тим, 26 квітня 2016 року до суду надійшла заява від Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про відмову від адміністративного позову.
Позивач зазначає, що актуальність судового захисту порушеного права ПАТ «ВАВК» на розгляд податковою інспекцією заяви позивача про визнання заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 4464576, 93 грн. (станом на 30.06.2015 року) безнадійною та списання її у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, а також повторного її розгляду та прийняття рішення-встратило інтерес для позивача та свою актуальність через сплив великого проміжку часу, а також через зміну фактичних обставин у взаємовідносинах із відповідачем.
Додатково зазначає що рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області скасовано вимогу відповідача від 01.07.2015 року № Ю-605-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 4464576, 93 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
Згідно з ч. 3 ст. 157 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Підстав для не прийняття відмови від позову судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області- задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у адміністративній справі № 805/3477/15-а - скасувати.
Заяву Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» про відмову від адміністративного позову - задовольнити.
Провадження у справі № 805/3477/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В.Жаботинська
Судді І.А.Васильєва
Е.Г.Казначеєв