21 квітня 2016 рокусправа № 808/8306/15
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом Відділу культури і туризму Бердянської районної державної адміністрації у Запорізькій області до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування рішення, -
05 жовтня 2015 року позивач Відділ культури і туризму Бердянської районної державної адміністрації у Запорізькій області (далі по тексту - Відділ культури і туризму Бердянської РДА у Запорізькій області) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту - Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) про скасування рішення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року адміністративний позов Відділу культури і туризму Бердянської РДА у Запорізькій області до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування рішення задоволений.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржила її в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було з порушенням вимог ч. 3 ст. 187 КАС України, зокрема: апелянтом Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в апеляційній скарзі не зазначено чи бажає представник апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, а також з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, оскільки апелянтом Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень (клопотання апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про звільнення апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, суддею не задоволено).
Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року апеляційна скарга Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року залишена без руху, у зв'язку з не відповідністю вимогам ст. 187 КАС України та апелянту Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області надано строк до 20 квітня 2016 року на їх виправлення, а саме: апелянту Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області пропонувалось в строк до 20 квітня 2016 року повідомити суду апеляційної інстанції чи бажає представник апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, а також надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень на суму 1339 грн. 80 коп. на підтвердження сплати судового збору.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області - Марченко 08 квітня 2016 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року в строк до 20 квітня 2016 року виконана апелентом Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області не в повному обсязі, зазначені недоліки апелентом Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в строк до 20 квітня 2016 року усунені частково, з яких вбачається наступне.
19 квітня 2016 року (відповідно до штемпеля на копії поштового конверту, клопотання Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області відправлено 13 квітня 2016 року) від апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання на усунення, на думку апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, недоліків апеляційної скарги відповідно до змісту якого, на виконання вимог ч. 3 ст. 187 КАС України, апелянтом Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області повідомлено суду апеляційної інстанції про розгляд даної справи без участі апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.
Разом з тим, в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, апелянтом Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області до апеляційної скарги знов ж таки не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень.
Натомість, 19 квітня 2016 року від апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло повторне клопотання про відстрочення апелянту Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вказуючи, що апелянт Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області має скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках.
Розглянувши повторне клопотання апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 19 квітня 2016 року, про відстрочення апелянту Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши повторно наведені у ній підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.
Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, органи Державної фіскальної служби були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування для сплати судового збору є безпідставними.
З огляду на викладене, апелянт Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Посилання апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в своєму клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 19 квітня 2016 року, на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.
Водночас, апелянтом Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі та жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору, як на підставу для відстрочення сплати судового збору.
Суддя критично оцінює повторно надане апелянтом Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області клопотання, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 19 квітня 2016 року, про відстрочення апелянту Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, повторно наведені в клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 19 квітня 2016 року, підстави для відстрочення сплати судового збору не є поважними, у зв'язку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 18 лютого 2016 року.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
При цьому звертаю увагу апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на тому, що клопотання, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 19 квітня 2016 року, про відстрочення апелянту Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вже було заявлено апелянтом Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області при поданні апеляційної скарги із зазначенням аналогічних причин неможливості сплати судового збору та було залишено суддею без задоволення, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 18 лютого 2016 року.
Клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу суду апеляційної інстанції станом на 21 квітня 2016 року не надійшло.
Враховуючи наявність вказаних недоліків, відсутність документа про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень на суму 1339 грн. 80 коп. на підтвердження сплати судового збору станом на 21 квітня 2016 року, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишили без руху.
За таких обставин апеляційна скарга Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у даній адміністративній справі вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.
Керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Відділу культури і туризму Бердянської районної державної адміністрації у Запорізькій області до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування рішення - вважати неподаною та повернути апелянту Бердянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Суддя Т.С. Прокопчук