Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
27 квітня 2016 року справа №805/2448/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Васильєвої І.А.
суддів: Ханової Р.Ф., Казначеєва Е.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі № 805/2448/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення № 0009921702/9258 від 28 квітня 2015 року, -
18 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (далі - позивач, ТОВ «КЗЕМ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ДПІ у м. Краматорську, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення № 0009921702/9258 від 28 квітня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 19 617,48 грн. (арк. справи 4-6)
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року наведений адміністративний позов задоволено, скасовано вищенаведене рішення ДПІ у м. Краматорську № 0009921702/9258 від 28 квітня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 19 617,48 грн. (арк. справи 35-39).
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції відповідач (далі - апелянт, ДПІ у м. Краматорську) подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що на виконання пункту 93 розділу VIIІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, визначені частиною 4 статті цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилась антитерористична операція звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. При цьому підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за місцем обліку у довільній формі, не пізніше 30 календарних днів, наступних за днем закінчення АТО.
Але роз'ясненнями Державної фіскальної служби України від 05 грудня 2014 року № 13656/7/99-99-17-03-01-17 щодо однозначного тлумачення та застосування норм Закону № 1669 встановлено, що: платники, які продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування» № 2464 від 8 липня 2010 року функції. До того ж позивач продовжує здійснювати господарську діяльність, нараховувати та сплачувати заробітну плату, отже повинен виконувати усі вимоги, встановлені вищенаведеним Законом № 2464 функції. При цьому станом на час подання апеляційної скарги перелік населених пунктів, на території яких здійснюється АТО є невизначеним.
З урахуванням викладеного апелянт просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «КЗЕМ» (арк. справи 41-44).
27 квітня 2016 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні за відсутності їх представників (арк. справи 83-84).
До того ж, під час розгляду даної адміністративної справи судом ухвалою від 27 квітня 2016 року за клопотанням відповідача, у зв'язку з реорганізацією ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, замінено первісного відповідача - Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на його правонаступника Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.
З урахуванням викладеного суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ЄДРПОУ 3794427 за адресою: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 10-В (арк. справи 33-34) та як платник єдиного внеску перебуває на обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, правонаступником якої є відповідач, ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, та не заперечується сторонами, ТОВ «КЗЕМ» 17 грудня 2014 року надісланий електронною поштою на адресу відповідача звіт за листопад 2014 року (від 17 грудня 2014 року № 14158616558), в якому позивачем самостійно визначені до сплати зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 95 267,42 грн. за листопад 2014 року із терміном сплати - 22 грудня 2014 року (арк. справи 18).
ТОВ «КЗЕМ» зазначена вище сума недоїмки за листопад 2014 року у розмірі 95 267,42 грн. сплачена у повному обсязі 8 квітня 2015 року, що відображено в картці особового рахунку підприємства (арк. справи 19-24) та не заперечується сторонами.
На підставі викладеного 28 квітня 2015 року ДПІ у м. Краматорську прийнято рішення № 0009921702/9258, яким до ТОВ «КЗЕМ» за період з 23 грудня 2014 року по 08 квітня 2015 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовані штрафні санкції та нарахована пеня на загальну суму у розмірі 19 617,48 грн., з яких: штраф у розмірі 9 526,75 грн. (10% від своєчасно не сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та пеня в розмірі 10 090,73 грн. (0,1% від суми недоїмки) (арк. справи 7, 15). Згадане рішення спрямовано податковою інспекцією на адресу позивача, та отримано уповноваженою особою ТОВ «КЗЕМ» 03 червня 2015 року, що підтверджується підписом представника ТОВ «КЗЕМ» у відмітці про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. справи 17).
Як вказувалось судом вище, товариство не погодившись із даним рішенням звернулось до суду першої інстанції із адміністративним позовом про його скасування, судом першої інстанції задоволені вимоги позивача та скасовано вищенаведене рішення контролюючого органу, проте, податкова інспекція не погодившись із вказаним рішенням подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція у відповідності до ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а також Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, а обов'язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виник за позивачем раніше (у листопаді 2014 року). При цьому станом на час подання апеляційної скарги перелік населених пунктів, на території яких здійснюється АТО є невизначеним.
Таким чином спірним питанням в даній справі є звільнення суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції від сплати штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 23 грудня 2014 року по 08 квітня 2015 року, та як наслідок, правомірність винесення відповідачем спірного рішення від 28 квітня 2015 року ДПІ у м. Краматорську прийнято рішення № 0009921702/9258.
З приводу викладеного суд зазначає.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).
Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
До того ж, наведеним Законом внесено зміни до Закону № 2464-VI та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VIІ, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
ПРИ цьому підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало м. Краматорськ, яке відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є основним місцем реєстрації ТОВ «КЗЕМ» (арк. справи 33-34).
Не можна залишити поза увагою і той факт, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), м. Краматорськ також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (п. 16).
Отже з наведеного вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску (штрафів та пені) з 14 квітня 2014 року, за наявності поданої ним:
1. до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі заяви про звільнення від сплати платежів (не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення АТО);
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач звернувся 05 листопада 2014 року за вихідним № 263 із заявою про звільнення від виконання обов'язків по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення проведення АТО, про що є відмітка про отримання (арк. справи 25). Тобто, заява подана позивачем не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, як визначено Законом № 2464 для сплати зобов'язань по єдиному внеску.
Проте Листом від 26 листопада 2014 року № 20/08/10/05-15-17-02 ДПІ у м. Краматорську надано відповідь в якій зазначено, що у зв'язку із зупиненням Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року дії Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», положення п. 9-3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VIII не можуть бути застосовані до визначення у встановленому законодавством порядку остаточного переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (арк. справи 26).
Крім того, 22 березня 2016 року позивач звернувся до Торгово-промислової палати (Краматорського відділення) з відповідною заявою за № 26 про засвідчення ТОВ «КЗЕМ» на підставі статті 10 та статті 141 Закону № 1669 форс-мажорних обставин у зв'язку з неможливістю сплатити підприємством єдиного соціального внеску та штрафних санкцій у період проведення АТО (арк. справи 70), але листом від 08 квітня 2016 року № 32/09.12-15.09 отримав відповідь від ТПП (Краматорське відділення) про відмову в підтвердженні настання обставин непереборної сили та надання відповідного сертифікату, оскільки Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» частиною 2 статті 6 звільнив платників єдиного внеску від невиконання обов'язків щодо такої сплати з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО за наявністю їх в Переліку населених пунктів, на території яких проводиться АТО (арк. справи 77).
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, а також усі залежні від нього дії для того, щоб по-перше: сплатити наявну за ним самостійно визначену до сплати суму єдиного внеску, а тому на підставі вищевикладених обставин податковий орган у період з 14 квітня 2014 року не повинен був виносити 28 квітня 2015 року рішення № 0009921702/9258 про застосування штрафних санкцій та пені за період з 23 грудня 2014 року по 08 квітня 2015 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальному розмірі 19 617,48 грн., а тому у даному випадку належною підставою для захисту прав позивача є саме визнання судом незаконним та скасування вищенаведеного рішення контролюючого органу № 0009921702/9258 від 28 квітня 2015 року. З урахуванням чого колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі № 805/2448/15-а, - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі № 805/2448/15-а, - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя: І.А.Васильєва
Судді Р.Ф. Ханова
Е.Г. Казначеєв