ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 квітня 2016 року № 826/23377/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни
провизнання протиправними дій, рішення, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - Відповідач-2), в якому з урахуванням поданих уточнень просив суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-2 про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" №350742 від 28.05.2015 р. (операції з внесення 28.05.2015 року грошових коштів на рахунок НОМЕР_1);
2. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача-2 щодо не внесення позивача до переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" №350742 від 28.05.2015 р.;
3. Зобов'язати Відповідача-2 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про Позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
4. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити Позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що його безпідставно не було включено до переліку вкладників, так як Позивач має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.
Представник Відповідача-1 в судове засідання 17.02.2016 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Подав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позову.
Враховуючи неявку представника Відповідача-1, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка або експерта, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
28.05.2015 р. між ОСОБА_1 та ПАТ "Український професійний банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Стандарт" № 350742, відповідно до якого, банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 149 500,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 28.08.2015 р. та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
Грошові кошти за вищевказаним договором у розмірі 149 500 грн. було перераховано Позивачем 28.05.2015 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції №23053625.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 27.05.2015 р. № 348 "Про віднесення ПАТ «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 27.05.2015 р. прийнято рішення № 107 про запровадження з 29.05.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Український професійний банк».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Український професійний банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Український професійний банк» запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 р. по 28.08.2015 р.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 28 серпня 2015 р. № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 28 серпня 2015 року № 158, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УПБ» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з даним рішенням з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», визначені статтями 37 та 38, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіній Любові Олександрівні строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 30 серпня 2016 року включно.
Листом №01-10/4087 від 27.08.2015 р. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіна Любов Олександрівна повідомила Позивача про те, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу від 28.05.2015р. №350742 та операції з внесення 28.05.2015р. грошових коштів на рахунок НОМЕР_1 є нікчемними.
Вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 3 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 2 - ч. 4 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Уповноважена особа Фонду: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З матеріалів справи чітко вбачається, що операція за рахунком, відкритим на ім'я Позивача здійснена 28.05.2015 року, тобто у період, коли діяла Постанова Національного банку України від 30.04.2015 року № 293/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», відповідно до якої в діяльності Банку діяло обмеження не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Вищенаведені обставини свідчать про те, що перерахування коштів на рахунок Позивача було здійснено з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, керуючись статтями 69-71, 94,160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.О. Іщук