Головуючий у 1 інстанції - Козлов Д.О.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
27 квітня 2016 року справа № 265/539/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:головуючого Шишова О.О., суддів Міронової Г.М., Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 01 березня 2016 р. у справі № 265/539/16-а (головуючий І інстанції Козлов Д.О.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про перерахунок пенсії ,-
ОСОБА_2 (далі - позивач,апелянт) звернулась до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області (далі відповідач) про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язати провести перерахунок пенсії позивачки із врахуванням її стажу в районах Крайньої Півночі з 10 серпня 1984 року по 4 червня 1990 року як пільгового з районним коефіцієнтом 1,6, починаючи з 8 січня 2010 року.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя донецької області від 01 березня 2016 року у справі № 235/539/16-а в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2, перебуває на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя з 8 січня 2010 року, отримуючи пенсію за віком, яка відповідно до копії трудової книжки працювала з 10 серпня 1984 року по 4 червня 1990 року на Південно-Якутській геологорозвідувальній ПГО «Якутськгеологія» (район Крайньої Півночі) нормувальником та інженером з нормування праці на підставі відповідних наказів, та яка була звільнена за власним бажанням (а. с. 4).
При цьому з розрахунку стажу роботи позивачки вбачається, що період роботи ОСОБА_2 з 10 серпня 1984 року по 4 червня 1990 року не було зараховано їй як пільговий стаж 1 рік за 1 рік 6 місяців (а. с. 7).
15 січня 2016 року позивачка звернулась із заявою до представників відповідача із вимогою зарахувати їй, як пільговий стаж, період її роботи в районах Крайньої Півночі з 10 серпня 1984 року по 4 червня 1990 року з моменту призначення пенсії, а саме з 08.01.2010 року, однак отримала відмову у проведені перерахунку її пенсії на підстав відсутності підтвердження набуття позивачкою права на пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі (а. с. 8).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі в порушення п.5 ч.1 ст.107 КАС України не з'ясував чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
При вирішенні питання щодо поважності/неповажності пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.
Відповідно до п. 9 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Як вказувалось раніше, з позовом до суду позивач звернувся 01.02.2016 року, хоча ставить питання про порушення його прав з моменту призначення пенсії, а саме з 08.01.2008 року.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячно пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою в порядку Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» з проханням сплатити певну суму грошей (виконати вимоги закону тощо) не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
За частиною 3 статті 162 КАС України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
За частиною 1 статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, у разі якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 08.01.2010 року по 31 липня 2015 року скасувати а позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 155, 162, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 01 березня 2016 р. у справі № 265/539/16-а -задовольнити частково.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 01 березня 2016 р. у справі № 265/539/16-а 5-скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про перерахунок пенсії за період з 08.01.2008 року по 31 липня 2015 року - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: О.О.Шишов
Г.М.Міронова
О.О.Чебанов