номер провадження справи 30/91/15
18.04.2016 Справа № 908/2664/15
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк” (71101, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Кабельників, 138-А)
до відповідача: Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд.97)
про визнання прав на грошові кошти та стягнення 49625,74 грн.,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1, директор на підставі протоколу №7 від 22.11.2013 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3310 від 19.09.2014 р.;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Почерк” м.Бердянськ звернулось з позовом до Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради про визнання прав на грошові кошти, що перебувають на розрахунковому рахунку КП «Бердянськводоканал» та стягнення 49625,74 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 20, 139 ГК України, ст.ст. 177, 1212 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що за весь час взаємовідносин позивач сплачував на користь відповідача грошові кошти за Договором, але послуги в повному обсязі не отримувалися, що призвело до утворення переплати в сумі 49625,74 грн. в період з 09.04.2012 р. по 08.04.2015 р., що є різницею між оплатою та фактично наданими послугами. За поясненнями позивача, на адресу КП «Бердянськводоканал» з боку ТОВ «Почерк» щомісячно надсилалися Акти знімання показників водолічильників та визначення фактичного збросу у каналізацію, Акти приймання-передачі води для виготовлення льоду, Акти списання, Акти виготовлення льоду, а також розрахунки скидів за спірний період. Проте, як зазначає позивач, відповідачем, в порушення п.5.30 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв. наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, здійснювалося нарахування об'ємів споживання та плати за 100% стоків. Також позивач відзначає, що у направленій на адресу відповідача листом від 24.03.2015 р. вимозі про повернення у добровільному порядку зайво сплачених коштів було відмовлено листом від 26.03.2015 р.
Ухвалою господарського суду від 20.04.2015 р. порушено провадження у справі №908/2664/15, присвоєно справі номер провадження 30/91/15, розгляд якої призначено на 28.05.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті. В судовому засіданні 28.05.2015 р. судом на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 19.06.2015р.
Ухвалою від 19.06.2015 р. провадження у справі було зупинено до набрання чинності рішення у справі № 908/369/15-г за позовом КП “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк” про стягнення заборгованості за договором № 224 від 01.06.2011р. Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.03.2015 р. у позові відмовлено. Донецький апеляційний господарський суд постановою від 23.06.2015 р. рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.
На підставі ст. 79 ГПК України, ухвалою суду від 23.07.2015 р. провадження у справі №908/369/15-г поновлено та призначено до розгляду на 05.08.2015 р.
Ухвалою від 05.08.2015 р. строк розгляду справи продовжено на підставі ст. 69 ГПК України, судове засідання відкладено до 19.08.2015 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 р. у справі №908/2664/15 з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, та задля роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд визнав за необхідне призначити судову економічну експертизу. Провадження у справі зупинено до отримання результатів судової будівельно-технічної експертизи.
За клопотанням експерта, у зв'язку з необхідністю погодження строку проведення експертизи та витребування від сторін наведених експертом документів, ухвалою від 05.10.2015 р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 15.10.2015 р. У сторін витребувані експертом документи в повному обсязі згідно наведеного переліку.
Ухвалою суду від 15.10.2015 р. клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів та погодження строку проведення експертизи задоволено, погоджено строк проведення судової економічної експертизи та визначено, що зазначений строк може перевищувати 90 календарних днів. Матеріали справи направлено на дослідження експерта. Провадження у справі № 908/2446/15 зупинено до отримання результатів судової економічної експертизи.
05.04.2016 р. канцелярією господарського суду Запорізької області отримано від Дніпропетровського Науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №908/2664/15 та Висновок судово-економічної експертизи № 4432/4433-15 від 29.02.2016 р.
Ухвалою від 05.04.2016 р. провадження у справі поновлено з 18.04.2016 р., розгляд справи призначено на цю ж дату.
В судовому засіданні за письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позові та наданих суду додаткових поясненнях. За доводами позивача, кількість стоків розраховує підприємство, про що складає та направляє водоканалу відповідний акт. Наголошує на тому, що підприємство не могло скинути у каналізацію таку кількість води, так як з урахуванням технологічних потреб частина об'єму отриманої води використана на виготовлення льоду для підтримання низької температури виловленого водного біологічного ресурсу для подальшого його перероблення. За розрахунком позивача, розмір надлишково перерахованих коштів за послуги, які не було надано підприємству, складає 49625,74 грн.
Також, у судовому засіданні та у наданих суду поясненнях позивач просить прийняти до уваги висновки експерта у даній справі та факти, встановлені у рішеннях господарського суду Запорізької області по справах № 908/3974/14 від 17.12.2014 р. та № 908/3938/14 від 17.06.2015 р., якими у задоволенні позовних вимог КП «Бердянськводоканал» про стягнення коштів за надані послуги відмовлено.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, наголошує на тому, що кількість стоків за умовами спірного договору повинна дорівнювати кількості отриманої води.
У наданих суду поясненнях відповідач зазначає наступне. Протягом спірного періоду з 09.04.2012 р. по 08.04.2015 р. ТОВ «Почерк» нараховувалася плата за користування централізованим постачанням та водовідведенням в спосіб, передбачений договором та законодавством про питне водопостачання та водовідведення, а саме: п. 1.1, п. 2.12, п. 3.4 Договору; п. 3.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв. наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, кількість стічних вод, що надходили до каналізації визначалась за кількістю води, яка надходила з комунального водопроводу або місцевих та власних джерел згідно з показаннями водолічильників. До матеріалів справи відповідачем надано копію односторонньо підписаного акта звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 16.03.2015 р., згідно з яким за даними КП “Бердянськводоканал” за позивачем рахується заборгованість по договору в сумі 13306,01 грн. Також, відповідач не погоджується із зазначеної позивачем сумою оплати та вказує, що особисто ТОВ «Почерк» сплачено за спірний період 54883,40 грн., а інші кошти надійшли від ПП «Група науково-промислових досліджень», ТОВ «Барк» за договором сумісної діяльності від 30.05.2012 р., сторони якого КП «Бердянськводоканал» не відомі. Просить в позові відмовити.
В наданих до початку судового засідання письмових поясненнях відповідач також вказує на те, що акти за період з березня 2012 р. по липень 2014 р. було підписано з боку позивача без зауважень, оплата підтверджує відсутність заперечень з його боку. Акти за період з 26.08.2014 р. по 16.03.2015 р. складені відповідно до вимог п. 2.10, п. 2.11, п. 4.4 Договору і є дійсними. В свою чергу, надані позивачем до матеріалів справи акти знімання показів водолічильників та визначення фактичного зброду у каналізацію за період з 16.05.2012 р. по 16.03.2015 р. не підписані з боку відповідача і не можуть вважатися первинними документами. Крім того, звертає увагу на різницю у даті знімання показів лічильників, позивачем - 15 числа кожного місяця, а відповідачем - 23 числа кожного місяця (січень-червень 2012 р.), 26 числа кожного місяця (липень 2012 р. - вересень 2014 р.), 16 числа кожного місяця (жовтень 2014 р. - березень 2015 р.). З висновками експерта не погоджується та відзначає неточності у розрахунках, зокрема, неврахування залишку боргу ТОВ «Почерк» станом на 01.03.2012 р. в сумі 40443,83 грн., який сплачено до травня 2012 р. (у спірний період).
В судовому засіданні 18.04.2016 р. справу розглянуто по суті спірних правовідносин, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.06.2012 р. між Комунальним підприємством “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради (виконавець, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Почерк” (абонент, відповідач по справі) укладений договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 224 (надалі - Договір), за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання забезпечувати об'єкти Абонента питною водою, яка відповідає державним санітарним нормам та правилам “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10) або дозволу Держспоживстандарту України, виданого на підставі висновку Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, згідно з Графіком водопостачання в об'ємі встановленого ліміту, а також приймати від нього стічні води в об'ємі встановленого ліміту та в межах встановлених допустимих концентрацій заборонених речовин у стічних водах. У випадках, передбачених законодавством, виконавець надає вказані послуги із дотриманням тимчасових норм споживання, а також режиму надання, які затверджені уповноваженими органами (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 1.2 Договору абонент бере на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, виконувати усі приписи Виконавця, направлені на поліпшення якості обліку наданих послуг, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також виконувати інші умови цього договору та нормативних актів стосовно водопостачання та водовідведення.
Пунктом 2.15.1 Договору передбачено обов'язок виконавця забезпечувати абонента змішаним водопостачанням, а пунктом 2.17.3 Договору - обов'язок абонента своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання.
У відповідності до пункту 2.10 Договору знімання показань водолічильників представником виконавця здійснюється 16 числа кожного місяця і оформляється актом за участю представника абонента. Кількість води, використаної абонентом визначається за показниками повірених водолічильників (пункт 2.12 Договору).
Розділом 3 Договору передбачено централізоване водовідведення.
Пунктом 3.4 Договору визначений розрахунок кількості стічних вод та передбачено, що кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водоводу або місцевих та власних мереж за показниками водолічильників, а в разі відсутності останніх - за діючими нормами водоспоживання, або одним з методів, вказаних у пункті 3.8 Договору.
Абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати рахунки, виставлені виконавцем в установленому порядку за скид стічних вод у межах відведених нормативів (п. 3.15.12 Договору).
Згідно з пунктами 4.4-4.6 Договору об'єми поданої води та об'єми прийнятих стоків щомісячно встановлюються підписаним сторонами договору актом. Порядок визначення об'ємів наданих послуг визначається цим договором, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська. На підставі акта абоненту виставляється рахунок за надані послуги, який вручається уповноваженій особі абонента. Абонент упродовж десяти календарних днів з початку звітного періоду сплачує виконавцю суму у розмірі 50% від фактично отриманих в попередньому місяці послуг. Остаточний рахунок за отримані послуги абонент здійснює упродовж п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку. Строк дії договору до 31.12.12; з можливістю його пролонгації у разі відсутності заяви однієї зі сторін про відмову від договору (пункт 7.1 Договору).
Судом встановлено, що дія спірного договору продовжувалася сторонами і він є чинним.
Матеріалами справи підтверджується, що у період з 12.04.2012 р. по 25.03.2015 р. ТОВ «Почерк» на розрахунковий рахунок КП «Бердянськводоканал» перераховано грошових коштів за спожиту воду відповідно до рахунків в розмірі 202382,76 грн., що підтверджується наданим первинними документами (виписки по рахунку, платіжні доручення, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
За доводами позивача, виставлені відповідачем рахунки на оплату послуг сплачувалися в повному обсязі, але послуги в повному обсязі ним не отримувалися, що призвело до утворення переплати за Договором в сумі 49625,74 грн. в період з 09.04.2012 р. по 08.04.2015 р., що є різницею між оплатою та фактично наданими послугами.
24.03.2015 р. листом за вих. № 33 ТОВ «Почерк» направлено на адресу КП «Бердянськводоканал» вимогу про повернення у добровільному порядку зайво сплачених коштів.
Листом від 26.03.2015 р. за вих. № 1170 відповідачем надано відповідь, в якій зазначено про відмову у задоволенні зазначеної вимоги.
Позовні вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Почерк» прав на грошові кошти, що перебувають на розрахунковому рахунку Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради та стягнення зайво сплачених за Договором № 224 від 01.06.2011 р. коштів в сумі 49625,74 грн., є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Взаємовідносини сторін з питань водопостачання та водовідведення регулюються приписами Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002р. №2918-Ш ( далі - Закон № 2918), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв. Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, а також місцевими правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
Положеннями ст. 19 Закону України № 2918 встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим водопостачанням. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною або фізичною особою і споживачем. Порядок надання споживачам послуг з питного та водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Статтею 20 названого Закону визначено істотні умови договору про надання послуг з питного водопостачання, а саме: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України передбачений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.08. (надалі - Правила).
Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Згідно з пунктом 1.4 названих Правил приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.02 №37, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
Пунктами 3.1, 3.14 Правил передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скидання стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку; у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.
Разом з тим, пунктом 5.30 Правил визначено, що у разі коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції. Для споживачів харчової промисловості, де питна вода є не тільки напівфабрикатом, а й компонентом для виготовлення продукції, обсяг стічних вод, що надходить до централізованих мереж водовідведення, обчислюється як різниця між кількістю води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, та обсягом води, яка входить до складу продукції і не потрапляє до централізованої мережі водовідведення. Споживач надає відповідні розрахунки виробнику.
ТОВ «Почерк» згідно Статуту є підприємством сільськогосподарського значення та знаходиться у сфері впливу Міністерства агропромислового комплексу та продовольства України. Одним з основних видів діяльності підприємства є виробництво та реалізація сільгосппродукції; ловля, приймання та переробка риби і морепродуктів; виробництво (заготівля), переробка, розфасовка, замороження, зберігання і реалізація продукції сільськогосподарського, рослинного, тваринного та біологічного походження.
Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України "Про затвердження Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів" від 11.11.2005р. №623/404, технологічний процесом - сукупність технологічних операцій, які виконуються при вилученні риби та інших водних живих ресурсів з наступним виготовленням з них продукції (розробляється і затверджується користувачем відповідно до чинних ДСТУ і технічних умов), Одним із елементів технологічного процесу є охолодження та замороження водного біологічного ресурсу. Для цього підприємством виготовляється та безпосередньо використовується лід для підтримання низької температури виловленого водного біологічного ресурсу для подальшого перероблення.
Таким чином, підприємство позивача є підприємством харчової промисловості і використовує воду для виготовлення технологічної продукції (льоду).
Відповідно до п.7.2 Правил № 37 підприємства зобов'язані систематично (відповідно до місцевих Правил приймання) подавати до водоканалу інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які вони скидають до міської каналізації. Інформацію підписують керівник підприємства та особа, відповідальна за водовідведення. Керівник підприємства несе відповідальність за достовірність інформації.
Слід наголосити, що обов'язок здійснення розрахунку стічних вод в даному випадку покладений саме на Абонента, тобто позивача у даній справі.
Виконання ТОВ «Почерк» цієї вимоги підтверджено відповідними розрахунками за спірний період, про що свідчать надані до матеріалів справи акти про знімання показників водолічильників та визначення фактичного скиду у каналізацію за договором № 224 від 01.06.2011р., а також відповідними актами списання та актами приймання-передачі води для виготовлення льоду (арк. справи 45 - 219, том 2. арк. справи 53 - 86, том 5).
При цьому, відповідно до п. 5.31 Правил № 190 виробник має право шляхом обстеження на місці перевіряти подані споживачем дані про кількість та якість стічних вод, що скидаються до централізованих мереж водовідведення, відповідно до умов договору.
Водоканал не оспорює отримання за спірний період відповідних документів від ТОВ "Почерк", проте, докази надання ним своїх заперечень з цього приводу або проведення відповідних перевірок щодо наданих споживачем даних, відсутні.
Таким чином, судом встановлено, що позивач надавав у спірному періоді відповідачу розрахунки кількості використаної води на технологічні потреби з виготовлення льоду, проте такі розрахунки відповідачем не враховувалися при обчисленні вартості спірних послуг і рахунки виставлялись на оплату без врахування дійсних обсягів скинутих стоків води відповідача у спірному періоді.
Також, суд приймає до уваги, що рішенням господарського суду Запорізької області від 23.03.2015 р. у справі №908/369/15-г, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями було встановлено наступне. По-перше, ТОВ «Почерк» є підприємством харчової промисловості і використовує у своїй господарській діяльності воду, в тому числі, для виготовлення технологічної продукції - льоду. По-друге, ТОВ «Почерк» в період вересень-грудень 2014 р., січень 2015 р. (який входить до періоду дослідження у даній справі) подавалися до водоканалу розрахунки витрат води на технологічні потреби (виготовлення льоду), а тому вони повинні враховуватися при обчисленні обсягу скидів споживача, проте, водоканалом при обчисленні вартості спірних послуг та виставленні рахунків на їх оплату ці розрахунки не враховувалися. Також, встановлено, що здійснений водоканалом розрахунок обсягів та вартості отриманих послуг ґрунтується на актах, які підписані лише виконавцем, та не враховує дійсних обсягів скинутих стоків води споживачу у спірному періоді.
Донецький апеляційний господарський суд постановою від 23.06.2015 р. рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав. За результатами касаційного перегляду зазначені судові акти залишено без змін.
Факти встановленні у справі № 908/369/15-г мають приюдиційне значення та не потребують доведення при розгляді даної справи. Факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони ( ст. 35 ГПК України).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 р. у справі №908/2664/15 з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, та задля роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, судом було призначено призначити судову економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, к. 361).
На вирішення експертизи поставлені наступні питання:
- Чи відповідають за первинними бухгалтерськими документами обсяги скинутих у каналізацію залишків води, вказаних ТОВ “Почерк” у розрахунках за період з 16.03.2012 р. по 16.03.2015 р. (арк. справи 27 - 62, том 1) обсягам фактично скинутих стоків, з урахуванням кількості отриманої води та обсягом води, яка входить до складу продукції і не потрапляє до централізованої мережі водовідведення (технологічні потреби) ?
- Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ТОВ “Почерк” розмір надлишково сплачених за стоки коштів в сумі 49625 грн. 74 коп. з урахуванням отриманих у період з 16.03.2012 р. по 16.03.2015 р. обсягів води та технологічних потреб підприємства ?
За результатами проведеної експертизи судом отримано Висновок № 4432/4433-15 судово-економічної експертизи, складений 29.02.2016 р.
Ухвалою суду експерт у встановленому законом порядку попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 365, 366 КК України.
З висновку № 4432/4433-15 судово-економічної експертизи вбачається наступне.
По першому питанню, поставленому судом, експерт дійшов висновку, що за даними досліджень первинних документів - Актів про знімання показів водолічильників та визначення фактичного збросу у каналізацію, договору № 224 від 01.06.2011 р., даними бухгалтерського обліку ТОВ «Почерк» - журнали-ордери і Відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та Балансів розрахункових періодів з 16.04.2012 р. по 16.03.2015 р. по ТОВ «Почерк» документально відображено: обсяг скинутих в каналізацію залишків води у кількості 4554 куб. м., на загальну суму 36250,37 грн., з урахуванням кількості отриманої води у кількості 9941 куб. м. на суму 109084,71 грн. При цьому, відповідно до актів виготовлення льоду, актів списання ТМЦ (льоду) документально підтверджується: одержано води для виготовлення льоду в кількості 5387 куб. м., та виготовлення льоду відповідно до норми на виготовлення льоду для потреб, згідно технологічного процесу в кількості 5871,8 куб. м. за фактичною виробничою собівартістю на суму 50220,73 грн. По другому питанню експертом зазначено, що документально підтвердити заявлений у позові розмір надлишково сплачених за стоки коштів в сумі 49625,74 грн. з урахуванням отриманих у період з 16.04.2012 р. по 16.03.2015 р. обсягів води та технологічних потреб підприємства не вбачається можливим. Різниця між розміром надлишково сплачених коштів ТОВ «Почерк» та вартістю надання КП «Бедянськводоканал» БМР послуг (водопостачання та водовідведення) складає 57050,68 грн. (202385,76 грн. - 145335,08 грн.).
Згідно з приписами ст. 42 Господарського процесуального кодексу, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
При оцінці Висновку експертизи суд виходить з того, що матеріалами справи доведено, що позивач є підприємством харчової промисловості і використовує у своїй господарській діяльності воду, в тому числі, для виготовлення технологічної продукції - льоду, тому, при обчисленні обсягу скинутих стоків ТОВ «Почерк» повинні враховуватися розрахунки витрат води на технологічні потреби (виготовлення льоду), які відповідачем не враховано, що призвело до надлишкової сплаті споживачем згідно виставлених водоканалом рахунків вартості отриманих обсягів скидів за період з 09.04.2012 р. по 08.04.2015 р. Згідно висновків експертизи різниця між розміром сплачених ТОВ «Почерк» коштів та вартістю наданих послуг складає 57050,68 грн., проте, в силу приписів ч. 2 ст. 83 ГПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і може виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Враховуючи наведені норми права та з огляду на доведеність порушення відповідачем вимог 5.30 Правил, якими передбачено, що оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення зайво сплачених за Договором № 224 від 01.06.2011 р. коштів в сумі 49625,74 грн. (в межах заявленої суми), обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу, що з вимогою за вих. № 33 про повернення зайво перерахованих коштів позивач звернувся до відповідача 24.03.2015 р., що останнім не заперечується. 23.03.2015 р. водоканалом надано відповідь про не підтвердження заборгованості.
Посилання відповідача на те, що розрахунки на оплату за користування централізованим постачанням та водовідведенням здійснювалися у передбачений Договором та п. 3.14 Правил спосіб - кількість стічних вод, що надходили до каналізації визначалась за кількістю води згідно з показаннями водолічильників, судом відхиляються, оскільки з урахуванням витрат на технологічні потреби щодо виготовлення льоду позивачем ні за яких обставин не могло бути скинуто у каналізацію міста Бердянськ весь обсяг отриманої води.
Відносно доводів відповідача, що особисто ТОВ «Почерк» сплачено за спірний період 54883,40 грн., а інші кошти надійшли від ПП «Група науково-промислових досліджень», ТОВ «Барк» за договором сумісної діяльності від 30.05.2012 р., суд зазначає наступне.
Оплата коштів КП «Бердянськводоканал» за надані послуги для ТОВ «Почерк» здійснювалися підприємствами ТОВ «БАРК», ПП «ГНПД» та ДСД 30.05.12 № 1 УП/О 32972994 ПП «ГНПД» на підставі наступних договорів:
- агентський договір № 2/12 від 01.01.2012 р., укладений між ТОВ «Почерк» та ТОВ «БАРК», відповідно до якого ТОВ «БАРК» зобов'язалося сплачувати рахунки КП «Бердянськводоканал» за ТОВ «Почерк»;
- агентський договір № 3/12 від 01.02.2012 р., укладений між ТОВ «Почерк» та ПП «ГНПД», відповідно до умов якого ПП «ГНПД» зобов'язалося сплачувати рахунки КП рахунки КП «Бердянськводоканал» за ТОВ «Почерк»;
- агентський договір № 4/12 від 23.08.2012 р., укладений між ТОВ «Почерк» та ДСД 30.05.12 № 1 УП/О 32972994 ПП «ГНПД», відповідно до умов якого ДСД 30.05.12 № 1 УП/О 32972994 ПП «ГНПД» зобов'язалося сплачувати рахунки КП рахунки КП «Бердянськводоканал» за ТОВ «Почерк».
Надходження коштів від зазначених підприємств саме на оплату виставлених відповідачем ТОВ «Почерк» рахунків за договором № 224 від 01.06.2011 р. підтверджується матеріалами справи та висновками експертизи.
Інші доводи відповідача, зокрема, різних у датах знімання показів лічильників, не спростовують встановлених судом обставин та висновків щодо наявності різниці у перерахованих позивачем коштів та фактичної вартості наданих відповідачем послуг за спірний період (зайвого перерахування) у заявленій позивачем сумі.
Щодо заявлених позовних вимог про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Почерк» прав на грошові кошти, що перебувають на розрахунковому рахунку Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, суд у зазначеній вимозі відмовляє через необґрунтованість.
Приписами ч. 2 ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб. Згідно зі ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до приписів статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Підставою такого позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого права на майно, що може підтверджуватися правовстановлюючими документами або будь-якими іншими доказами приналежність позивачу спірного майна. Таким чином, приписи вказаної статті регулюють питання захисту наявного права власності.
Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Заявляючи вимогу про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Почерк» прав на грошові кошти, що перебувають на розрахунковому рахунку Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, позивачем не визначається ані суми коштів, ані розрахункового рахунку, на якому перебувають зазначені кошти.
Отже, в даному випадку, за наведених у позовній заяві підстав та наданих доказів, вимоги про визнання прав позивача на грошові кошти, що перебувають на розрахунковому рахунку КП “Бердянськводоканал” БМР, не є обґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Оскільки позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог частково, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідач обґрунтованих заперечень суду не навів, доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, не надав.
Отже, з підстав зазначених вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково - в частині стягнення зайво сплачених за Договором № 224 від 01.06.2011 р. коштів в сумі 49625,74 грн. В решті заявлених позовних вимог (визнання права) суд відмовляє з огляду на їх необґрунтованість.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати суми судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу положень статті 44 ГПК України суми, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, входять до складу судових витрат, розподіл яких здійснюється господарським судом в порядку ст. 49 ГПК України, тому витрати за проведення судової експертизи також покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати суми судового збору за майнову вимогу (1827,00 грн.) та витрат по оплаті судової експертизи (8870,40 грн.) покладаються на відповідача повністю, оскільки оплата витрат на проведення судової експертизи стосується тільки майнової вимоги.
Разом з тим, з позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1218,00 грн. в дохід Державного бюджету, оскільки за немайнову вимогу (визнання права) при подачі позову сума судового збору не сплачена та в цій частині в позові відмовляється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк» (м.Бердянск Запорізької області) до Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (м. Бердянськ Запорізької області) задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд.97, код ЄДРПОУ 37622628, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк» (71101, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Кабельників, 138-А, код ЄДРПОУ 22138510, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) 49625(сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 74 коп. зайво сплачених коштів, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору та 8870 (вісім тисяч вісімсот сімдесят) грн. 40 коп. витрат зі сплати вартості судової експертизи.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк» (71101, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Кабельників, 138-А, код ЄДРПОУ 22138510, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) суму 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.04.2016 р.